|
|
05.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, будь ласка, чи може член тендерного комітету перебуваючи у відпустці брати участь у засіданні тендерного комітету та мати право голосу? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому повідомляємо, що відповідь на схожі за змістом питання надано у запитах 51/2016 та 735/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bd70552-bdf4-4e11-bf9c-ab968e9e6654&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fb9eba05-2f6d-4c59-980a-f507a660decc&lang=uk-UA
У свою чергу, виходячи зі змісту статті 45 Конституції України, право на відпочинок кожного, хто працює, забезпечується зокрема наданням оплачуваної щорічної відпустки.
Крім того, надання щорічних відпусток із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати передбачено статтею 74 Кодексу законів про працю України (далі – КЗПП), статтею 2 Закону України “Про відпустки” та іншими нормативно-правовими актами.
При цьому виходячи зі змісту статтей 21, 31 та 79 КЗПП у період відпустки працівник не несе обов’язку виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, і підлягати внутрішньому трудовому розпорядку.
Ураховуючи зазначене та беручи до уваги лист Міністерства соціальної політики України від 17.10.2016 № 376/06/186-16, тимчасове виконання обов'язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) по підприємству, установі, організації.
Таким чином, для забезпечення правомочності рішень тендерного комітету або уповноваженої особи на період відсутності окремих членів тендерного чи уповноваженої особи, замовник має дотримуватись вимог трудового законодавства.
При цьому рішення щодо змін до складу тендерного комітету затверджуються замовником та оформляються відповідним наказом установи (організації, підприємства).
|
|
|
02.07.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідь на наступні питання, а саме:
- чи необхідно розробляти та оприлюднювати протокол рішення уповноваженої особи про необхідність проведення допорогової закупівлі?
Якщо потрібно розробляти протокол та оприлюднювати його, якими нормативно-правовоми актами це передбачено та яка відповідальність для уповноваженої особи за нездійснення цих дій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання розглянуто у запиті 165/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c44e968-9d4d-4884-80a8-a51e9e91b455&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що питання прийняття рішення стосовно використання замовником електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, та визначення відповідальних осіб за проведення таких закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462-06
У свою чергу, перелік інформації щодо закупівель, які замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу, визначений статтею 10 Закону.
|
|
|
27.06.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Згідно з п. 2.5 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету. Якщо у тендерному комітеті є 5 членів, то воно буде правомочне за присутності на ньому 3 членів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0964886a-bd70-4cfb-b9f4-c5c3417a0cf2&lang=uk-UA у запиті № 115/2017.
|
|
|
26.06.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
В ході проведення моніторингу мою увагу привернула діяльність у Львівському регіоні так званих юридичних консультантів у закупівлях, що проводять медзамовники міста Львова та Львівської області.
Так, більшістю замовників Львівського регіону включається до тендерної документації вимога про оплату учасниками процедур закупівель даних замовників (переможцями) юридично-консультаційних послуг, що надаються замовникам.
Крім того, мною встановлено, що в системі публічних закупівель відсутня інформація про проведені процедури торгів на закупівлю згаданими замовниками юридично-консультаційних послуг, оплатити які мають учасники (переможці).
Тобто, в даному випадку маємо уникнення замовниками проведення процедур закупівель.
Надайте будь ласка відповідь, чи можуть замовники при купівлі одного предемету закупівлі (фармацевтична продукція) включати до умов документації інший предмет закупівлі (юридично-консультаційні послуги).
Надайте будь ласка відповідь, якщо в замовника існує потреба в закупівлі юридично-консультаційних послуг, чи повинен він проводити закупівлю таких послуг у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 571/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2badb65-f166-480f-ab33-2d6594b07329&lang=uk-UA
Разом з тим, відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Так, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для товарів і послуг окремо.
Поряд з цим згідно статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини третьої статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (стаття 22 Закону).
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання консультаційних послуг, така закупівля має здійснюватись відповідно до річного плану (додатку до нього) відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
|
25.06.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Роз’ясніть будь ласка таку ситуацію:
голова тендерного комітету (перший заступник начальника державного органу) на момент відпустки начальника державного органу стає т. в. о. начальника державного органу, чи не буде це конфліктом інтересів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі.
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)”.
Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).
Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника.
При цьому згідно з абзацом 2 частини другої статті 11 Закону не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Отже, головою та членами тендерного комітету можуть бути посадові (службові) особи замовника, крім осіб, визначених у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону.
Водночас до складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Крім того, пунктами 2.3. і 2.4 Примірного положення установлено, що керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається замовником та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.
Таким чином, обмеження щодо складу тендерного комітету встановлені у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону, а членство в тендерному комітеті не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі.
|