Консультації з питань публічних закупівель
Процедура закупівлі проводилась шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178.
02.03.2023 було розпочато відкриті торги на закупівлю послуг з очікуваною вартістю 1050000,00 грн, які не відбулись, через неподання жодної тендерної пропозиції.
15.03.2023 було вдруге розпочато відкриті торги на таку ж саму очікувану вартість, але з деякими змінами у технічному завданні. У торгах приймали участь 2 учасники, але через невідповідність у технічному завданні (кошторисній документації) їх пропозиції було відхилено.
Чи зберігається право на укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, посилаючись на першу закупівлю від 02.03.2023, яка не відбулась, з урахування збереження вимог до предмета закупівлі, його технічних, кількісних та якісних характеристик, проекту договору про закупівлю, а також вимог до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю?
Відповідь
Згідно пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. При цьому наразі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021, яким в тому числі затверджено кошторисні норми -КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» та КНУ «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».
Як бути замовнику при здійсненні закупівлі робіт, а саме проектно-кошторисній документації (далі -ПКД), до якої входять суми на розробку ПКД, роботи, технічний нагляд та авторський нагляд якщо вартісні межі- розробка ПКД- 100тис. грн. , роботи-1,7 млн. грн, технічний та авторський нагляд-200 тис ? Все перераховане є роботами в розумінні Закону та проводиться на одному об’єкті, при цьому закуповується окремо, спочатку розробка ПКД, потім роботи, а потім технічний та авторський нагляд.
Чи повинен замовник в такому випадку проводити окремо спочатку відкриті торги на закупівлю ПКД, потім відкриті торги на роботи, а потім відкриті торги на технічний та авторський нагляд з огляду на те, що всі зазначені роботи мають здійснюватися на одному об’єкті?
Або замовник в даному випадку виходячі з вартісних меж закупівлі укладає прямий договір про закупівлю ПКД, потім проводить відкриті торги на закупівлю робіт, та закуповує технічний та авторський нагдяд шляхом укладання прямого договору про закупівлю.
Які дії замовника в такій ситуації будуть правильними з точки зору наказу Мінекономіки №708 та державних будівельних норм?
Відповідь
Відкриті торги з особливостями. Замовник прописує період оплати: післяоплата 120 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт. Чи є досвід оскарження терміну оплати чи Замовники можуть прописувати скільки завгодно днів?
Відповідь
Згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) передбачено придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом.
При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 44 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений в тендерній документації.
Просимо надати роз’яснення щодо формулювання «крім вимог, визначених пунктом 44 цих особливостей»?
Чи портібно замовнику здійснювати перевірку такого потенційного контрагента на предмет наявності/відсутності підстав, визначених даним пунктом з метою недопущення укладання договору з особою стосовно якої застосовано санкції, особою, що притягується до кримінальної відповідальності тощо?
Просимо роз’яснити норму «не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 44 цих особливостей)» - вимоги визначені пунктом 44 цих особливостей не повинні надаватися взагалі або можуть відрізнятися від вимог тендерної документації відмінених відкритих торгів? Наведемо приклад, умовами тд передбачено, що згідно пункту 44 учасник надає довідку МВС, чи можна від потенційного постачальника при укладанні прямого договору замість довідки МВС просити надати довідку в довільнй формі?
Відповідь
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) Міністерство економіки України (Мінекономіки) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну цінову політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та здійснення контролю за її реалізацією, інтелектуальної власності, публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.
На період дії воєнного стану як замовники та і учасники публічних закупівель мають керуватися Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
Відповідно до частини 6 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.
У зв’язку із застосуванням даної норми Особливостей на практиці виникає необхідність в отриманні роз’яснень з даного питання.
Зокрема, якщо змоделювати ситуацію, що були проведені відкриті торги з особливостями та визначено переможця учасника торгів відповідно до його тендерної пропозиції із поданою ним ціною тендерної пропозиції з ПДВ, але на етапі підписання договору про закупівлю учасник переможець торгів змінив систему оподаткування та став платником єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відсотки доходу без реєстрації ПДВ.
Враховуючи вищезазначене виникають наступні питання:
1. Чи зобов’язані у даному випадку сторони вносити зміни до договору про закупівлю відповідно до частини 6 пункту 19 Особливостей?
2. Чи допускає частина 6 пункту 19 Особливостей внесення змін до договору про закупівлю як в сторону зменшення ціни договору так і в сторону збільшення ціни договору?
3. Якщо допускається збільшувати ціну договору про закупівлю відповідно до частини 6 пункту 19 Особливостей, то зміни до договору вносяться лише в межах поданої учасником суми тендерної пропозиції?
Беручи до уваги актуальність вищезазначених трьох питань, прошу надати роз’яснення у встановлені чинним законодавством терміни на адресу: [email protected].
Відповідь