|
|
26.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Згідно вимог тендерної документації (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b), замовником визначено, що поставка товару відбувається на умовах Інкотерм-2000: DDP (DELIVERED DUTY PAID) доставка із сплатою мита.
Згідно з "Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) від 01.01.2000 № 560 (далі – Інкотерм-2000) при укладенні зовнішньоекономічних договорів термін DDP означає, що продавець безпосередньо погоджується зробити те, що випливає з самої розшифровки назви терміна - "Поставка зі сплатою мита", тобто очистити товар для імпорту і сплатити будь-які збори, що випливають із цього.
Згідно з вимогами Податкового кодексу України, листа ДФС України від 08.12.2015 26639/10/28-10-06-11 постачальник-нерезидент не є платником ПДВ в Україні, також нерезидент самостійно не може здійснити витрати, пов’язані з митним очищенням товарів. Згідно Митного Кодексу України витрати по митному очищенню несе декларант (платник податків). Декларантом згідно ст. 265 МКУ при переміщенні товарів на підставі зовнішньоекономічного договору є резидент яким або від імені якого укладений цей договір.
Таким чином, умови поставки DDP не можуть бути здійснені нерезидентом в силу вимог діючого законодавства України.
Оголошуючи закупівлю запасних частин іноземного виробництва на умовах DDP замовник створює не конкурентні умови для учасників (резидентів та нерезидентів), оскільки товар, який пропонується резидентом є очищеним від митних платежів, які (митні платежі) згідно ПСБО 9 «Запаси» збільшують вартість товару, а товар, який пропонується нерезидентом не може в силу вимог законодавства України бути поставлений замовнику з урахуванням сплати усіх митних платежів.
Порівняння (електронний аукціон) таких тендерних пропозицій буде некоректним та не буде досягати основних принципів згідно статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»: добросовісна конкуренція, недискримінація учасників, об’єктивна і неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
У зв’язку із чим прошу надати роз’яснення, яким чином замовнику забезпечити дотримання ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме рівні умови у відкритих торгах для резидентів та нерезидентів по поставці товарів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема добросовісна конкуренція серед учасників; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв.
Виходячи зі змісту частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 1 Закону приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону, зокрема у разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни.
Крім того, у разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу (частина третя статті 28 Закону).
Ураховуючи викладене та норми Закону, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників та методику оцінки тендерних пропозицій у тендерній документації, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 3 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі":
Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
Якщо останній день надання вищезазначених документів припадає на суботу, зокрема 11.02.2017р., чи маємо ми можливість завантажити дані документи у понеділок, 13.02.2017 р.?
У зв'язку з тим, що останній день випадає на неробочий день, ми право завантажувати ці документи ще у перший робочий день наступний за вихідним, тобто понеділок.
Підтвердить таку можливість.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини п’ятої статті 254 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З огляду на викладене для обчислення строків необхідно керуватися ЦК України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом. Таким чином, якщо останній день строку для надання документів припадає на вихідний, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
При цьому відповідно до абзацу дев’ятого пункту 2 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, робочий час - проміжок часу з понеділка по п’ятницю з 8 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин (крім вихідних та святкових днів).
|
|
|
30.10.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, в нашій закупівлі UA-2017-10-09-001689-b у Лоті №1 відбулося порушення учасником абз. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме один учасник подав дві тендерні пропозиції до Лоту. Хотілося б розуміти, як система допустила таке, та як повинен вести себе Замовник в такому випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне питання надано відповідь у запиті 296/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e4245dab-31a6-4b79-870e-9a130d1acc94&lang=uk-UA
|
|
|
06.02.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Керуючись нормами статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просимо надати роз’яснення щодо застосування замовником норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України в договорі про закупівлю, який укладено за результатами проведення відкритих торгів (у період оскарження рішень замовника після оприлюднення рішення про намір укласти договір).
Так, з метою безперервного забезпечення лікувальних закладів міста на початку 2018 року природним газом та недопущення ситуації, що може призвести до негативних соціальних та економічних наслідків, поставити під загрозу здоров'я та життя мешканців міста та медичний персонал, призведе до відключення від системи газопостачання лікувальних закладів, замовником наприкінці 2017 року були оголошені відкриті торги на закупівлю природного газу на 2018 рік.
Рішення про намір укласти договір оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу 26.12.2017 року. Договір про закупівлю укладено у відповідності до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з додержанням строків, визначених частиною 2 статті 32 Закону, - 09.01.2018 року.
Однак, ураховуючи особливості проведення процедури відкритих торгів, замовник не завжди може спрогнозувати дату укладання договору про закупівлю. Це, насамперед, зумовлено багатьма чинниками (внесення змін до тендерної документації з продовженням строків подання тендерних пропозицій, оскарження умов закупівлі тощо). Враховуючи викладене та забезпечуючи право на оскарження рішень замовника суб’єктами оскарження, неохопленим договором про закупівлю залишився період з 01.01.2018 по 08.01.2018 року. Відключення від системи газопостачання лікувальних закладів призведе до соціальної напруги в місті та до незворотних наслідків.
Враховуючи вимоги частини 7 статті 2 Закону, замовник заздалегідь у проекті договору, який є додатком до тендерної документації, передбачив можливість застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Також передбачено, що оплата за поставлений природний газ буде здійснюватися замовником не раніше ніж з дня укладання договору про закупівлю. При цьому постачальник здійснює поставку, усвідомлюючи ризики (оскарження процедури закупівлі з подальшою відміною торгів або визнання їх такими, що не відбулись тощо), при яких йому не буде здійснено оплату за природний газ за відповідний період (з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу рішення про намір укласти з ним договір до дати укладання договору).
Аналізуючи відповідь Департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, надану на запит 91/2016 з аналогічного питання, варто зазначити, що вона ґрунтується на дотриманні замовниками принципів здійснення публічних закупівель, зокрема дотримання права на оскарження умов закупівлі суб’єктом оскарження. Водночас застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України під час проведення переговорної процедури у відповідності до пунктів 1, 2, 5, 6 частини 2 статті 35 Закону допускається.
Разом з тим, коментарі до законодавства України про публічні закупівлі в рамках проекту Гармонізації системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС, зокрема до частини 1 статті 36 Закону (щодо застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), ґрунтуються на забезпеченні замовником конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів та недопущення попередньої домовленості з певним суб’єктом господарювання до моменту визначення його переможцем торгів.
Враховуючи викладене, просимо роз’яснити дії замовника відносно застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у договорі про закупівлю природного газу (у період оскарження рішень замовника після оприлюднення рішення про намір укласти договір). Заздалегідь вдячні за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 08.11.2016 № 91/2016 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
|
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо лоти визначили за формою випуску, на приклад ЛОТ 1 (Лікарські засоби в ін'єкційній формі випуску), чи потрібно в назві лота вказати МНН всіх лікарських засобів які входять до лота? Або можна в технічних вимогах вказанти лот і нижче зазничити всі лікарськи засоби які входять до цього лота і по кожному препарату в дужках вказати МНН? Як правильно? Якщо можливо приведіть приклад як правильно прописати лоти і в їх складі лік. засоби з МНН
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|