|
|
20.11.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Переможець торгів на закупівлю операційних систем UA-P-2019-01-23-010956-b за результатами аукціону надав ціну 221 653,40 грн. яка не ділиться на кількість запропонованого товару, що указано в специфікації. Після аукціону уточнив суму 221 653,30 тобто на 10 копійок менше, прикріпив остаточну тендерну пропозицію. Чи може тендерний комітет врахувати таке виправлення та акцептувати таку пропозицію. Підстав для відхилення такої пропозиції немає всі вимоги учасником дотримано. Його пропозиція відповідає вимогам статті 16 та 17 Закону України «про публічні закупівлі»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання зазначена у запиті 15/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cded413f-71ee-4148-89a1-8811d2f68128&lang=uk-UA
|
|
|
23.10.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів.
Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках. За рішенням співвласників житлового будинку (власників квартир та власників нежитлових приміщень), у будинку може існувати такі моделі договірних відносин (ст.14 Закону № 2189-VIII): 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем; 4) індивідуальний публічний договір приєднання, у випадку якщо співвласниками не обрано жодної моделі договірних відносин (ч.5. ст.13 Закону № 2189-VIII).
На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII).
Таким чином, у разі якщо у житловому будинку має укладатись індивідуальний публічний договір приєднання, опублікований на офіційному сайті Товариства виникає ряд питань:
1. Приймати рішення щодо строку надання послуг, найменування предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів виключне право замовника (споживача послуг) (ст. 33 Закон № 922-VIII). Частиною 3 статті 13 нового Закону № 2189-VIII чітко передбачено, що договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік у тому числі і публічний. Дана стаття та типові договори на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення містять імперативну норму щодо строку його дії, («договір укладається строком на рік з дати укладання договору». За якою формою та на який строк укладати договір на надання послуг, якщо замовник опублікував повідомлення про намір укласти договір за переговорною процедурою строком на шість місяців або якщо замовник вирішив укласти договір за спрощеною процедурою на строк шість місяців?
2. Чи зобов’язаний замовник дотримуватись вимог ч.3 ст. 13 нового Закону № 2189-VIII, як споживач на якого поширюється дія цього закону та проводити спрощену чи переговорну процедуру на рік, в порушення свого права визначати менший строк, що передбачено ст. 33 Закон № 922-VIII? Як діяти замовнику та учаснику у даній ситуації?
офіційний запит у вкладені
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1349/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7c912c76-223c-4a8a-bbdd-2deb2c2f7de5&lang=uk-UA
|
|
|
18.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Питання наступне.
Чи може бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі юридична особа, що є бюджетною організацією та надає послуги освітнього напрямку (навчання, підвищення кваліфікації), враховуючи вимоги пункту 37 статті 1 розділу І ЗУ "Про публічні закупівлі". А саме чи може приймати участь, як учасник в пошуці наявних тендерів на сайті prozorro.gov.ua
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару..
Водночас статтею 5 Закону встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону незалежно від форм власності та організаційно-правових форм.
|
|
|
17.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Частиною 15 статі 29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено право замовника звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Чи передбачає норма згадуваної статті можливість звернення, в тому числі, і до учасника процедури закупівлі щодо уточнення інформації у наданих ним документах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Отже, до компетентних органів державної влади, підприємств, установ, організацій замовник може звертатись саме за підтвердженням інформації, яку надав учасник. При цьому частина п’ятнадцята статті 29 Закону не передбачає звернення за уточненням інформації до учасника.
Довідково: відповідь про застосування замовником механізму 24 годин міститься у запиті № 1332/2020, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
|
|
|
18.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відділ освіти Слов’янської міської ради просить надати роз’яснення у зв’язку з введенням в дію з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», посадові особи органів місцевого самоврядування виконують покладені на них обов’язки, відповідно посадової інструкції, в режимі реального часу через Інтернет.
При проведенні тендерної компанії - Чи можливе визначення переможця, або відхилення тендерної пропозиції Учасника шляхом завантаження протоколу засідання тендерного комітету у форматі «doc» без підпису голови, заступника голови, членів тендерного комітету, секретаря тендерного комітету в зв’язку відсутності необхідної техніки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширення на території України коронавірусу СОVID-19" (далі - постанова № 211).
Так, згідно з постановою № 211 (зі змінами) центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям рекомендовано забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості — також роботи в режимі реального часу через Інтернет.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Отже, Законом установлено імперативну норму щодо підписання протоколу засідання тендерного комітету.
При цьому Закон не містить положень щодо способів проведення засідання та накладення підпису.
Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Згідно зі статтею 17 цього Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Використання електронних довірчих послуг не змінює порядку вчинення правочинів, встановленого законом. Результати надання кваліфікованих електронних довірчих послуг повинні визнаватися в усіх державних установах та іншими користувачами цих послуг.
|