|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур -відповідно до цього Закону.
Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах їх співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, зазначених в абзаці першому цієї частини, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими відповідними організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур -відповідно до цього Закону.
При цьому відповідно до Закону України “Про міжнародні договори України” надання Верховною Радою України згоди на обов’язковість міжнародного договору України відбувається шляхом ратифікації міжнародного договору.
Статтею 9 Закону України “Про міжнародні договори України” визначено чіткий перелік міжнародних договорів України, які підлягають ратифікації.
Таким чином, якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України.
Разом з тим, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, із використанням електронної системи за допороговою закупівлею застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу десятого пункту 2 розділу ІІ Інструкції з використанням системи, замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, проект договору, а також інша інформація, яку замовник вважає за потрібне зазначити.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У свою чергу, стосовно технічної реалізації на відповідність вимогам законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель.
Довідково інформуємо, що з інформацією щодо поєднання плану та тендеру можна ознайомитися на https://infobox.prozorro.org/updates/yak-pov-yazati-tender-ta-plan-zakupivli
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Поряд з цим питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875
|
Добрий день!
Соц-економ розвитку регіону було виділено кошти на реконструкцію Народного дому. Виготовлено ПКД у 2018 році. У цьому ж році заключили договір підряду на будівельні роботи, термін дії вказали до 31 грудня 2018 року або до повного виконання робіт. Але замовник на прозорро оприлюднив цей договір, а додаткову угоду на продовження терміну дії договору у 2019 році не робили. Акт виконаних робіт за 2018 рік вони кінцеві кошти оплатили у липні 2019 року. Ми з ними робили додаткову угоду, але вони її не вивісили. Хоча це допорогова закупівля. Щоб працювати далі, на кошти , що вони мають на 2019 рік - заключаємо ще одну додаткову угоду, але її не реєструють у Казначействі, бо вийшов термін дії договору.
Нам порадили зробити новий договір підряду, на залишкову суму, ціни, об'єми не коригували, просто відняли суму акту за 2018 рік, що виплатили, але Казначейство вимагає до цієї нової угоди - новий експертний звіт. Чи можуть вони його вимагати? І Угода 2018 року недійсна, якщо Замовник не вивісила на прозорро додаткову угоду на продовження терміну дії?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F38247-06%20, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, який містить інформацію щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору.
Поряд з цим перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|