|
|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведення відкритих торгів (електронний ідентифікатор UA-2019-04-05-000500-c) на закупівлю програмного забезпечення переможцем було визначено ТОВ "ТАНГРАМ УКРАЇНА", з котрим ДП Енергоринок підписали договір про закупівлю.
В процесі укладення та виконання договору було здійснено спроби щодо встановлення джерела фінансування ДП Енергоринок щодо проплати зобов'язань по договору, однак ні в договорі, ні в іншому офіційному вигляді відповіді на вище вказане питання не було. Під час переговорів було лиш повідомлено, що фінансування здійснюється за рахунок державних коштів, на основі чого й було зареєстровано податкові накладні.
Після постачання товару та оплати зі сторони ДП Енергоринок було встановлено, що договір оплачувався за рахунок власних коштів Замовника, і як наслідок, процедура реєстрації податкової накладної суттєво відрізняється та несе ризик отримання значних штрафів з боку ДФС не з вини постачальника.
Просимо роз'яснити, яким чином постачальники в публічних закупівлях мають можливість встановити, з якого джерела буде здійснено фінансування закупівлі для уникнення відповідальності та штрафів з вини Замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право, зокрема за результатами звернень внести зміни до тендерної документації.
Отже, учасник може звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації (проекту договору про закупівлю) не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у цій статті Закону.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Водночас з 03.05.2019 набув чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490” (далі – Наказ), яким унесено зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”.
Так, Наказом внесені зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, які передбачають доповнення форм новими пунктами, зокрема, “Джерело фінансування закупівлі”.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”.
|
|
|
19.04.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»(далі – Закон) цей Закон застосовується до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. гривень, а робіт - 5 млн. гривень.
Згідно пункту 18 статті 1 Закону, предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
При цьому наказом Міністерства економічного розвитку і торгів України від 17.03.2016 № 454 передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Просимо роз'яснити чи розповсюджується дія Закону на договори, що укладені замовниками, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, на закупівлю товарів або послуг, на загальну суму договору, що перевищує вартість визначену в абзаці другому частини 1 статті 2 Закону, якщо такий договір укладений одразу на декілька предметів закупівлі, що визначені відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” за показником четвертої цифри основного словника, при цьому вартість закупівлі кожного окремого предмета закупівлі відповідно до умов договору (товару чи послуги) не перевищує 1 мільйон гривень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
У свою чергу, пунктом п’ятим частини першої статті 1 Закону визначено, що договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеного без застосування процедур, визначених Законом, не є предметом регулювання Закону та регулюються Цивільним і Господарським кодексами України.
|
|
|
20.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами було двічі відмінено відкриті торги по закупівлі природного газу по причині недостатньої кількості учасників. Процедури об'являлися по очікуваній вартості на певний облсяг закупівлі. Після цього застосовуємо переговорну процедуру, але при цьому зменшуємо обсяг закупівлі, так як на момент проведення переговорної процедури вже доведена річна сума коштів, яка нижча від очікуваної вартості. Питання: чи належать обсяги закупівлі товару до технічних та якісних характеристик, які не повинні змінюватися при застосуванні переговорної процедури після відмінидвох попередніх відкритих торгів (пункт 4 статті 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" - далі Закон)? Так в статті 22 ЗЗакону, де йдеться мова про умови складання тендерної документації, обсяги закупівлі зазначаються в пункті 4, а мова про технічні, якісні та кількісні характеристики йдеться у пункті 3 даної статті. Але, навіть, кількісні характеристики - це не є обсяг закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни обсягу предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону.
Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому виходячи зі змісту статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
|
21.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Бюджетом місцевих органів влади передбачені витрати коштів для реалізації ІІ-го та ІІІ-го етапів по технічному переоснащенню газоочисної установки в обсязі 16 000 000,00 грн, а для реалізації проекту в цілому необхідно 79 000 000,00 грн. Різницю суми планується покрити за рахунок власних коштів Товариства (63 000 000,00грн.). Термін реалізації проекту 2018-2021 рр.
З приводу вищезазначених обставин прошу надати роз'яснення та відповідь на наступне питання:
Чи буде правомірним розміщення Товариством у системі ProZorro оголошення про проведення закупівлі з очікуваною вартістю 79 000 000,00грн., враховуючи, що обсяг бюджетних коштів складатиме лише частину - 16 000 000,00 грн.? Якщо ні, яким чином можна провести закупівлю робіт з реалізації зазначеного проекту, який фінансується з різних джерел фінансування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 27.10.2017 № 1029/2017 за посиланням
http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1e226228-5323-4433-b8d7-098147468f14&lang=uk-UA
|
|
|
21.07.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Просимо надати відповідь на наступне питання. ДУ "Криворізька академія патрульної поліції" як замовник проводила до прийняття змін до ЗУ "Про публічні закупівлі" 26.06.2021 відкриті торги на електричну енергію (як товар), які двічі не відбулися через відсутність учасників. Зараз проводимо переговорну процедуру. Питання: договір за переговорною процедурою має бути в редакції як у відкритих торгах, чи з урахуванням змін після 26.06.2021, а саме в частині порядку змін істотних умов договору по ч.5 ст.41?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим зазначаємо, що договір який укладається з 26.06.2021 за результатами переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 1 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" має враховувати норми Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами), внесеними Законом України від 03.06.2021 № 1530 “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель” щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
|