|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На виконання вимог пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
Питання оприлюднення та підпису документів у сфері публічних закупівель розглянуто в запитах 48/2016, 747/2017 та 226/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e641b43b-0c64-479e-95d2-80d7c3d6a864&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb6fcdd8-7571-4651-ba05-0a5d406e4aba&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9ca16758-2912-46c7-922a-6902bf0221fb&lang=uk-UA.
Поряд з цим відповідно до пункту 2 Наказу автоматично створений електронною системою закупівель документ у разі потреби може бути роздрукований.
Таким чином, документи у сфері публічних закупівель створюються в електронному вигляді, шляхом заповнення замовником відповідних полів в електронній системі закупівель. Водночас нормами Закону та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону, не встановлено вимог щодо складання та підпису звітів в паперовому вигляді.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
При цьому орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
Поряд з цим повідомляємо, що питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” та від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” відповідно.
Водночас оскільки на подібні питання, викладені у запитах 215/2016 і 158/2017 відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=79f4aee7-872b-48f9-9dde-6301b948b4f2&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=170c46f5-0415-481a-aee6-0ad6e75d8619&lang=uk-UA
Принагідно інформуємо, що з питання складання та оприлюднення річного плану додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/681?q=#p8 , а також з питання публікації звіту про укладені договори додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/681?q=#p3
|
|
1. Відповідно до п.2 ч.3 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
При цьому, aні чинне законодавство України, ані роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (принаймні ті, які є у публічному доступі) не дають відповіді на питання, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку – подання пропозицій, чи проведення аукціону, чи укладення договору.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку для цілей встановлення необхідності змінити ціну за одиницю товару шляхом внесення змін до договору про закупівлю?
2. У Роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 зазначено, що внесення змін щодо ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
У цьому ж Роз’ясненні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України називає одним з органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, Державну службу статистики України, хоча також вказує, що перелік відповідних органів не є вичерпним.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити:
- Які органи, окрім Державної служби статистики України, уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку?
- Як діяти, якщо кілька (два і більше) відповідних органів надають різну інформацію щодо коливання ціни товару? Інформація якого органу матиме переважаючу силу при встановленні рівня коливання ціни за одиницю товару на ринку?
3. У ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» серед принципів здійснення закупівлі виокремлено принцип максимальної економії та ефективності, а метою ЗУ «Про публічні закупівлі» є, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, чи буде правомірною та чи відповідатиме принципам публічних закупівель (у т.ч. принципу максимальної економії та ефективності) зміна ціни за одиницю товару у бік збільшення на 7% у разі коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення лише на 2%?
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання зміни істотних умов міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , який зокрема містить рекомендацію Мінекономрозвитку щодо необхідності обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни товару на ринку у разі внесення змін до договору про закупівлю, у випадку передбаченому пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону.
Крім того, пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків може здійснюватися виключно у разі наявності коливання ціни такого товару на ринку. Таким чином, оскільки коливання ціни товару на ринку може відбуватися як в бік збільшення так і в бік зменшення, сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону відповідно до коливання ціни на ринку.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до положень абзаців другого та четвертого пункту 1 розділу II Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Відповідно до статті 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
|