|
|
15.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Чи можлива заміна Банка – Гаранта, якщо Учасник/переможець надав «Забезпечення виконання договору про закупівлю» у вигляді банківської гарантії (безвідкличної, безумовної банківської гарантії) після укладання договору, заміна на Банк-нерезидент.
Умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю, згідно ТД наведенні нище: «Замовником вимагається від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору у формі: банківської гарантії (безвідкличної, безумовної банківської гарантії) із зобов’язанням банку у разі невиконання умов договору про закупівлю, відшкодувати замовнику на рахунок Державної казначейської служби України кошти у сумі забезпечення виконання договору, визначеній в тендерній документації.
Форма та зміст банківської гарантії повинні відповідати вимогам Положення «Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639.
Розмір забезпечення виконання договору складає: 1 % (один) від вартості договору.
Не пізніше дати укладення договору про закупівлю Учасник-переможець, вносить забезпечення виконання договору в формі оригіналу банківської гарантії.
Строк дії забезпечення виконання договору повинен перевищувати строк дії договору не менше ніж на 30 днів.
Усі витрати, пов'язані з поданням забезпечення виконання договору про закупівлю, здійснюються за рахунок коштів Учасника.
Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю не припиняє виконання зобов'язань Учасника за договором про закупівлю.
Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин на письмовий запит учасника або особисто.
Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету.»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Підстави для повернення забезпечення виконання договору про закупівлю визначені в частині другій статті 27 Закону та є вичерпними.
Водночас взаємовідносини під час оформлення гарантії між учасником процедури закупівлі та банком-гарантом регулюються на підставі заяви про надання гарантії та договору про надання гарантії (за наявності), якими передбачені умови, за якими надається гарантія.
Таким чином, забезпечення виконання договору про закупівлю надається з метою забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником за договором про закупівлю та не забезпечує виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, а умови, за якими надається гарантія визначаються у заяві про надання гарантії та договорі про надання гарантії (за наявності), відповідно замовник самостійно приймає рішення щодо питання, порушеного у запиті.
|
|
|
14.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У звязку, з устанніми змінами законодавства, Антисептиики, маски, дезінфектори, на суму більше 200 тис грн.(а саме близько 1 млн грн) - проводяться за спрощеною процедурою, чи у формі відкритих торгів, станом на вересень 2021 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 №3304-04/47893-07 “Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F47893-07
|
|
|
10.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Виникла потреба в закупівлі природного газу для опалення приміщення яке повністю здається в оренду. Самі ми споживачами природного газу не являємося. Бюджетних призначень не маємо. Укладати договір як орендодавець на постачання природного газу будемо ми з постачальником.
Сплата за спожитий газ буде виключно за кошти відшкодування отриманого від орендарів.
В ДКСУ нам пояснили що ми будемо сплачувати з КЕКВ 0000, тому що не маємо своїх касових видатків.
Чи являється такий договір придбання природного газу предметом закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? Чи потрібно проводити процедуру закупівлі через ПРОЗОРРО або напряму заключити договір з постачаючою орнанізацією.
Чи можливо зебезпечити фактичну потребу у здійсненні закупівлі без відповідних бюджетних асигнувань на момент проведення процедури закупівлі?
Після укладання такого договору ми не будемо реєструвати ні юридичні ні фінансові зобовязання, а сплачувати з відшкодованих коштів.
Просимо надати роз'яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить питання взяття бюджетних зобов’язань.
Разом з тим, згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Так,відповідно до пункту 7 Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування.
Тому з питань реєстрації договорів без відповідних бюджетних асигнувань рекомендуємо звернутись до казначейської служби.
|
|
|
10.09.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Згідно част.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору не можуть змінюватись з моменту його підписання до виконання зобов’язань в повному обсязі. На початку року при плануванні закупівель, та при проведенні процедури важко спрогнозувати точну кількість необхідних матеріалів, що може знадобиться впродовж року при роботі підприємства. Якщо при складанні договору про закупівлю зазначити, що кількість матеріалів або товару зазначена в специфікації ( що є додатком до договору) є плановою, тому може змінюватись по потребі замовника, як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення , але в межах загальної суми, зазначеної в договорі,і впродовж року коригувати кількість необхідних матеріалів, то це не буде порушувати вимоги част.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
10.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції, введеній в дію 19.04.2020 року, зазначено , що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Просимо роз’яснити, чи можна вказану норму Закону застосувати за умов, якщо у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, загальна вартість таких робіт є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону та не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру (відкритих торгів) проте такий тендер був проведений за старою редакцією Закону «Про публічні закупівлі» в 2019р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь стосовно додаткових аналогічних робіт міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
|