|
|
24.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може Замовник повторно дискваліфікувати пропозицію Учасника з причин, що не були вказані у першому рішенні Замовника, щодо дискваліфікації пропозиції цього Учасника, якщо перше рішення Замовника про дискваліфікацію були успішно оскаржено Учасником в Антимонопольному комітеті України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
Згідно з частиною одинадцятою статті 29 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.
Поряд з цим частиною десятою статті 29 Закону встановлений строк для розгляду тендерних пропозицій.
Крім того рішення, що приймаються замовником оформлюється протоколом.
Отже, під час розгляду тендерних пропозицій замовник перевіряє тендерні пропозиції на відповідність всім вимогам тендерної документації та зазначає в своєму рішенні всі невідповідності тендерної пропозиції для її подальшого відхилення.
У свою чергу, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
|
|
|
13.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В ТД була вимога надати графік виконання робіт, складений відповідно до чинних Державних будівельних норм.
Срок виконання робіт згідно ТД до 30.12.2021 роки
Ми в складі своєї ТП надали графік виконання робіт, проте він до 31.12.2020 року.
Замовник відхилив нашу ТП.
Чи правомірні дії замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.
У свою чергу, згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону.
У свою чергу, перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону. Так, зокрема абзацом другим пункту 2 частини першої статті 31 Закону визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
При цьому до компетенції Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Враховуюче зазначене, чи має право учасник дозавантажити документ, який вимагався тендерною документацією замовника та не був наданий у складі тендерної пропозиції при її поданні, а саме: сканкопію аналогічного договору? Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
|
|
|
04.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В супереч тендерної документації за закупівлею UA-2020-04-09-000495-c переможець торгів ТОВ"Універсальна бурильна техніка" завантажило 28.05.20р документ Розрахунок ціни з розширенням xlsx без накладеного електроного підпису генерального директора та печатки підприємства, також такий файл не є електроннним документом в форматі pdf(як регламентується документацією Замовника).
От же за змістом вказаного документа неможливо визначити автора в порушення вимог ЗУ "Про електронні документи та докуметообіг", також відсутні обовязкові реквізити документа(дата, підпис та печатка та авторство та інші).
Чи підлягає відхиленню тендерна пропозиція такого учасника "переможця"?
На подану вимогу №3 Замовник Філія «Оператор газосховищ України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» не відповідає та розглядає далі пропозицію такого учасника не дотримуючись принципів обєктиності та неупередженності згідно з ЗУ "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 553/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b7568dd5-9999-4651-8158-62692272ff02&lang=uk-UA
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Водночас Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до нової редакції Закону України “Про публічні закупівлі” державні замовники можуть надати можливість постачальникам виправити помилки в тендерній пропозиції.
Постачальник може усунути невідповідності в інформації та/або документах:
що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”;
на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Надайте, будь ласка, роз'яснення, що означає слово "НЕВІДПОВІДНІСТЬ" у даному випадку?
Якщо учасник, наприклад, взагалі не надав довідку про наявність працівників, якщо така вимагалась, або така довідка не підтверджує наявність НЕОБХІДНИХ ЗАМОВНИКУ працівників (не така кваліфікація працівників і т.д.), це можна тлумачити як "невідповідність", яку можна усунути? Чи це маються на увазі розбіжності/неточності у різних документах учасника (наприклад, помилка у прізвищі)? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 800/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
|