Консультації з питань публічних закупівель
Пункт 6 частини 1 статті 17 Закону
Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
У Переможця Замовник вимагає довідку Міністерства внутрішніх справ України.
Питання перше:
У випадку представництва повноважень за довіреністю (тобто, якщо пропозиція підписана не керівником, а іншим працівником за довіреністю) на кого необхідно надати цю довідку: лише на того, хто фактично поставив підпис, чи на двох: і на того, хто фактично підписав і + на керівника, який видав довіреність?
Відповідь
У відповіді 1374/2020 Вами зазначається, що «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках».
У інших випадках застосування ч 3 ст 631 не є можливим, оскільки договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону) та рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим.
Просимо надати роз’яснення з посилання на відповідні нормативні-правові акти: чи може (або чому не може) замовник застосувати у переговорній процедурі закупівлі ч. 3 ст 631 ЦКУ з укладанням договору 14.01.2022 та строком дії (постачанням товару/надання послуг) з 01.01.2022, якщо двоє торгів не відбулись у зв’язку з подання менш ніж 2 пропозицій (1 торги не відбулись 01.12.2021, 2 торги не відбулись 17.01.2021). Отже, акцептуємо, замовник проводить відкриті торги, які не відбулись 01.12.2021 (жодного учасника), одразу замовник оголосив повторні відкриті торги, які теж не відбулись 17.01.2021 (жодного учасника). На початку 2022 року замовник оголосив переговорну процедура та уклав договір 14.01.2022, чому замовник не має право застосовувати ч. 3 статті 631 ЦКУ з строком постачання товару/надання послуг з 01.01.2022?.
Звертаю увагу, що період постачання товару/надання послуг не входить у строк проведення відкритих торгів, а тому не порушуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та вимоги Цивільного кодексу України. У свою чергу, переговорна процедура застосована у відповідності до вимог закону як вийняток, а саме наявності умови якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Також звертаю Вашу увагу, що не зважаючи на спосіб проведення переговорної процедури рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України по будь-яким пунктам частини другої статті 40 Закону.
Відповідь
Замовник - бюджетна установа, не платник податку проводить відкриті торги. Учасник відкритих торгів на момент подачі та розкриття пропозиції (грудень 2021) мав статус платника податку на додану вартість. Договір підписано 04.01.2022 на умовах поданої тендерної пропозиції (частина 4 статті 41 Закону) . З 01.01.2022 учасник стає платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5%, про що повідомляє замовника листом від 11.01.2022. Якими мають бути подальші дії замовника? Укладення відповідної ду ? (при цьому технічні можливості системи вже не дають прибрати позначку "з ПДВ") Визнання договору недійсним з відшкодуванням коштів за фактично надані послуги? Якщо все ж таки можливе укладання ду то з відповідним зменшенням суми Договору на суму ПДВ? Дякую.
Відповідь
Плануємо здійснити закупівлю електроенергії шляхом проведення переговорної процедури закупівлі. Очікувана вартість закупівлі більше 200 тис.грн. Просимо надати відповідь:
1. Чи має право керівник Замовника в зв'язку з ліквідацією тендерного комітету брати участь в переговорах по закупівлі електричної енергії та підписувати документи, які стосуються переговорної процедури закупівлі (запрошення учасників на переговори, протокол переговорів, рішення про намір укласти договір про закупівлю, договір про закупівлю електроенергії)?
2. Чи має право уповноважена особа Замовника підписувати документи, що стосуються переговорної процедури закупівлі? Якщо має, то які?
Відповідь
Під час оприлюднення звіту про укладений договір в інформації про учасника,а саме в найменуванні ФОП помилково вказане прізвище іншого ФОП ( але ініціали,ЄДРПОУ,юридична адреса,телефон вказані вірно,помилка в прізвищі).Все це виявлено після опублікування звіту та підписання ЕЦП і можливості виправити вже не
було ).Підкажіть,будь-ласка,як виправити цю помилку.
Відповідь