|
|
02.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Запит щодо надання інформації:
Добрий день! Дочірнє підприємство «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» (далі – Підприємство) просить надати роз’яснення з наступного питання:
Статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено 4 категорії замовників, віднесення до однієї з яких зобов’язує відповідний суб’єкт діяти як Замовник в розумінні Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг.
Відповідно до п.4 ч.4 статті 2 Закону Підприємство може відноситися до четвертої категорії, а саме: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону встановлено, що:
юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.
Щодо здійснення діяльності в окремих сферах господарювання Підприємством, то фактично діяльність, визначена частиною другою статті 2 Закону, Підприємством не здійснюється, проте статутом Підприємства, затвердженим рішенням правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 27.10.2022, протокол №335 передбачені види діяльності, які підпадають під частину другу статті 2 Закону, зокрема виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, електричної енергії тощо.
Питання 1: Чи може в такому випадку Підприємство вважатися таким, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, якщо фактично така діяльність не здійснюється?
Також, враховуючи, що вищим органом управління Підприємства є Засновник – акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке є Замовником у розумінні закону, то Підприємство підпадає під ознаку абзацу другого п.4 ч.1 ст. 2 Закону та що Підприємство є єдиним учасником ТОВ «Нафтогаз Біоенергія – Т», яке є Замовником в розумінні Закону.
Питання 2: Враховуючи все вище перелічене чи вважається Підприємство Замовником в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Водночас визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління.
|
|
|
14.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Поясніть п.5 Наказу №710 - що мається на увазі під "сканована копія електронного документа" - як замовнику переконатися, що копія зроблена саме з електронного документа, а не зі звичайного Word.
По п. 10 - якщо назва вулиці була змінена до момента подання документа, адже масова зміна вже відбулася і тому маємо багато таких документів, починаючи з паспорту, то чи цей варіант може будти формальною помилкою?
Чи обов'язково в тендерній документації вказувати повний перелік формальних помилок? Чи достатньо посилатися на затверджений перелік відповідно до Наказу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону.
Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 затверджено перелік формальних помилок (далі – Перелік), який є вичерпним.
Отже, замовник в тендерній документації зазначає опис формальних помилок керуючись Переліком.
При цьому віднесення помилок, допущених учасниками в тендерних пропозиціях до формальних (несуттєвих), здійснюється замовником самостійно та відповідно до Переліку.
Крім того, питання електронних документів регулюється Законом України від 07.11.2018 № 851-IV “Про електронні документи та електронний документообіг”, який встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.
|
|
|
01.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Піщанська сільська рада просить надати підтвердження (роз’яснення) що у Замовника немає технічної можливості щодо перевірки, доповнень та внесення змін в електронній системі стосовно учасника перед визначенням переможця при проведенні торгів/спрощених закупівель. Чи вважається порушенням якщо між договором та ЗВІТОМ про результати проведення процедури закупівлі виявлено невідповідність або вказано неповне місцезнаходження учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.
Крім того, статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі та відповідальність.
При цьому контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
14.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може замовник проводити одночасно декілька тендерів на один і той же предмет закупівлі (однаковий код предмету закупівлі за класифікатором, однакова очікувана вартість)?
Конкретна ситуація: замовник оголосив тендер; учасником подано скрагу на тендерну документацію до АМКУ; АМКУ задовольнив скаргу і зобов'язав замовника внести зміни до тендерної документації; замовник у коментарі щодо усунення порушення на сайті прозорро пише, що він вніс зміни до тендерної документації, але зміни до документації не оприлюднює; потім замовник оголошує новий тендер на цей же предмет закупівлі з тендерною документацією без урахування рішення АМКУ по скарзі; після чого замовник відміняє перший тендер з прични порушення строків оприлюднення змін до тендерної документації відповідно до п.3 ч.1 ст.10 - неможливість виконання рішення органу оскарження відповідно до ч. 22 ст.18.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1715/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd48c736-9fca-4bcb-b446-bc95365f1c5f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
30.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" та постанови КабМіну від 27 грудня 2018 р. № 1216, ЦЗО не може відхилити закупівлю замовника який зобов'язаний здійснювати закупівлю через ЦЗО, питання полягає в чому, чи має право ЦЗО проводити спрощені закупівлі?Якщо ні, то на якій підставі ЦЗО може відмовити замовнику в проведенні спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.
Згідно пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Поряд з цим відповідно до підпункту 3 пункту 3 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (далі - постанова № 1216) централізовані закупівельні організації визначаються органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону.
Отже, централізовані закупівельні організації, що визначені органами місцевого самоврядування проводять саме тендери в інтересах замовників з дотриманням вимог Закону та постанови № 1216.
Поряд з цим предмети закупівель, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, незалежно від вартості закупівлі, мають бути в обов’язковому порядку передані замовниками, для здійснення закупівель через ЦЗО.
|