|
27.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерний комітет НВК "Домінанта" провів переговорну процедуру по закупівлі електроенергії згідно пп.2 (відсутність конкуренції) п.2, ст.35 діючого Закону. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю виставлено в системі ЕТендер 19.01.2017р. Згідно п.3 ст.35 Закону Замовник має право укласти договір про закупівлю у термін не раніше ніж 10 днів (5 днів у разі застосування пп.3 п.2 ст.35 чи закупівлі...електроенергії). Заключивши договір 25.01.2017р. ми зіткнулися з проблемою, що електронна система дотримується ціх термінів лише в разі застосування пп.3 п.2 ст.35, тобто нагальної потреби. Розробники електронної програми ТОВ "Е-Тендер" не врахували, нажаль, що тремін 5 днів також в разі закупівлі нафти, постачання теплової енергії... та електроенергії. Ми зіткнулися з тим, що протягом 2 календарних днів не можемо оприлюднити договір. У зв'язку з цим просимо надати нам роз' яснення, оскільки вважаємо, що не Закон повинен пристосовуватися до програми "Е-Тендер", а дана програма повинна бути розроблена згідно Закону "Про публічні закупвлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
26.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз’яснення, щодо правильності застосування процедури закупівліробіт.
Згідно пункту 22 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі вказано, що
«роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт».
Згідно розділу III Наказу Мінекономрозвитку і торгівлі від 17.03.2016 року №454 (зі змінами) вказано, що «визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»…, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника».
Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання , тому Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі товару, послуги дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт 5 мільйонів гривень.
Прошу надати роз’яснення, яку процедуру закупівлі необхідно застосувати для закупівлі : окремо проектно - вишукувальних робіт (ПВР), а згодом будівельних робіт(БР) по одному і тому ж об’єкту, якщо загальна кошторисна вартість об’єкту, згідно ЗКР становить 20 млн.грн ( із них проектно- вишукувальні роботи- 1,2 млн.грн, а будівельні роботи – 12млн.грн )
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
26.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Згідно Інформаційного листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.08.2014 N 3302-05/27478-03 та відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", початком проведення переговорної процедури закупівлі є оприлюднення інформації про застосування вказаної процедури на веб-порталі Уповноваженого органу. У зв’язку з втратою сили Закону України "Про здійснення державних закупівель", що саме/яку саме дату треба розуміти під початком проведення переговорної процедури згідно Закону України «Про публічні закупівлі»?. Друге запитання, чи можна укласти договір за результатом переговорної процедури, наприклад 25.01.2017 року (повідомлення про намір укласти договір опубліковано 29.12.2016р.), але в умовах договору прописати, що його дія розповсюджується на взаємовідносини сторін, які склалися з 01.01.2017 року на підставі частини 3 ст.631 Цивільного кодексу України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Умови застосування переговорної процедури закупівлі визначені статтею 35 Закону. Виходячи із норм статті 35 Закону, для укладення договору про закупівлю замовник проводить переговори з одним або кількома учасниками, за результатами яких приймає рішення про намір укласти договір, яке обов'язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення.
До того, тендерний комітет або уповноважена особа (особи) замовника здійснює вибір процедури закупівлі (абзац третій частини третьої статті 11 Закону).
Разом з цим згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
Таким чином, переговорна процедура закупівлі використовується замовником після прийняття відповідного рішення.
Щодо питання 2
Відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 91/16, що розміщений на інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
|
|
26.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
1. Чи є порушенням з боку замовника вимог п. 7 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону) в частині оголошення декількох п’яти ( UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b) відкритих торгів на придбання товарів за одним і тим самим предметом закупівлі згідно ДК 016:2010 очікувана вартість кожної окремо закупівлі становить в еквіваленті менше 133 тис. євро. Разом по п’яти торгах очікувана вартість становить більше 133 тис.євро та, відповідного, не оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про закупівлю англійською мовою, як це визначено п.4 ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
2. Чи не обмежують права учасників-нерезидентів, вимоги, встановлені замовником у тендерній документації (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b) щодо надання учасниками-нерезидентами тендерної пропозиції в доларах США або Євро, за умови, що згідно з Порядком заповнення тендерної документації для процедури закупівлі – відкриті торги, затвердженої наказом Мінекономрозвитку України від 13.04.2016 № 680 у разі якщо учасником процедури є нерезидент, замовник має право встановити, що такий учасник може зазначити ціну тендерної пропозиції у валюті, а валютою тендерної пропозиції є гривня?
3. Чи відповідає вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі» (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b) подання учасником торгів (нерезидент) в межах однієї закупівлі двох тендерних пропозиції: однієї у гривні іншої у євро, за умови, що п.1 ст. 25 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачено, що кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота)?
4. Чи відповідає вимогам п.4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» (умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону) договір про закупівлю, укладений з ціною у іноземній валюті (євро) за умови оцінки згідно аукціону тендерної пропозиції у гривні (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Разом з тим відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Таким чином, замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури.
Щодо питання 2
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому згідно з пунктом 11 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції. Разом з тим тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно та з дотриманням законодавства в цілому, визначає вимоги щодо валюти, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції.
Щодо питання 3
Відповідно до частини першої статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.
Разом з тим, кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом (абзац третій частини першої статті 25 Закону).
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації із завантаженням необхідних документів.
Щодо питання 4
Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
При цьому статтею 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
|
|
26.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Згідно вимог тендерної документації (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b), замовником визначено, що поставка товару відбувається на умовах Інкотерм-2000: DDP (DELIVERED DUTY PAID) доставка із сплатою мита.
Згідно з "Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) від 01.01.2000 № 560 (далі – Інкотерм-2000) при укладенні зовнішньоекономічних договорів термін DDP означає, що продавець безпосередньо погоджується зробити те, що випливає з самої розшифровки назви терміна - "Поставка зі сплатою мита", тобто очистити товар для імпорту і сплатити будь-які збори, що випливають із цього.
Згідно з вимогами Податкового кодексу України, листа ДФС України від 08.12.2015 26639/10/28-10-06-11 постачальник-нерезидент не є платником ПДВ в Україні, також нерезидент самостійно не може здійснити витрати, пов’язані з митним очищенням товарів. Згідно Митного Кодексу України витрати по митному очищенню несе декларант (платник податків). Декларантом згідно ст. 265 МКУ при переміщенні товарів на підставі зовнішньоекономічного договору є резидент яким або від імені якого укладений цей договір.
Таким чином, умови поставки DDP не можуть бути здійснені нерезидентом в силу вимог діючого законодавства України.
Оголошуючи закупівлю запасних частин іноземного виробництва на умовах DDP замовник створює не конкурентні умови для учасників (резидентів та нерезидентів), оскільки товар, який пропонується резидентом є очищеним від митних платежів, які (митні платежі) згідно ПСБО 9 «Запаси» збільшують вартість товару, а товар, який пропонується нерезидентом не може в силу вимог законодавства України бути поставлений замовнику з урахуванням сплати усіх митних платежів.
Порівняння (електронний аукціон) таких тендерних пропозицій буде некоректним та не буде досягати основних принципів згідно статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»: добросовісна конкуренція, недискримінація учасників, об’єктивна і неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
У зв’язку із чим прошу надати роз’яснення, яким чином замовнику забезпечити дотримання ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме рівні умови у відкритих торгах для резидентів та нерезидентів по поставці товарів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема добросовісна конкуренція серед учасників; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв.
Виходячи зі змісту частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 1 Закону приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону, зокрема у разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни.
Крім того, у разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу (частина третя статті 28 Закону).
Ураховуючи викладене та норми Закону, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників та методику оцінки тендерних пропозицій у тендерній документації, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та з дотриманням законодавства в цілому.
|