Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Частиною третьою статті 17 Закону встановлено, що переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених, частиною першою та другою статті 17 Закону, тобто зокрема, що фізична особа, яка є учасником, не була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, не була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.

Разом з тим, враховуючи інформацію Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, зазначену у листі від 31.07.2017 № 16/1-2002, МВС України запроваджено можливість отримання відомостей стосовно наявності судимості в осіб – учасників процедур закупівлі та/або службової (посадової) особи учасника за запитом фізичної особи в електронній формі за умови її ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису через офіційний сайт МВС.

На сайті МВС України розміщено детальну інформацію щодо отримання  довідок про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості,  за посиланням: http://mvs.gov.ua/ua/pages/Dovidka_pro_nesudimist___katalog_poslug.htm

Ураховуючи викладене та з огляду на інформацію, надану МВС України, замовник на виконання вимог статті 17 Закону встановлює вимогу щодо надання переможцем торгів у строк, визначений Законом документу про відсутність у фізичної особи, яка є учасником або службової (посадової) особи юридичної особи - учасника, яка підписала тендерну пропозицію,  судимості за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.

Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, а за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016№ 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, які містять вичерпну інформацію стосовно питань, зазначених у запиті.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з Порядком (зі змінами) під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі – МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу.

Разом з тим, Порядком та електронною системою закупівель не встановлено обмежень, щодо мови, якою повинна бути зазначена МНН.

Водночас згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів.

У зв’язку із цим, з питання щодо зазначення міжнародної непатентованої назви лікарського засобу пропонуємо звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Статтею 37 Закону визначено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі якщо, зокрема його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Так, відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

При цьому Законом не передбачено призупинення строків тендерним комітетом для укладання договору про закупівлю.