|
|
09.08.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дана вимога дискримінтує учасників в участі по даній закупівлі.
Суть вимоги (орігінал нижче): "пункт 10) Довідка про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору за предметом закупівлі за 2020-2021 р. Довідка може бути складена в довільній формі, з зазначенням договору на поставку товару аналогічного предмету закупівлі, організації (замовника), суми договору, який був виконаний за 2020-2021р; також надати скан-копію аналогічного договору разом з копіями документів, що підтверджують фактичне виконання цього договору та лист-відгук від замовника згідно аналогічного договору, що вказаний в довідці."
Замовник:
Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м.Вінниці».
Код ЄДРПОУ: 35527334.
Місцезнаходження: Україна, 21034, м. Вінниця, вул. Миколи Зерова, 13.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, встановленому у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у пунктах 1-6 частини першої статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Разом з тим звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого до внесення змін до тендерної документації.
|
|
|
05.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Державною установою «Фонд енергоефективності» (далі – Орендар), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ДП «Укркомунбудобслуговування» (далі – Балансоутримувач) підписаний договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
Договір оренди не містить положень про обов’язок будь-якої із сторін договору провести ремонт або відшкодувати вартість проведеного ремонту, але містить положення про те, що Орендар має право за згодою Балансоутримувача проводити поточний та/або капітальний ремонт Майна і виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонту.
В подальшому Балансоутримувачем запропоновано провести ремонт самостійно та покласти витрати за ремонт на Орендаря на підставі договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі, яким передбачено відшкодування витрат Балансоутримувача на виконання робіт та надання відповідних послуг.
Запланована Балансоутримувачем вартість проведення ремонту орендованого приміщення передбачає проведення конкурентної процедури закупівлі (у випадку проведення ремонту Орендарем), але у випадку відшкодування ремонту Орендарем, а здійснення ремонту Балансоутримувачем, конкурентна процедура не проводиться, оскільки на Балансоутримувача не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі», на відміну від Орендаря.
Пунктом 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено: забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення чи має право Орендар на підставі Договору оренди та Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання будівлі відшкодовувати витрати на проведення ремонту без проведення процедури закупівлі Балансоутримувачем?
чи не розцінюється таке відшкодування як уникнення процедури закупівлі Орендарем, оскільки, як договором оренди так і діючим законодавством чітко не передбачено механізм відшкодування, в той час як в договорі оренди Орендарю надана можливість здійснити ремонт самостійно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання відшкодування (компенсації) розглянуто у запиті № 896/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=78328aa6-dff8-4e16-8763-2553290cfa72&lang=uk-UA
Водночас у разі якщо замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
1. На який орган в Україні покладено обов’язок по визначенню примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі?
2. Чи має право Замовник скористатись Примірною методикою затвердженою наказом МЕРТ від 18.02.2020 року за № 275 та обрати для визначення очікуваної вартості метод порівняння ринкових цін способом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій з послідуючим обранням для визначення очікуваної вартості найнижчої цінової пропозиції ?
3. Чи існує в законодавстві спосіб перевірки визначення Замовником очікуваної вартості предмета закупівлі і який орган відповідає за таку перевірку?
4. Чи може невірне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі призвести до отримання завищених цін на товар за результатами аукціону?
5. Які установи, підприємства, організації в Україні наділені повноваженнями щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі на умовах, що визначаються Замовником до предмета закупівлі (доставка до місця поставки за рахунок Постачальника, відстрочення платежу, банківська гарантія, забезпечення договору тощо)?
6. Які організації, установи та/або підприємства в Україні мають право видавати офіційні документи щодо рівня ринкових цін на товар і чи може їх застосовувати Замовник при визначенні очікуваної вартості закупівлі, якщо вони не містять інформації про умови конкретного замовника (порівняні комерційні умови), наприклад, Державної служби статистики?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1, 2
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер.
Щодо питання 3
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі.
Щодо питання 4
Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.
Щодо питань 5, 6
Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.
При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
|
|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Відповідно до протоколу тендерного комітету учасник фізична особа – підприємець був визнаний переможцем по процедурі спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель. Відповідно до вимог п. 17 ст. 25 Закону України «Про оборонні закупівлі» переможець торгів у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати оприлюднення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань закупівель рішення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати державному замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Однак Замовнику стало відомо, що переможець торгів помер.
Прошу надати роз’яснення :
- Відповідно до проведеної процедури учасником було надано банківську гарантію цінової пропозиції, вимога по банківській гарантії подається Замовником у разі надав документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Підкажіть будь ласка чи може Замовник не вимагати сплати коштів по забезпеченню цінової пропозиції , чи поширюється дана вимога у разі смерті Учасника ФОП.
- Підстави відміни торгів для Замовника, так як законодавством даний випадок не передбачений. (інші учасники відсутні)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 117/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA міститься інформація щодо органів, компетентних у сфері оборонних закупівель.
Водночас закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водноча відповідно до частини дванадцятої статті 25 Закону України "Про оборонні закупівлі" (далі – Закон про оборонні закупівлі) забезпечення цінової пропозиції не повертається учаснику відбору виключно у разі, зокрема ненадання учасником відбору документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону.
Згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі учасник відбору - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, які в установленому порядку надали цінову пропозицію для участі у відборі, оголошеному державним замовником.
Поряд з цим надання довідок переможцем відповідно до статті 17 Закону передбачено частиною сімнадцятою статті 25 Закону про оборонні закупівлі.
Крім того, підстави для відхилення цінових пропозицій визначені статтею 26 Закону про оборонні закупівлі.
Водночас згідно з статтею 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
|
|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
16.07.2021 року замовником була оголошена спрощена закупівля "Капітальний ремонт приміщень будівлі комунального закладу «Черкаський заклад загальної середньої освіти» Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області за адресою: смт Черкаське, вул. Лісна, 23, Новомосковського району, Дніпропетровської області". 29.07.2021 року було визначено переможця закупівля, Укладати договір можливо з 13.08.2021 року. А 02.08.2021 року замовник змінив назву. Як правильно укласти договір в зв'язку з перейменуванням замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Згідно з частиною другою статті 57 Господарського кодексу України (далі-ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини четвертої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Крім того, згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.
Таким чином, договір про закупівлю укладається з замовником процедури закупівлі, який є юридичною особою відповідно до його найменування зазначеного в установчих документах, з урахуванням змін, які набрали чинності з дня їх державної реєстрації.
При цьому пропонуємо ознайомитись з листом від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06
|