|
|
24.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Рішенням сесії районної ради на 2017 рік затверджено програму "Фонд виконання депутатських повноважень",згідно якої кожному депутату районної ради для виконання депутатських повноважень виділяються кошти в сумі 10 тис. грн.
Згідно положення про використання цих коштів депутати можуть на власний розсуд закуповувати обладнання медичного призначення, спортивний інвентар,побутова техніка для навчальних закладів району та багато іншого.Оплата здійснюється бухгалтерією районної ради згідно угод, які приносять самі депутати. Підписантом цих угод є голова районної ради.
Чи потрібно включати ці депутатські кошти та закупівлі по них в додаток до річного плану закупівель на 2017 рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що інформація щодо відображення закупівель у річному плані, а також щодо забезпечення потреб держави або територіальної громади міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
02.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Наше підприємство є юридичною особою, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, є виробником теплової енергії (монополіст) та здійснює закупівлі виключно за власні кошти. Підприємство є замовником у розумінні Закону України № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року. Відповідно до пункту. 4 частинип першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2017р. ми є розпорядниками інформації. Але част. 3 статті 13 передбачено, що «на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Чи правильно ми розуміємо, враховуючи вищенаведене, що наше підприємство зобов’язано лише оприлюднювати річні плани закупівель на сайті Прозорро відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», в інших випадках інформація надається лише за запитами. Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, Закон передбачає використання замовником, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, електронної системи закупівель під час здійснення процедур закупівель та оприлюднення відповідної інформації про закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом відповідно до Закону.
У свою чергу, Законом України “Про доступ до публічної інформації” та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, (далі – Положення про набори даних) визначено обов’язок розпорядників інформації, визначених Законом України “Про доступ до публічної інформації”, надавати та оприлюднювати відповідну інформацію на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з Положенням про набори даних створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється Державним агентством з питань електронного урядування, (далі – Агентство) яке є його держателем.
Крім того, відповідно до Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 492, Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.
У зв’язку із цим, з питання визначення сфери застосування Закону України “Про доступ до публічної інформації” пропонуємо звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
13.09.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Наказу Мінекономрозвитку №490 від 22.03.2016 року «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» Протокол розгляду частково заповнюється Замовником, частково електронною системою. Чи правильно ми розуміємо, що дана форма передбачена при розгляді і оцінки тендерних пропозицій учасників міжнародних торгів, в українських торгах форма розгляду не передбачена Наказом Мінекономрозвитку №490, але замовник може її використовуватия як зразок?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини п’ятої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону.
Форма протоколу розгляду тендерних пропозицій затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону.
Таким чином, прокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, складається у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму для товарів і послуг – 133 тисячі євро; для робіт – 5150 тисяч євро.
Разом з тим, виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особи оформлюються протоколом.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”.
|
|
|
09.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, та є замовником у розумінні Закону України №922 –VIII від 25.12.2015р. З 20.02.2017 року змінюємо форму власності на Публічне акціонерне товариство з часткою держави більше 50% акцій.
Чи правильно ми розуміємо, що оскільки ми є монополістами і здійснюємо діяльність в окремих сферах господарювання (забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії), ми незалежно від форми власності підпадаємо під дію Закону України №922 –VIII та просимо надати роз’яснення чи розповсюджується на нас вимога ст.79 Господарського кодексу щодо звітування по договорам.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині дев'ятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього.
Ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону та господарських договорів, укладених ними за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону.
|
|
|
06.06.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) організація провела відкриті торгів на закупівлю товару. Перший раз - торги не відбулися, у зв'язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Замовником прийняте рішення змінити якісні характеристики даного товару (для розширення кола учасників) та розпочати процедуру закупівлі в другий раз. В другий раз - торги не відбулись, так само, у зв'язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Замовник зменшує кількість товару (коливання на ринку ціни за одиницю) та розпочинає процедуру в третє. В третє - також процедура не відбулась з причин поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
Питання:
1. Достатньою кількістю учасників для конкурентної процедури є 2 учасника. Чи має право Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону, якщо на участь в торгах двічі було подано одну пропозицію чи/та пропозицій взагалі не надійшло?
2. Чи Замовнику необхідно провести відкриті торгів вчетверте не змінюючи технічних, якісних характеристик та кількості товару, в порівнянні з останньою проведеною в третє процедурою закупівлі. І тільки після четвертої проведеної процедури (другої з однаковими параметрами) у випадку поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (або відсутність пропозицій) можна застосовувати переговорну процедури закупівлі відповідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, а також за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort =date&fSdir=desc розміщено лист від15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
|