Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06    розміщено лист від 16.04.2019                  №  3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, який містить відповідь на питання щодо оскарження процедур закупівель, що здійснюються відповідно до частини четвертої статті 10 Закону.

Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись із запитом № 498/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=57872d20-278e-4ad4-9192-32453183cd29&lang=uk-UA

При цьому відповідь на питання щодо зекономлених коштів  міститься у листі  від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).

З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.

Поряд з цим відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.

Статтею 18 Законом передбачено порядок оскарження процедури закупівлі та встановлено, що скарги, які стосуються зокрема тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

Ураховуючи викладене та мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

При цьому, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, та передує їх проведенню.

Тому річний план (додаток до річного плану) складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов’язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету, а також їх права, обов'язки та відповідальність передбачені статтею 11 Закону, а також  Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі – Примірне положення).

Згідно з пунктом 2.7 розділу ІІ Примірного положення тендерний комітет відповідає за організацію та проведення процедур закупівель. У процесі роботи він забезпечує реалізацію таких функцій, як зокрема: надання роз'яснення особам, що виявили намір взяти участь у процедурі закупівель, щодо змісту тендерної документації у разі отримання відповідних запитів; здійснення інших дій, передбачених Законом.

Разом з цим, виходячи з пункту 2.5 розділу ІІ Примірного положення перелік питань, що підлягають розгляду здійснюється тендерним комітетом на засіданні, яке є формою роботи комітету.

Крім того, частиною четвертою статті 11 Закону та пунктом 2.6 розділу ІІ Примірного положення передбачено, що рішення комітету потребує оформлення протоколом, який має підписуватися всіма членами комітету, присутніми на засіданні. У рішенні мають відображатися результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на його засіданні, з кожного питання. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це має зазначатися у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.

Отже, розгляд питань, що стосуються організації та проведення процедур закупівель, передбачених Законом, здійснюється тендерним комітетом згідно вимог Закону на його засіданнях.