Консультації з питань публічних закупівель
Ми комунальне підприємство водоканал, як замовник , який провадить діяльність в окремих сферах господарювання , плануємо закупити електричну енергію (ТАРИФ ЗАТВЕРДЖУЄ НКРЕКП)на 2018 рік на очікувану вартість 20 млн грн.(власні кошти), також очистка стоків (тариф затверджуєТЬСЯ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ), ТА теплова енергія (тариф затверджується на місцевому рівні) Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» ( далі-Закон) дія цього Закону не поширюється на випадки , якщо предметом закупівлі є товари , якщо ціни ( тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами. Закупівля електричної енергії, очистки стоків, теплова енергія виходить підпадає під саме такий випадок . Запитання :як в цьому випадку формувати план закупівель?
2. як проводити закупівлю? це буде переговорна чи напряму договір?3.Чи потрібно в даному випадку оприлюднювати звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» ( оскільки вартість предмета закупівлі перевищує 50 тисяч гривень)і сам договір?
Відповідь
В нашій установі створено тендерний комітет. Відповідно до положень п. 31 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" тендерний комітет - службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим законом. Відповідно до ст. 12 зазначеного закону, закупівля може здійснюватись шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги;конкурентний діалог;переговорна процедура закупівлі.
Також, відповідно до ст. 2, положення цього закону застосовуються до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Окрім того, у ст. 2 зазначається, що замовник повинен опублікувати звіт про укладені договори, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці другому вказаної статті. Також, слід зауважити, що тендерний комітет забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим законом. У зв'язку з цим виникають наступні запитання:
1. Чи повинен тендерний комітет своїм протоколом затверджувати звіти про укладені про договори (однак даний документ не відноситься до жодної з процедур закупівель, зазначених у ст. 12 закону)?
2. Якщо ж потрібно затверджувати, то чи можна оформлення та оприлюднення відповідного звіту покласти на відповідальну особу??
Просимо роз'яснити детальніше порядок затвердження та оприлюднення звіту про укладні договори, оскільки до ний документ не стосується жодної процедури закупівлі, яка зазначена у ЗУ "Про публічні закупівлі". Також, просимо роз'яснити які документи з питань публічних закупівель (зокрема, що зазначені у Наказі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель)необхідно затверджувати протоколом тендерного комітету.
Також, просимо надати роз'яснення щодо наступного:
Як вчити в такій ситуації, якщо укладено договір, щодо якого потрібно опублікувати звіт про укладені договори, однак за даним договори закупляються товари, що стосується кількох предметів закупівель (наприклад: буд.матеріали, сантехніка, побутова техніка). Адже, виникають труднощі з оприлюдненням відповідного звіт по такому договору.
Відповідь
В нашій установі створено тендерний комітет. Відповідно до положень п. 31 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" тендерний комітет - службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим законом. Відповідно до ст. 12 зазначеного закону, закупівля може здійснюватись шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги;конкурентний діалог;переговорна процедура закупівлі.
Також, відповідно до ст. 2, положення цього закону застосовуються до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Окрім того, у ст. 2 зазначається, що замовник повинен опублікувати звіт про укладені договори, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці другому вказаної статті. Також, слід зауважити, що тендерний комітет забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим законом. У зв'язку з цим виникають наступні запитання:
1. Чи повинен тендерний комітет своїм протоколом затверджувати звіти про укладені про договори (однак даний документ не відноситься до жодної з процедур закупівель, зазначених у ст. 12 закону)?
2. Якщо ж потрібно затверджувати, то чи можна оформлення та оприлюднення відповідного звіту покласти на відповідальну особу??
Просимо роз'яснити детальніше порядок затвердження та оприлюднення звіту про укладні договори, оскільки до ний документ не стосується жодної процедури закупівлі, яка зазначена у ЗУ "Про публічні закупівлі". Також, просимо роз'яснити які документи з питань публічних закупівель (зокрема, що зазначені у Наказі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель)необхідно затверджувати протоколом тендерного комітету.
Також, просимо надати роз'яснення щодо наступного:
Як вчити в такій ситуації, якщо укладено договір, щодо якого потрібно опублікувати звіт про укладені договори, однак за даним договори закупляються товари, що стосується кількох предметів закупівель (наприклад: буд.матеріали, сантехніка, побутова техніка). Адже, виникають труднощі з оприлюдненням відповідного звіт по такому договору.
Відповідь
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закону) переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Разом з тим, у Законі відсутні положення, відповідно до яких зміст договору про закупівлю, який укладається за результатами переговорної процедури закупівлі, не повинен відрізнятися від змісту проекту договору про закупівлю, який був визначений замовником у тендерній документації, зокрема в частині строків поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умов розрахунків, порядку зміни умов договору.
Виходячи з викладеного, прошу надати відповідь (консультацію) з такого питання:
Чи може зміст договору про закупівлю, який укладено за результатами переговорної процедури закупівлі, проведеної згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, відрізнятися від змісту проектів договору про закупівлю, що були визначені замовником у тендерній документації, а саме в частині строків поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умов розрахунків, порядку зміни умов договору – за умови дотримання замовником вимог, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, та принципів здійснення закупівель, визначених у ст. 3 Закону.
Відповідь
Звертаємося на Вашу адресу в зв’язку із необхідністю роз’яснення положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) щодо застосування переговорної процедури закупівлі.
Так відповідно до положень п.4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура зокрема застосовується якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасників не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Згідно із ч.1 ст. 31 Закону замовник відміняє торги зокрема в разі:
- подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
- допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій.
Відповідно до ст. 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
В зв’язку із вищевказаним просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури у разі якщо оголошення про проведення закупівлі було оприлюднено відповідно до норм ч. 4 ст. 10 Закону та торги було відмінено в зв’язку із відсутністю достатньої кількості учасників через допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій в зв’язку із невідповідністю їх вимогам встановленим тендерною документацією.
Враховуючи викладене просимо повідомити на нашу адресу офіційне тлумачення Закону щодо можливості застосування положень п. 4,5,6 ч. 1 ст. 31 Закону при вирішенні питання щодо застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідь