Консультації з питань публічних закупівель
Державна установа «Фонд енергоефективності» (далі - Фонд) утворена відповідно до Закону України «Про Фонд енергоефективності» № 2095-VIII від 08.06.2017 року (далі- Закон № 2095-VIII), і відповідно до частини другої статті 1 даного Закону – є юридичною особою публічного права. Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України, Фонд утворюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно да статуту Фонду річна фінансова звітність Фонду підлягає обов’язковій перевірці зовнішнім аудитором, а критерії відбору зовнішнього аудитора, затвердження умов конкурсного відбору та призначення аудитора здійснюється Наглядовою радою.
Просимо Вас надати роз’яснення стосовно дії наказу ДП “Зовнішторгвидав України вiд 13.04.2016 N 35 на Державну установу «Фонд енергоефективності», та визначити чи може Фонд проводити відбір Зовнішнього аудитора використовуючи допорогову процедуру закупівельPROZORRО?
Відповідь
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» до послуг відноситься зокрема найм (оренда).
Із положень Глави 58 Цивільного кодексу України випливає, що передання рухомої речі у найм (оренду) здійснюється за договором прокату. Загальні положення надання послуг передбачені Главою 63 ЦКУ.
Оголошуючи відкриті торги, замовники у тендерній документації та проектах договорів часто використовують формулювання «Прокат», «Оренда», «Послуги оренди», «Послуги прокату». Для визначення предмета закупівлі застосовуються відповідні коди Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015, наприклад:
«60180000-3 - Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів;
45500000-2 - Прокат техніки та обладнання з оператором для виконання будівельних робіт та цивільного будівництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім вичерпного переліку випадків.
Частиною 6 статті 9 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що порядок проведення проведення конкурсу на право оренди державного та комунального майна визначається Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Наприклад, Порядок передачі в оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, врегульовано Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим Рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280. Так, комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва можуть у встановленому порядку передавати закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління майно в оренду за рішенням постійної комісії КМР з питань власності чи на підставі рішення Київської міської ради.
Згідно із ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Передача державного та комунального майна у оренду/найм/прокат шляхом участі у відкритих торгах законодавством не передбачена. У таких випадках державні та комунальні суб’єкти господарювання автоматично позбавлені можливості законно приймати участь у тендері. Порушується їх право брати участь у процедурах закупівель на рівних з іншими учасниками умовах. Фактично «Прокат» та «Оренда» є дискримінаційними вимогами для таких учасників. І це не провина замовників, а наслідок практики правозастосування чинного законодавства України.
Прошу надати роз'яснення:
- як усунути даний дискримінаційний фактор;
- яким чином державні та комунальні суб’єкти господарювання можуть законно брати участь у закупівлях (послуг) оренди, прокату та найму?
Відповідь
В ст 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" сказано, що закупівлі здійснюються відповідно до річного плану і замовник самостійно визначає предмет закупівлі (ст.2). Згідно затверджених вищестоящою організацією кошторисних призначень оздоровлення сиріт влітку оплачено за рахунок "Інших трансфертів населенню",тобто це гарантовані державою соціальні виплати. Питання: чи повинні ми оприлюднювати договір на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, якщо перерахована сума вище 100,0тис.грн і чи буде це закупівлею послуг7
Відповідь
Добрий день. Який КВЕД повинен бути в Учасника, для можливості надання інформаційно-консультаційних послуг з питань публічних закупівель. Дякую.
Відповідь
Постановою від 17 жовтня 2008 р. № 955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби" передбачено, що на медичні вироби, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові необхідно встановлювати надбавки не вище ніж 10 відсотків.
Статтею 6 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначено, що
закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнаробним банком реконструкції та розвитку, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах їх співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, зазначених в абзаці першому цієї частини, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими відповідними організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Запитання:
Чи потрібно застосовувати граничні постачальницько-збутові надбавки на медичні вироби, у разі участі у закупівлі за кошти позики, що надана відповідно до міжнародного договору України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, у разі, якщо правилами та/або процедурами, встановленими Європейським банком реконструкції та розвитку невстановлено будь-яких вимог та/або обмежень щодо формування ціни та встановлення граничних постачальницько-збутових надбавок?
Відповідь