|
|
08.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго ранку! У мене "злетів" ключ на токені. Відновити буде змога лише липня (саме на цю дату записує податкова на прийом). Сьогодні маю оприлюднити рішення про намір укласти договір. Чи можу скористатись ключем приват?Доброго ранку! У мене "злетів" ключ на токені. Відновити буде змога лише липня (саме на цю дату записує податкова на прийом). Сьогодні маю оприлюднити рішення про намір укласти договір. Чи можу скористатись ключем приват?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання застосовування засобів кваліфікованого електронного підпису регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".
При цьому зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містять інформацію з питання, зазначеного у зверненні: https://infobox.prozorro.org/articles/vidpovidi-na-zapitannya-shchodo-skasuvannya-diji-ecp
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Тобто, у випадку якщо замовником є орган місцевого самоврядування при публікації тендерної документації він зобов'язаний використовувати виключно кваліфікований електронний підпис.
З цього постає декілька питань:
1) Як характерезується вищезазначене порушення (наприклад, порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, порушення законодавства в частині не відміни замовником закупівлі).
2) Чи є це таким порушенням, яке неможливо усунути у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
3) До компетенції якого органу відноситься розгляд та прийняття відповідних рішень щодо зазначеного порушення?
4) Які правові наслідки такого порушення?
5) Яка відповідальність за таке порушення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки зверталося до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2020 № 3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення стосовно використання кваліфікованих електронних підписів. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
|
|
|
29.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
При перевірці кваліфікованого електронного підпису на сайті Центрального засвідчувального органу з’являється інформація, що тип носія – незахищений, тип підпису – удосконалений.
Прохання надати роз’яснення чи може такий підпис вважатися кваліфікованим електронним підписом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах № 671/2020 і № 1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації.
Тому, з питання щодо відмінностей між удосконаленим електронним підписом та кваліфікованим електронним підписом пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки звернулось до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2021 №3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення, за якими ознаками під час перевірки замовниками електронного підпису учасника закупівлі такий підпис може бути визнаний як такий, що відповідає вимогам стосовно накладення кваліфікованого електронного підпису. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
|
|
|
16.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати пояснення щодо Інформації щодо електронних підписів яку опубліковано 04 березня 2021 року о 11:37 на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України за посиланням https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih-zakupivel/informaciya-shchodo-lektronnih-pidpisiv.
виходячи з Листа від 16.02.2021 № 1/06-3-1587 Міністерства цифрової трансформації України у учасників тендерів є можливість до 31.12.2021 використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» і інформація щодо електронних підписів яку опубліковано 04 березня 2021 року о 11:37 на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України за посиланням https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih-zakupivel/informaciya-shchodo-lektronnih-pidpisiv є не до кінця зрозумілою та не враховує терміни дії удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
Як можна користуватися даними роз'ясненнями, які полягають в тлумачені того, що удосконалений електронний підпис не є кваліфікованим електронним підписом, коли у Законі України "Про електронні довірчі послуги" у пункті 23 частини 1 статті 1 чітко прописано, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. З огляду на тлумачення Закону УЕП це той самий КЕП. Єдина відмінність кваліфікованого електронного підпису від удосконаленого електронного підпису — зберігання на захищеному носії — токені чи у хмарі. Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови, з 7 листопада 2020 року по 31 грудня 2021 року приватний бізнес має право використовувати Удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Згідно з існуючим законодавством з 1 січня 2022 року приватні суб'єкти господарювання зобов'язані будуть використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів. Тобто учасники публічних закупівель можуть наразі підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами, якщо інше не передбачено тендерною документацією Замовника. А виходячи з вищевикладеного тлумачення п.23 ст.1 Закону: "кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний.
Тож виходячи з вище викладеного просимо надати роз’яснення щодо участі нашої компанії у закупівлях в системі Прозоро з приводу виконання вимоги накласти КЕП / УЕП на пропозицію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах № 671/2020 і № 1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Водночас відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження АМКУ визначені статтею 7 Закону.
Тому з питання щодо роз'яснень, які опубліковані на офіційному веб-порталі АМКУ слід звертатися до АМКУ.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації.
Тому, з питання щодо відмінностей між удосконаленим електронним підписом та кваліфікованим електронним підписом пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки звернулось до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2021 №3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення, за якими ознаками під час перевірки замовниками електронного підпису учасника закупівлі такий підпис може бути визнаний як такий, що відповідає вимогам стосовно накладення кваліфікованого електронного підпису. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
15.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради (далі – Замовник) звертається за роз’ясненням щодо наступного питання.
Замовник при проведенні закупівель керується ЗУ "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі – Закон). Відповідно до частини 3 статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Виходячи з положень Закону України "Про електронні довірчі послуги", у тендерній документації Замовника визначено, що пропозиція учасника в цілому повинна бути скріплена, шляхом накладення на неї кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі (окрім учасників-нерезидентів). Під час перевірки КЕП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Також Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 р. № 193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" (зі змінами від 17.03.2021 № 227) установлено,що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають вимогам до удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, і до надання електронних довірчих послуг, пов’язаних з їх створенням, перевіркою, підтвердженням та зберіганням, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
Під час здійснення закупівель учасники – юридичні особи використовують удосконалені електронні підписи, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів: "Тип підпису: Удосконалений; Сертифікат: Кваліфікований".
Які дії повинен здійснити Замовник за таких обставин? Чи має він право відхилити такого учасника, якщо у протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису зазначено: "Тип підпису: Удосконалений" замість: "Тип підпису: Кваліфікований".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах № 671/2020 і №1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|