|
|
26.02.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «Тендерне агентство Радник» (код ЄДРПОУ 37716155, місцезнаходження: Україна, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 71, офіс А, конт. тел. +380932076175), яке надає комплексні послуги у сфері закупівель, в особі директора Довгої Ганни Валентинівни звертається до вас з питанням (не)врахування ПДВ при оцінці тендерних пропозицій.
Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), не заборонено укладати договір про закупівлю з переможцем — неплатником ПДВ вартістю, що не перевищує очікувану вартість закупівлі з ПДВ.
Водночас наявні висновки моніторингів Державної аудиторської служби України (наприклад, моніторинг UA-M-2023-03-20-000041, оголошення UA-2023-02-23-009899-a, моніторинг UA-M-2024-06-21-000063, оголошення UA-2024-03-11-010486-a), під час яких аудитори прорахували очікувану вартість предмета закупівлі й визначили вартість без ПДВ, вартість ПДВ і вартість з ПДВ. При цьому було встановлено, що учасник-переможець, який не є платником ПДВ, запропонував цінову пропозицію без ПДВ, і, якщо додати до його ціни ПДВ, вартість його пропозиції перевищує очікувану вартість замовника з ПДВ. Замовник у роз’ясненнях навів висновки моніторингів з аналогічною ситуацією, але за наслідком яких порушень аудитори не встановили. Держаудитслужба не взяла до уваги роз’яснення замовника й зобов’язала розірвати договір.
ДП «Прозорро» у матеріалі «Оголошення закупівлі з ПДВ та без ПДВ» радить замовникам оголошувати свої закупівлі з очікуваною вартістю без урахування ПДВ, а план закупівлі оголошувати з урахуванням ПДВ та інших зборів і платежів. Водночас така позиція суперечить практиці ДАСУ, адже аудитори вважають порушенням, якщо очікувана вартість предмета закупівлі не відповідає річному плану. Наприклад, під час моніторингу UA-M-2020-12-16-000017, оголошення UA-2020-09-22-007643-b, аудитори встановлюють порушення та зазначають, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Проте всупереч зазначеному очікувана вартість предмета закупівлі за процедурою UA-2020-09-22-007643-b не відповідає річному плану закупівлі UA-P-2020-09-18-006215-a, на який є посилання в електронній системі закупівель.
У зв’язку з наведеним у замовників виникає чимало запитань, наведемо декілька прикладів.
№ 1. Замовник оголосив відкриті торги з особливостями на предмет закупівлі з ПДВ очікуваною вартістю 100 тис. грн. Жодних приміток щодо донарахування чи зменшення суми пропозиції учасника на суму ПДВ в тендерній документації немає. На торги прийшов один учасник, який запропонував ціну 99 999,00 грн, проте він неплатник ПДВ. Чи буде правомірно замовнику укласти договір про закупівлю за результатом цього тендеру на суму 99 999,00 грн без ПДВ?
№ 2. Проєктно-кошторисна документація на нове будівництво розроблена з урахуванням ПДВ. Сума становить 8,7 млн грн з ПДВ. На яку суму можна укласти договір з ФОП, який не є платником ПДВ: 8,7 млн грн без ПДВ чи 7,25 млн грн, яка вказана у зведеному кошторисному розрахунку без ПДВ?
1. Виходячи з практики органу оскарження, відсутності норм законодавства, які б регулювали встановлення очікуваної вартості з ПДВ або без ПДВ, просимо надати рекомендації щодо дій замовника в наведених ситуаціях.
2. Просимо також надати розʼяснення щодо того:
як оголошувати закупівлю: з ПДВ чи без ПДВ;
як у річному плані замовник має зазначити вартість: з ПДВ чи без ПДВ;
як оцінювати учасників — неплатників ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів та, виходячи з цього, планування закупівель міститься в запитах № 810/2021, № 377/2023 , а також листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba?lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Водночас з питань щодо уніфікації підходів та висновків моніторингів аудиторів за аналогічними ситуаціями слід звертатись до Держаудитслужби, оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. При цьому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Водночас Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону. Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. З метою удосконалення нормативної бази для забезпечення єдиного підходу до оцінки тендерних пропозицій/пропозицій учасників процедури закупівлі/постачальників в електронному каталозі (резидентів та нерезидентів) Мінекономіки наразі розроблено проект змін до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822, та до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. Крім цього, зазначаємо, що 17.09.2024 Верховна Рада України підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - законопроєкт № 11520), доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44788, який розроблений з метою забезпечення проведення ефективних публічних закупівель в прозорий та конкурентний спосіб, а також на виконання міжнародно-правових зобов’язань України в сфері публічних закупівель. Так, законопроєктом 11520 передбачено, зокрема, що очікувана вартість предмета закупівлі - розрахункова вартість предмета закупівлі, яка розраховується замовником/замовником конкурсу проектів з урахуванням всіх складових витрат для придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), що розраховується без урахування податку на додану вартість, відповідно до методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджується замовником/замовником конкурсу проектів. Очікувана вартість предмета закупівлі визначається замовником самостійно та повинна бути актуальною на момент оголошення закупівлі. Очікувана вартість предмета закупівлі повинна включати всі можливі витрати, які можуть бути включені до ціни договору про закупівлю та будуть понесені виконавцем такого договору про закупівлю під час його виконання (в тому числі винагороди, виплати, комісії у випадку їх встановлення). Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
29.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Питання: ВІдповідно до виявлених порушень Північним офісом Держаудитслужби в Черкаській області (інформацію опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2020-04-30-002005-b).13 травня 2020 року рішенням Уповноваженої особи, затвердженим протоколом, було скасовано закупівлю за предметом коду національного класифікатора України ДК 021:2015:33111000-1 Рентгенологічне обладнання, код за НК 024:2019 – 37645 Система рентгенівська діагностична стаціонарна загального призначення, цифрова, що здійснювалась за переговорною процедурою. Замовник вніс інформацію щодо такого скасування в електронну систему закупівель. Електронна система закупівель у разі скасування такої закупівлі установила строк оскарження - до 24.05.20, 00:00. Замовник звернувся до електронної системи закупівель із офіційним прохання надати роз'яснення щодо даної ситуації. Але станом на 19 травня 2020 року відповідь Замовнику ще не надана, оскільки, як було повідомлено Замовнику в телефонній розмові із представником служби підтримки майданчику zakupki.prom.ua, згідно із Законом України "Про звернення громадян" ст. 20 "Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання." В той же час до завершення моніторингу та скасування процедури оголошується наступна процедура UA-2020-05-08-002332-b . ПИТАННЯ: чи можливо до завершення та не скасування попередньої процедури, оголошувати та укладати договір (в період моніторингу) по наступній процедурі. Закупівля рентгенівського апарату.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Водночас відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Поряд з цим, пунктом другим частини першої статті 32 Закону та пунктом другим частини восьмої статті 40 Закону визначено, що тендер/переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
У свою чергу, згідно з частиною тринадцятою статті 8 Закону якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.
Крім того, пунктом 4 частини 12 Закону передбачено можливість оскарження рішення замовника щодо відміни процедури закупівлі.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявної потреби у товарах, роботах, послугах, зокрема у випадку відміни процедури закупівлі та необхідності проведення нової закупівлі за тим самим предметом.
Разом з тим будь-які рішення замовник повинен приймати з дотриманням вимог Закону, яким зокрема передбачено право на оскарження рішень та дій замовника, в тому числі рішення замовника щодо відміни процедури закупівлі, а також принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
|
|
|
23.03.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами тендерної закупівлі UA-2018-09-18-000712-c з предмету: "Капітальний ремонт сільського клубу в селі Орестопіль Покровського району Дніпропетровської області - енергозберігаючі заходи , вул. Набережна ,28 " на сумму 1996224.16 грн з ПДВ було укладено Договір №18-366П від 30.10.2018р.строк дії та виконання робіт за яким складав до 31.12.2019р.
ТОВ"УКРЄВРОКРОВЛЯ " виконувало роботи, як передбачалися цим договором протягом 2018-2019р. За результатами виконаних робіт 2018р. було підписано та оформлено Акт №1, але після відправлення на підпис в 2019р наступного Акту №2 про виконані роботи в 2019р. згідно обсягів фінансування , Замовник- Виконавчий комітет Великомихайлівської сільської ради повідомив, що не буде підписувати та оплачувати ці роботи, так як в 2019р. ним було оголошено нову тендерну закупівлю по об’єкту "Капітальний ремонт сільського клубу в селі Орестопіль Покровського району Дніпропетровської області - енергозберігаючі заходи , вул. Набережна,28 ", але вже з новою назвою «Капітальний ремонт сільського клубу в селі Орестопіль Покровського району Дніпропетровської області – енергозберігаючі заходи , вул.Набережна,28. Коригування.» Ідентифікатор закупівлі UA-2019-10-22-003733-b від 22.10.19р.
За результатами цієї закупівлі UA-2019-10-22-003733-b переможцем стало ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІГСТЕЙДЖ" з яким вже 26 листопада 2019р. було укладено договір №35 від на суму 3710000грн.з ПДВ зі строком виконання робіт до 31.12.2020р.
Жодних повідомлень про оголошення та проведення нового тендеру наша компанія не отримувала всупереч ст.35 Закону України " Про публічні закупівлі",не отримувало від Замовника і жодних пропозицій про зміну и припинення вже укладеного Договору№18-366П від 30.10.2018р.не було.Через протиправні дії Виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради, які полягають в порушенні Закону України " Про публічні закупівлі" щодо відсутності попередження ТОВ "УКРЄВРОКРОВЛЯ" про здйснення коригування проекту та оголошення нового тендеру по об’єкту на якому вже виконувалися роботи, порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, щодо недопущення односторонньої відмови від зобов’язання або одностороння зміна його умов, а також порушенням умов Договору №18-366П від 30.10.2018р. стосовно розрахунку за виконані роботи.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України " Про публічні закупівлі", просимо: 1.Надати консультацію з рекомендаціями щодо подальших дій ТОВ "УКРЄВРОКРОВЛЯ" з метою захисту порушених прав по Договору №18-366П від 30.10.2018р.за результатами тендерної закупівлі UA-2018-09-18-000712-c.
2.Визнати результати тендерної закупвлі проведеними з порушенням Закону України " Про публічні закупівлі" та відмінити результати тендерної закупвлі UA-2019-10-22-003733-b.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 976/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06214cea-86ea-4e93-addd-71477efa5b1a&lang=uk-UA
У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
|
02.12.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дякуємо за відповідь на запит № 969/2019, яка розміщена за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA. Ми розуміємо, Законом не передбачено внесення змін до оголошення про проведення процедури закупівлі при внесені змін до тендерної документації,але ми не отримали вичерпної відпові на поставлене питання потрібно вносити зміни в оголошення чи не потрібно.Посимо надати відповідь.Дякуємо за розуміння
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті 969/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=52c521eb-4aff-48e4-bfa5-a857795fc1d0&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на питання.
|
|
|
13.11.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Допоможіть розібратись з наступним питанням.
Наше підприємство оголосило процедуру відкритих торгів на закупівлю робіт. На момент подачі оголошення термін виконання робіт був до 31.12.2020 року. У зв’язку зі змінами до Програми економічного та соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки, строки виконання робіт по об’єкту були перенесені до 31.12.2021 року. Підкажіть як діяти нам у даному випадку:
1. Відповідно до ст.23 внести зміни у тендерну документацію щодо продовження строку виконання робіт, опублікувавши її на майданчику, без зміни строку виконання робіт в самому оголошенні (тобто залишається до 31.11.2020) чи все таки разом зі змінами внесеними у тендерну документацію переносити строки виконання робіт в самому оголошені? Як видно з практики, ДКСУ вбачає внесення будь яких змін в ОГОЛОШЕНЯ є суттєвим порушенням, так як внесення змін в оголошення не передбачене жодною статтею Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема і ст. 23 Закону (Замовник має право вносити зміни лише до тендерної документації та, відповідно до умов даної статті, продовжується строк для подання тендерних пропозицій у разі необхідності). А органи державного казначейства звіряють Звіт про результати проведення процедури закупівлі з умовами договору і вийде так що у Звіті строк виконання робіт буде до 31.12.2020 року відповідно до оголошення, а у Договорі 31.12.2021 рік відповідно до змін до тендерної документації.
Будемо вдячні, якщо, можливо, ви вкажете нам посилання на ваші роз’яснення чи на нормативні документи.
Дякуємо за допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання зазначена у запиті 168/2016 розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA
|