Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Консультації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
26.01.2017 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
4994 / 4733
Згідно ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Згідно вимог тендерної документації (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b), замовником визначено, що поставка товару відбувається на умовах Інкотерм-2000: DDP (DELIVERED DUTY PAID) доставка із сплатою мита. Згідно з "Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) від 01.01.2000 № 560 (далі – Інкотерм-2000) при укладенні зовнішньоекономічних договорів термін DDP означає, що продавець безпосередньо погоджується зробити те, що випливає з самої розшифровки назви терміна - "Поставка зі сплатою мита", тобто очистити товар для імпорту і сплатити будь-які збори, що випливають із цього. Згідно з вимогами Податкового кодексу України, листа ДФС України від 08.12.2015 26639/10/28-10-06-11 постачальник-нерезидент не є платником ПДВ в Україні, також нерезидент самостійно не може здійснити витрати, пов’язані з митним очищенням товарів. Згідно Митного Кодексу України витрати по митному очищенню несе декларант (платник податків). Декларантом згідно ст. 265 МКУ при переміщенні товарів на підставі зовнішньоекономічного договору є резидент яким або від імені якого укладений цей договір. Таким чином, умови поставки DDP не можуть бути здійснені нерезидентом в силу вимог діючого законодавства України. Оголошуючи закупівлю запасних частин іноземного виробництва на умовах DDP замовник створює не конкурентні умови для учасників (резидентів та нерезидентів), оскільки товар, який пропонується резидентом є очищеним від митних платежів, які (митні платежі) згідно ПСБО 9 «Запаси» збільшують вартість товару, а товар, який пропонується нерезидентом не може в силу вимог законодавства України бути поставлений замовнику з урахуванням сплати усіх митних платежів. Порівняння (електронний аукціон) таких тендерних пропозицій буде некоректним та не буде досягати основних принципів згідно статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»: добросовісна конкуренція, недискримінація учасників, об’єктивна і неупереджена оцінка тендерних пропозицій. У зв’язку із чим прошу надати роз’яснення, яким чином замовнику забезпечити дотримання ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме рівні умови у відкритих торгах для резидентів та нерезидентів по поставці товарів?
Відповідь
15.02.2017 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
4988 / 4896
Відповідно до ч. 3 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі": Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Якщо останній день надання вищезазначених документів припадає на суботу, зокрема 11.02.2017р., чи маємо ми можливість завантажити дані документи у понеділок, 13.02.2017 р.? У зв'язку з тим, що останній день випадає на неробочий день, ми право завантажувати ці документи ще у перший робочий день наступний за вихідним, тобто понеділок. Підтвердить таку можливість.
Відповідь
30.10.2017 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
4987 / 5018
Доброго дня, в нашій закупівлі UA-2017-10-09-001689-b у Лоті №1 відбулося порушення учасником абз. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме один учасник подав дві тендерні пропозиції до Лоту. Хотілося б розуміти, як система допустила таке, та як повинен вести себе Замовник в такому випадку?
Відповідь
06.02.2018 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
4986 / 4786
Доброго дня! Керуючись нормами статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просимо надати роз’яснення щодо застосування замовником норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України в договорі про закупівлю, який укладено за результатами проведення відкритих торгів (у період оскарження рішень замовника після оприлюднення рішення про намір укласти договір). Так, з метою безперервного забезпечення лікувальних закладів міста на початку 2018 року природним газом та недопущення ситуації, що може призвести до негативних соціальних та економічних наслідків, поставити під загрозу здоров'я та життя мешканців міста та медичний персонал, призведе до відключення від системи газопостачання лікувальних закладів, замовником наприкінці 2017 року були оголошені відкриті торги на закупівлю природного газу на 2018 рік. Рішення про намір укласти договір оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу 26.12.2017 року. Договір про закупівлю укладено у відповідності до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з додержанням строків, визначених частиною 2 статті 32 Закону, - 09.01.2018 року. Однак, ураховуючи особливості проведення процедури відкритих торгів, замовник не завжди може спрогнозувати дату укладання договору про закупівлю. Це, насамперед, зумовлено багатьма чинниками (внесення змін до тендерної документації з продовженням строків подання тендерних пропозицій, оскарження умов закупівлі тощо). Враховуючи викладене та забезпечуючи право на оскарження рішень замовника суб’єктами оскарження, неохопленим договором про закупівлю залишився період з 01.01.2018 по 08.01.2018 року. Відключення від системи газопостачання лікувальних закладів призведе до соціальної напруги в місті та до незворотних наслідків. Враховуючи вимоги частини 7 статті 2 Закону, замовник заздалегідь у проекті договору, який є додатком до тендерної документації, передбачив можливість застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Також передбачено, що оплата за поставлений природний газ буде здійснюватися замовником не раніше ніж з дня укладання договору про закупівлю. При цьому постачальник здійснює поставку, усвідомлюючи ризики (оскарження процедури закупівлі з подальшою відміною торгів або визнання їх такими, що не відбулись тощо), при яких йому не буде здійснено оплату за природний газ за відповідний період (з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу рішення про намір укласти з ним договір до дати укладання договору). Аналізуючи відповідь Департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, надану на запит 91/2016 з аналогічного питання, варто зазначити, що вона ґрунтується на дотриманні замовниками принципів здійснення публічних закупівель, зокрема дотримання права на оскарження умов закупівлі суб’єктом оскарження. Водночас застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України під час проведення переговорної процедури у відповідності до пунктів 1, 2, 5, 6 частини 2 статті 35 Закону допускається. Разом з тим, коментарі до законодавства України про публічні закупівлі в рамках проекту Гармонізації системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС, зокрема до частини 1 статті 36 Закону (щодо застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), ґрунтуються на забезпеченні замовником конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів та недопущення попередньої домовленості з певним суб’єктом господарювання до моменту визначення його переможцем торгів. Враховуючи викладене, просимо роз’яснити дії замовника відносно застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у договорі про закупівлю природного газу (у період оскарження рішень замовника після оприлюднення рішення про намір укласти договір). Заздалегідь вдячні за відповідь!
Відповідь
24.01.2017 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
4984 / 5145
Якщо лоти визначили за формою випуску, на приклад ЛОТ 1 (Лікарські засоби в ін'єкційній формі випуску), чи потрібно в назві лота вказати МНН всіх лікарських засобів які входять до лота? Або можна в технічних вимогах вказанти лот і нижче зазничити всі лікарськи засоби які входять до цього лота і по кожному препарату в дужках вказати МНН? Як правильно? Якщо можливо приведіть приклад як правильно прописати лоти і в їх складі лік. засоби з МНН
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2