Консультації з питань публічних закупівель
Відповідно до положень пункту 5 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Аналогічна підстава передбачена як виняток під час застосування переговорної процедури закупівлі – п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону. В свою чергу, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (тендер) – це здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Враховуючи вищезазначене виникає питання, яким чином провести процедуру закупівлі у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення переговорної процедури закупівлі?
Відповідь
Національне агентство звертається з проханням надати роз’яснення щодо проведення переговорної процедури відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції закону що діяла від 10.12.2016 (далі - Закон), а саме:
1) чи містив Закон вичерпний перелік підстав застосування переговорної процедури?
2) чи могла бути проведена замовником переговорна процедура без наявності підстав передбачених ст.35 Закону для її проведення ?
3) які документи могли слугувати підставою для застосування переговорної процедури?
4) якими документами повинен замовник обгрунтовувати відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку?
Національне агентство просить якнайшвидше розглянути вказаний запит та надати роз’яснення, але не пізніше ніж до 12.04.2021.
Відповідь
Доброго дня. Тендерном комітетом відділу освіти було двічі оголошено відкриті торги по закупівлі паливно-мастильних матеріалів, ці торги були відмінені через недостатню кількість учасників по п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону. Зараз хочемо застосувати переговорну процедуру. Питання: чи зобов'я зані ми проводити переговорну процедуру з учасником, який подавав пропозицію у процедурі відкритих торгів і був єдиним? Чи можемо провести переговорну процедуру з будь-яким іншим учасником більш вигідним для нас? Дякую.
Відповідь
Замовником було двічі відмінено відкриті торги у зв’язку з поданням для участі в них менше двох тендерних пропозицій. Під час проведення другої процедури відкритих торгів, відповідно до рішення сесії, збільшено загальну суму закупівлі так як за час проведення процедур ціна на товар значно зросла. Предмет закупівлі, його технічні, кількісні, якісні характеристики, а також вимоги до учасника замовником змінено не було. Змінено тільки суму процедури та строки постачання.
Чи можемо в нашому випадку провести переговорну процедуру закупівель? Дуже дякуємо за відповідь.
Відповідь
Відповідно до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі»
Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
п. 3 ч.2 ст. 40 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;
Підстава відповідно до частини другої статті 40 Закону зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується, застосовується у разі якщо:
- після оцінки тендерних пропозицій оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо триваючого тендера;
- обсяг не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера
Статтею 18 Закону, передбачено порядок оскарження процедур закупівлі до Органу оскарження
ч. 24 ч. 8 Закону передбачено, що право на оскарження не обмежує права суб’єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення:
- про яке оскарження прийнятих рішень зазначено у п. 3 ч.2 ст.40 Закону?
- чи являється оскарження до суду таким оскарженням?
Відповідь