|
24.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть, будь ласка, для публічних закупівель є особливості/обмеження щодо того, здійснюються за договором чи безготівкові, чи готівкові розрахунки?
Якщо з ФОП-ами та іншими юридичними особами не перевищувати ліміт 10000 грн, то чи треба якісь додаткові дії робити, щоб можна було готівкові розрахунки робити? (Можливо зміни в статут юр особи, що можна готівкові розрахунки робити, чи не треба цього?)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить регулювання питань, пов'язаних з формою розрахунків. При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Відповідно до Положення про Державну казначейську службу Укаїни, рзатвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому, з порушених питання щодо форми розрахунків пропонуємо звернутись до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.
|
|
18.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Вітаю. Пунктом 8 Постанови Уряду №1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель
на період дії правового режиму воєнного стану» передбачено, що Державні замовники здійснюють закупівлі товарів (крім товарів, визначених у додатку 1), робіт і послуг без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Державні контракти (договори), крім тих, що укладаються із застосуванням рамкової угоди для потреб оборони, передбаченої цими особливостями, укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1419).
Під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) державний замовник готує оголошення про закупівлю, в якому зазначається інформація згідно з додатком 2, та надсилає його для оприлюднення відповідно до пункту 1 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”.
Чи відноситься формулювання "та їх складових частин" до всього переліку чи тільки до боєприпасів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що згідно з Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), до компетенції Мінекономіки належить регулювання державної політики виключно у сфері публічних закупівель. Водночас відповідно до пунктів 5 та 6 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику та головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період. Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Міністерства стратегічних галузей промисловості України та Міністерства оборони України.
|
|
12.02.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі".
Чи обов'язково Замовнику перед оприлюдненням звіту про виконання договору на закупівлю робіт приводити ціну та обсяг робіт під фактичні показники виконання шляхом укладання додаткової угоди або достатньо у звіті про виконання договору зазначити фактичну суму оплати за таким договором без укладання додаткової угоди?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі) та у запиті № 547/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1de8f28f-f0fd-4404-9835-28ee91f9dc54&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 4 Особливостей у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону. При цьому перелік інформації, яку обов’язково повинен містити звіт про виконання договору про закупівлю, визначено частиною першою статті 42 Закону. Водночас згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.Таким чином, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Особливостями та умовами такого договору, має відбуватися, як правило, шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. Виходячи з частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|
|
07.11.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня колеги. Прошу надати роз'яснення щодо застосування п.6-1 Розділу Х прикінцевих положень Закону України "Про публічні закупівлі".
При вивченні даного питання думки експертів з описаного нижче питання розділились, тому в спільноті Замовники трактують норму локалізації по різному й відповідно проводять закупівлю з порушенням.
Питання:
1. В разі якщо замовником придбається Товар, який є в переліку п.п.2 п.6-1 Закону але вартість самої закупівлі менше 200 тис. грн. Але в річному плану Замовника загальна сума закупівель предмета закупівель перевищує 200 тис.грн (наприклад дві закупівлі по 150 тис.грн, де кожна не підпадає під вимогу але разом сума перевищує нижню межу, з урахуванням, що потреба не передбачена в один час. Тобто відсутній поділ предмета закупівлі для уникнення процедури закупівлі). Чи потрібно замовнику застосовувати вимогу пункту 6-1 до кожної з закупівель, коли вартість предмета закупівлі менша нижньої границі застосування вимоги, але загально-річна потреба (план) перевищує нижню границю? Питання сформоване з урахуванням абз.2 п.10 статті 3 Закону, а саме - Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Так, пунктом 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує відповідний відсоток на конкретний рік. Водночас вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель, у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку підпункту 2 пункту 6-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом), становить або перевищує 200 тисяч гривень. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Відповідно до пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. З огляду на викладене, планування закупівель здійснюється замовниками самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Вимога про ступінь локалізації предмета закупівлі встановлюється у разі якщо вартість предмета запланованої закупівлі становить або перевищує 200 тисяч гривень, якщо планування закупівлі відбувається поступово, то в залежності від заявленої вартості предмета закупівлі.
|
|
26.04.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Скажіть будь ласка: Якщо згідно постанови КМУ 1275 оборонний замовник організовує послуги харчування шляхом закупівлі не продуктів харчування замовником а саме готових послуг їдалень/харчування, "Під ключ", Тобто продукти купує надавач послуг й готує з них їжу, Замовник купує готову послугу (од.виміру - добова видача), то чи треба вимагати від надавача послуг та публікувати ціну продуктів харчування які він купує та з яких він готує їжу? Та інформацію по строкам оплати за такі харчові продукти (товари)? (навіщо замовнику знати строки оплати за товари які купує не він)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання стосовно особливостей здійснення оборонних закупівель висвітлені в листах від 21.06.2023 № 33-11/282 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та від 21.06.2023 № 33-11/283 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", розміщених на вебсайті Мінекономіки підрубрики "Закупівлі для державних замовників в сфері оборони" рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” за посиланням: http://surl.li/ioxjz.
|