29.10.2021
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Згідно з п. 7 ч. 5 статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
При цьому в п. 7 ч. 5 статті 41 Закону між словосполученнями «показників Platts, ARGUS» та «регульованих цін (тарифів) і нормативів» відсутній розділовий знак «,» (кома), що, очевидно, є технічним недоліком використаного у законі формулювання. Очевидним, на нашу думку, є й те, що показники ARGUS, тобто цінові коритування , які формуються та публікуються незалежним ціновим агентством Argus Media Ltd (London, U.K), не мають жодного стосунку до регульованих цін і тарифів, які встановлюються в Україні згідно із Законом України «Про ціни та ціноутворення» , інших актів національного законодавства.
Водночас вказане вище формулювання може призвести до певних труднощів у застосуванні на практиці положень пункту 7 ч. 5 статті 41 Закону у випадках зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю.
У зв’язку з викладеним, просимо роз’яснити наступне питання:
1. Чи матиме право замовник змінювати істотні умови договору про закупівлю згідно п.7 ч. 5 статті 41 Закону у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, незалежно від зміни показників ARGUS або у випадку, якщо показники ARGUS, не застосовуються у договорі про закупівлю.
29.10.2021
Запитання Тема: Відкриті торги
Прошу надати відповідну статтю нормативного документу, який вимагає оголосити нову закупівлю в разі нового виділення коштів.
В Законі про публічні закупівлі це прямо не зазначено, тому директор вимагає внести зміни в діючий тендерний договір про зміну джерела фінансування з «власних коштів» на «державні кошти», незважаючи на те, що відобразити КЕКВ в плані закупівлі вже неможливо.
Прошу повідомити, чи настає відповідальність від таких дій замовника згідно Закону про публічні закупівлі відповідно "Стаття 164-14. Порушення законодавства про закупівлі
1-й абзац: «…неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі…»
5-й абзац: «…укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі…»
та уточнити, йдеться про накладення штрафу на керівника, чи на уповноважену особу замовника.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідь стосовно зміни джерела фінансування міститься у запиті № 1365/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db6accdd-43ee-4903-9d7e-5ce12c1fcb23&lang=uk-UA
Поряд з цим зазначаємо, що статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, зокрема неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність виключно на службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.
При цьому стаття 164-14 Кодексу містить конкретний перелік порушень законодавства про закупівлі та відповідальність осіб за такі порушення.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
29.10.2021
Запитання Тема: Відкриті торги
Оголошено процедуру з джерелом фінансування – власні кошти підприємства. За результатом аукціону укладено договір. Вже після укладення договору підприємству виділено державні кошти на дані цілі, виникає необхідність змінити джерело фінансування договору.
При створенні плану даної закупівлі замовник не міг знати, чи будуть виділені державні кошти на даний товар, тому не вказав у плані даної закупівлі КЕКВ, як того вимагає п.4 частини 2 ст.4 Закону про публічні закупівлі.
Просимо надати відповідь, чи дозволяє законодавство замовнику укласти і опублікувати додаткову угоду до даного договору щодо зміни джерела фінансування з власних коштів на державні і надати її в Держказначейство для оплати.
26.10.2021
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі», процедурами закупівлі є:
а) конкурентні процедури (ч. 1 ст. 13 Закону):
- відкриті торги;
- торги з обмеженою участю;
- конкурентний діалог.
б) виняткова процедура (ч. 2 ст. 13 Закону):
- переговорна процедура.
В силу ч. 3 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель.
Аналогічною є вимога до процедури проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Виходячи з вищевикладеного, договором про закупівлю є договір, укладений за результатами проведення наступних процедур:
- відкриті торги;
- торги з обмеженою участю;
- конкурентний діалог;
- переговорна процедура;
- спрощена закупівля.
Всі вказані процедури проводяться виключно з використанням електронної системи закупівель.
Таким чином, в силу положень Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю може бути укладений лише з використанням електронної системи закупівель. Отже, договори, укладені без використання електронної системи закупівель не є договорами про закупівлю в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 та інших положень Закону України «Про публічні закупівлі».
Разом з тим, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу наступних питань.
1. За якою процедурою договори про закупівлю можуть укладатись без використання електронної системи закупівель?
2. Чи договори, укладені без використання електронної системи закупівель можуть набувати статусу договору про закупівлю в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
3. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається укладення хоч одного виду договору, який би одночасно був договором про закупівлю та був укладеним без використання електронної системи закупівель?
4. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається існування договорів, на які розповсюджується дія п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», адже предметом правового регулювання вказаної норми є саме договори про закупівлю?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 2,3
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, договір, укладений за результатами процедури закупівлі/спрощеної процедури закупівлі, є договором про закупівлю в розумінні Закону.
Водночас договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону.
Щодо питань 1,4
Виходячи зі змісту пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Випадки у яких оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель наведено у таблиці 1 в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06%20
26.10.2021
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Відповідно до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі»
Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
п. 3 ч.2 ст. 40 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;
Підстава відповідно до частини другої статті 40 Закону зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується, застосовується у разі якщо:
- після оцінки тендерних пропозицій оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо триваючого тендера;
- обсяг не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера
Статтею 18 Закону, передбачено порядок оскарження процедур закупівлі до Органу оскарження
ч. 24 ч. 8 Закону передбачено, що право на оскарження не обмежує права суб’єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення:
- про яке оскарження прийнятих рішень зазначено у п. 3 ч.2 ст.40 Закону?
- чи являється оскарження до суду таким оскарженням?