|
|
19.03.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» звертається до Вас за роз’ясненням.
Частина 1 статті 10 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) містить імперативну вимогу про необхідність оприлюднення Замовником повідомлення внесення змін до договору – протягом трьох днів з дня внесення змін до договору. Функціональні можливості авторизованих електронних майданчиків дозволяють оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору, завантажити скановану копію додаткової угоди виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 36 Закону. Оприлюднення повідомлень про внесення змін до договору з інших причин, крім освітлених частиною 4 статті 36 Закону, функціоналом майданчиків не передбачено.
Крім того форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 року №490 передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною 4 статті 36 Закону.
Керуючись роз’ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.11.2016 року №3302-06/38247-06, а саме: повідомлення про внесення змін до договору оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону та у випадках передбачених частиною 4 статті 36 Закону і статтею 10 Закону, закладом оприлюднювалися повідомлення про внесення змін до договору виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 36 Закону.
Головним управлінням державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на теперішній час вимагається оприлюднення всіх, без виключення, змін до договорів, укладених за результатами процедур закупівель, посилаючись на статтю 10 Закону. Дана вимога не може бути виконана у зв’язку з відсутністю функціональних можливостей майданчиків.
На підставі вищевикладеного, з метою належного виконання Замовником норм чинного законодавства в сфері публічних закупівель, просимо у найкоротший термін розглянути можливість щодо здійснення заходів по приведенню функціоналу майданчиків у відповідність до норм чинного законодавства шляхом його доповнення можливістю оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору з причин, не передбачених частиною 4 статті 36 Закону.
Заздалегідь вдячні за Вашу оперативність та плідну співпрацю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору розглянуто в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства в сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38247
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” та є вичерпним.
|
|
|
25.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерною документацією встановлено, що у складі своєї тендерної пропозиції Учасник повинен надати сканований оригінал платіжного доручення з відміткою банку про сплату суми коштів, що підтверджує внесення Учасником суми забезпечення тендерної пропозиції.
Вважаємо встановлення даної вимоги дискримінацією учасників, які мають договірні відносини з банком-гарантом і формою покриття не обов’язково виступатиме внесення коштів на банківський рахунок. Формою покриття можуть бути цінні папери, об'єкти нерухомості або будь-яке інше майно принципала, або покриття грошовими коштами принципала у разі сплати банком принципалом гарантії, у випадках передбачених Замовником та законодавством України. Замовник не має права регулювати відношеня між банком та принципалом.
ЗУ "Про публічні закупівлі" та іншими нормативно- правовими актами, жодної вимоги щодо надання у складі пропозиції конкурсних торгів платіжного доручення або квитанції, що підтверджують перерахування коштів в якості грошового забезпечення (покриття) банківської гарантії, чинним законодавством не передбачено. Просимо дати розяснення щодо встановлення Замовника вищевказаної вимоги тендерної документації? Правомірна чи данна вимога?
Крім того, п 5.1.2. Тендерної документації встановлено також дискримінаційну вимогу щодо надання Учасником «Копії документів, підтверджуючих наявність складу та вагової на території Березівського району Одеської області або сусіднього з ним району чи мобільних ваг які можуть бути розташовані на зазначеній території. (Якщо споруди для зберігання вугілля належать Учаснику на праві власності, він повинен надати копії документів, що підтверджують право власності відповідних будівель на зберігання вугілля, а також копію технічного паспорту або іншого документу на ваги, в іншому випадку – копії договорів оренди об’єктів нерухомості для зберігання вугілля та вагової чи мобільних ваг які можуть бути розташовані на зазначеній території, завірені підписом та печаткою орендодавця або надавача послуг). Разом з договорами учасник повинен надати копії документів, що підтверджують право власності відповідних будівель на зберігання вугілля, а також копію технічного паспорту та/або копію документу з відповідною відміткою про повірку відповідного вагового обладнання які належать орендодавцю або надавачу послуг.
Вимога щодо наявності матеріально - технічної бази - складу на території смт. Березівського району Одеської області або сусіднього з ним району є дискримінаційною по відношенню до учасників процедури закупівлі, які можуть виконати умови поставки, але не мають відповідних складів на вказаній території, але мають матеріально технічну базу в Одеській області та за власні кошти та власними силами зобовязовуються доставити Товар, що є предметом закупівлі до місця вказаного Замовником. Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає наявність складських приміщень на території Замовника. Чи правомірні дії замовника щодо встановлення такої вимоги?
Також, невідомо з якої причини Замовник встановлює вимоги про надання Учасником документів, що підтверджують наявність матеріально - технічної бази завірені підписом та печаткою орендодавця або надавача послуг, а не Учасником, адже учасник є стороною договору та має законне право завіряти документи у яких від виступає стороною. Чи правомірна вимога Замовника?
Просимо надати розяснення щодо правомірності вищевказаних вимог Замовника.
Ідентифікатор закупівлі- UA-2019-01-22-001893-b,
ID 2aefc4c29a3047569074f3a367c86a83
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовників.
|
|
|
10.09.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, поясніть будь-ласка наступне, згідно ч. 4 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Чи можна публікувати у електронній системі закупівель відповідні протоколи у форматі текстового файлу (.doc, .docx, .txt), у якому відсутні графічні зображення підписів членів тендерного комітету, чи необхідно оприлюднювати скановані копії відповідних протколів у яких наявні графічні зображення відповідних підписів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 284/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e4fc832b-9353-439f-a9f1-fdcee3387fb8&lang=uk-UA
|
|
|
14.08.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
В тендерній документації замовника на ДОПОРОГОВУ закупівлю вказано, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм, які надаються в сканованому вигляді файлами в форматі PDF.
Водночас в цій тендерній документації вказано, що разом з тендерною пропозицією учасник повинен подати електронну банківську гарантію, яка повинна мати електронний цифровий підпис уповноваженої особи банку.
Просимо роз'яснити, як можна виконати останню вимогу, адже електронна банківська гарантія з електроннним цифровим підписом має розширення не PDF, а P7S ?
Дякую!
З повагою, Юрій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі.
Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог.
Таким чином, з питань, які виникають за конкретною закупівлею, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
|
27.06.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Нашою установою були проведені Відкриті торги на закупівлю Медичних матеріалів, ідентифікатор закупівлі UA-2018-05-11-001975-a. При завантаженні договору на веб-портал Уповноваженого органу секретарем тендерного комітету була допущена технічна (механічна) помилка при виборі дати укладення договору. Договір був укладений 20 червня 2018 року, а помилково було зазначено, що дата укладення договору 21 червня 2018 року. Враховуючи відповіді МЕРТУ на запити 94/2016 та 82/2017, тендерний комітет прийняв рішення про виправлення цієї помилки шляхом оформлення та розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу відповідного протоколу. Але Управління Державної казначейської служби України не приймає договір на реєстрацію, посилаючись на те, що частиною другою статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу, і Законом не передбачено внесення змін до звіту про результати проведення процедури закупівлі. Таким чином, у зв’язку з тим, що у звіті зазначено, що дата укладання договору про закупівлю 21 червня 2018 року, Управління Державної казначейської служби України наполягає на тому, щоб дата укладання договору була змінена на 21 червня 2018 року. Але ж договір був укладений 20 червня 2018 року, відсканований та завантажений на веб-портал Уповноваженого органу, було зазначено, що договір дійсний з 20 червня 2018 року до 31 грудня 2018 року, помилка через неуважність була допущена лише при виборі дати укладення договору. Звертаємося до Вас, як до Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель. Будь-ласка, надайте роз’яснення, як Замовнику діяти в подібних ситуаціях? Чи має Замовник право виправляти технічні (механічні) помилки, які допущені при заповнені форм документів на веб-порталі Уповноваженого органу, які призвели до помилок у звіті про результати проведення процедури закупівлі? Та яким чином це робити? Сподіваємось на чіткі відповіді на задані питання, а не лише на цитування норм чинного законодавства України. Система "Prozorro" не досконала, у Замовників виникає безліч питань та складнощів, розібратися з якими ніхто не допомагає. Заздалегідь вдячні за розуміння та відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь у запитах від 09.11.2016 № 94/2016 та від 20.01.2017 № 82/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA містять відповідь на аналогічне питання.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” та є вичерпним.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 37 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
При цьому відповідно до статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
У свою чергу, відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.
|