14.08.2020
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
До 1 січня 2022 року згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" є можливість одночасної діяльності Уповноваженої особи та Тендерного комітету. Як правильно оформити документальне забезпечення їхньої спільної діяльності якщо уповноваженою особою буде призначено члена тендерного комітету. Річний план закупівель буде один, затверджений протоколом УО або ТК? А потім закупівлі проводяться окремо УО(50-200 тисяч) та ТК(0-50) і оформлюються вже своїми особистими протоколами?
13.08.2020
Запитання Тема: Інше
Підкажіть, будь ласка, якщо в комунальному закладі призначено дві уповноважені особи (одна з них відповідає за спрощені закупівлі, а друга - за переговорну процедуру), чи можуть вони заміняти одна одну в тому випадку, коли хтось виходить у відпустку, перебуває на лікарняному тощо. Іншими типами процедур закупівель займається тендерний комітет. Чи не буде така ситуація суперечити статті 11 ч. 7 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме вимозі про розмежування повноважень у разі призначення двох уповноважених осіб?
12.08.2020
Запитання Тема: Інше
У листі Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.06.2020 №3304-04/34835-06 «Щодо застосування статті 17 Закону» в інформації щодо субпідрядників/співвиконавців зазначено, що «замовник в тендерній документації встановлює вимогу про надання підтвердження підстав передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої статті 17 Закону за винятком пунктів 1 та 7 частини першої статті 17 Закону для кожного суб’єкта господарювання, які залучаються як субпідрядники/співвиконавці». Просимо пояснити, в якій формі (у формі довідки, наданої учасником в довільній формі, чи учасник повинен забезпечити надання довідок, наданих уповноваженими на це органами) замовник повинен вимагати підтвердження учасником відсутності таких підстав щодо субпідрядників/співвиконавців, враховуючі відсутність відкритих реєстрів, в яким можливо було б перевірити таку інформацію?
11.08.2020
Запитання Тема: Інше
Органом державної влади проведено процедуру закупівлі природного газу на період опалювального осінньою – зимового сезону 2020 – 2021 років.
За результатом засідання тендерного комітету контролюючим органом прийнято рішення, яким визнано переможця відкритих торгів компанію А та компанії Б відхиллено тендерну пропозицію.
Не погоджуючись з рішенням органу державної влади компанією Б подано скаргу до АМК. За наслідком розгляду скарг, АМК задовольнив скаргу компанії Б та зобов'язав орган державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції компанії Б та рішення про визначення тендерної пропозиції компанію А переможцем процедури закупівлі природного газу.
Орган державної влади не погоджуючись із рішенням Постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України в частині зобов'язання органу державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Б, подано позов до адміністративного суду. За наслідком поданого позову адміністративним судом відкрито судове провадження та наданий час триває розгляд справи.
Крім того для укладення вищезазначених договорів необхідно провести процедуру закупівлі «Відкриті торги» на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівлі, перебіг якої становить мінімум 25 календарних днів з умовою, що в закупівлі прийме участь достатня кількість учасників. В іншому випадку Замовник приймає рішення, що торги не відбулися, в разі наявності підстав, що передбачені ч. 5 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», а це продовжить перебіг процедури закупівлі до 2 місяців.
При цьому, дата початку опалювального сезону починається з 15 жовтня 2020 року, а отже опалювальний сезон осінньою – зимового періоду 2020 – 2021 років опиниться під загрозою зриву.
Питання:
Зважаючи на викладені обставини, чи дозволяє Закон України «Про публічні закупівлі» застосувати Замовником процедуру переговорної закупівлі у відповідності до п.3 ч.2 ст.40 зазначеного Закону на період судового оскарження рішення постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України у зв’язку із нагальною потребою здійснити закупівлю?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Поряд з цим згідно з пунктом 17 частини першої статті 18 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої абзацом п’ятим пункту 3 частини другої статті 40 Закону у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю під час розгляду скарги органом оскарження, яка стосується прийнятих замовником рішень, дії чи бездіяльності щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників.
10.08.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Відповідно до статті 3 Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) застосовується до замовників, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 3 Порядку визначення предмету закупівлі (наказ 708 від 15.04.2020) Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Таким чином Закон чітко зазначає, що предмет закупівлі визначається в межах єдиної процедури закупівлі, в якій можна взяти участь. Юридично, виходячи з зазначеного, ситуація коли замовник проводить відкриті торги на суми до 200 тис (3, 5, 10 …) не відповідає нормам Закону.
Таким чином, якщо замовник з якихось причин змушений проводити декілька закупівель за одним кодом ДК, він повинен орієнтуватись у виборі процедури в залежності від очікуваної вартості конкретного предмета закупівлі (а не сумувати всі). Приклад: закупівлі відбуваються за одним кодом протягом року - 240 тис. проводимо відкриті торги, 60 тис. – спрощена, 25 тис. – звіт.
Звісно це не повинно призводити до умисного поділу предмета.
Чи вірні зазначені вище твердження. Прошу Вас надати конкретну зрозумілу відповідь без посилань на інші відповіді з цього питання. Заздалегідь вдячний!