|
19.06.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
На сьогоднішній день при проведенні допорогових закупівель склалася ситуація, при якій Замовники в оголошеннях про проведення закупівель через систему електронних торгів пред'являють абсолютно необґрунтовані вимоги щодо документів, які необхідні для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам Замовника.
Деякі замовники вимагають від учасників надання копії паспорта, хоча паспорт не є до-кументом, необхідним для ведення підприємницької діяльності. Такими документами є свідоцтво про державну реєстрацію (або витяг з єдиного Державного реєстру юридич-них осіб та фізичних осіб – підприємців) та свідоцтво платника податків ( або витяг з ре-єстру платників ПДВ (якщо учасник є платником ПДВ) або платника єдиного податку (якщо учасник є платником єдиного податку).
Проте, все частіше трапляються випадки, коли відсутність вищезазначених копії призводить до необгрунтованої дискваліфікації учасника.
Прошу надати пояснення:
- має-ли право Замовник допорогових закупівель вимагати від учасника - ФОП обов'язково надавати копію паспорта для проведення подальшої кваліфікації ?
- Існує-ли перелік документів, які необхідно надавати учаснику для участі в допоргових закупівлях (в п.4 ст.16 ЗУ «Про публічні закупівлі» вказано: Документи, що не передба-чені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаю-ться під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).Відсутність документтів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.)
Крім того, вільний доступ в інтернеті до повного комплекту документів(паспорта, дові-дки про при своєння ІПН, тощо), необхідних для здійснення цивільно-правових, фінан-сових та інших операцій, може мати негативні наслідки для особи, яка розмістила їх там.
З повагою, Фізична Особа Підприємець Ях В.Б.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі.
Таким чином, оскільки сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону, норми Закону стосовно встановлення в тендерній документації вимог замовника щодо документів, які подаються учасниками у складі тендерної пропозиції, не поширюються на допорогові закупівлі.
Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог.
Водночас замовник має право вносити зміни в інформацію та документи щодо оголошеної закупівлі до початку прийому пропозицій (пункт 7.1 Порядку).
Варто також зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про захист персональних даних” суб'єкт персональних даних (фізична особа, персональні дані якої обробляються) має зокрема право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані.
Крім того, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
19.06.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! За результатами проведення відкритих торгів на закупівлю вугілля укладено Договір з Постачальником. Розпочато договірну співпрацю. Нещодавно Постачальником повідомлено про необхідність підняття ціни на товар до 20 %. Надано відповідне документальне підтвердження підняття ціни.
Запитання 1. Чи відноситься ціна на вугілля до регульованої ціни (тарифу)?
Запитання 2. Чи може Замовник торгів на підставі наданого підтвердження про підняття ціни укласти спочатку одну Додаткову угоду на 10% (зменшивши обсяг закупівлі та не збільшуючи загальну вартість договору). Здійснити поставку по новій ціні, а після цього укласти ще одну Додаткову угоду про підняття ціни ще на 10 % із 20% (зменшивши обсяг закупівлі та не збільшуючи загальну вартість договору) при цьому, мотивуючи це одним обґрунтуванням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
При цьому звертаємо вашу увагу, що згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
|
|
18.06.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю просить надати роз’яснення щодо такого питання.
Товариство є суб'єктом господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю пальним (метан) через мережу АГНКС.
Як відомо, ціна на пальне на АГНКС формується виходячи із ряду факторів, в тому числі закупівельна вартість природного газу, витрати на доставку, витрати за спожиту електричну енергію, ціна на аналогічний товар у межах визначеної території, тощо. Ціна встановлюється наказом по підприємству і є фіксованою.
У зв’язку з тим, що Товариство є постійним учасником ряду тендерів і в окремих випадках за результатами торгів ціна на пальне є вищою, ніж та, яка встановлена наказом на підприємстві, виникає запитання: чи може здійснюватися відпуск товару (у випадку визнання нас переможцем тендеру) за ціною, що є вищою, ніж ціна яка встановлена на підприємстві?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
У свою чергу, виходячи зі змісту статей 189 та 190 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. При цьому суб'єкти господарювання у разі використання у своїй діяльності вільних цін визначають їх самостійно за згодою сторін.
Поряд з цим відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін не є предметом регулювання Закону.
|
|
16.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Вiдбувся аукціон по відкритих торгах на закупівлю літніх автомобільних шин. При розгляді пропозицій було визнано переможця з остаточною аукціоною пропозицією 290 000.00 грн з ПДВ. Після визначення переможця, Учасник надав та завантажив на веб - портал Уповноваженого органу остаточну цінову пропозицію, яка склала 289 999.92 грн з ПДВ, що на 8 копійок менше остаточної ціни аукціону. Дану різницю Учасник пояснив через великий асортимент і номеклатуру товару та неможливістю через те отримати точну суму в 2900000.00 грн з ПДВ. Чи маємо ми право прийняти та підписати договір з Учасником на суму остаточної наданої Учасником цінової пропозиції, якщо вона менше ніж остаточна ціна аукціону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 15/2017, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cded413f-71ee-4148-89a1-8811d2f68128&lang=uk-UA
|
|
16.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
З урахуванням Ваших роз'яснень у відповіді на запит 281/2016 прошу пояснити наступне.
Замовники у своїй більшості в тендерній документації вимагають підписувати та ставити печатки на документах тендерної пропозиції, не зважаючи на вимоги статті 12 Закону “Про публічні закупівлі”. "Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Крім цього електронні майданчики пропонують після завантаження документів, скріпити пропозицію ЕПЦ.
Просимо роз'яснити, чи порушують Замовники вимоги Закону щодо підпису Учасниками документів пропозиції.
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Таким чином, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 5 Закону і частини четвертої статті 22 Закону.
При цьому повідомляємо, що до компетенції Міністерства не належить визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках.
|