|
|
08.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до преамбули Закону України “Про публічні закупівлі”:
“Цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади”.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”:
“замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі...”
З огляду на вищезазначене прохання надати відповіді на наступні питання:
– чи будь-які потреби замовника (а саме особливого центрального органу державного управління), на підставі яких складається річний план закупівель та додаток до річного плану закупівель, слід розглядати як потреби держави;
- чи має замовник (а саме особливий центральний орган державного управління) обов'язково доводити/підтверджувати, що кожна закупівля (включена до річного плану закупівель та додатку до річного плану закупівель) здійснюється саме для забезпечення потреб держави;
-чи має замовник (а саме особливий центральний орган державного управління) обов'язково доводити/підтверджувати наявність зв'язку між закупівлями, включеними до річного плану закупівель та додатку до річного плану закупівель, та функціями центрального органу державного управління;
- яким чином замовник (а саме особливий центральний орган державного управління) має доводити/підтверджувати, що кожна закупівля (включена до річного плану закупівель та додатку до річного плану закупівель) здійснюється для забезпечення потреб держави?
- які правові наслідки має включення замовником до річного плану закупівель та/чи додатку до річного плану закупівель таких закупівель, які не забезпечують потреби держави?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим повідомляємо, що питання планування процедур закупівель та визначення очікуваної вартості закупівлі розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06
Таким чином, визначення та обґрунтування потреби у закупівлі товарів, робіт або послуг та необхідного обсягу відповідних видатків на наступний рік фактично здійснюється бюджетними організаціями на етапі підготовки до складання бюджетних запитів та не є предметом регулювання Закону.
Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
Поряд з цим, статтею 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУАП) установлений перелік правопорушень бюджетного законодавства (в тому числі включення недостовірних даних до бюджетних запитів, що призвело до затвердження необґрунтованих бюджетних призначень або необґрунтованих бюджетних асигнувань, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік, нецільове використання бюджетних коштів та ін.), у разі настання яких передбачена відповідальність посадових осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.
У свою чергу, статтею 2 Закону України “Про Національний банк України” (далі – Закон про НБУ) Національний банк України (далі − НБУ) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
НБУ є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису адміністративних витрат, а у визначених цим законом випадках − також за рахунок Державного бюджету України (стаття 4 Закону про НБУ).
Водночас згідно зі статтею 5 Закону про НБУ, НБУ щорічно складає кошторис адміністративних витрат, який повинен забезпечувати виконання НБУ його функцій, установлених Конституцією України та Законом про НБУ.
Поряд з цим виходячи зі змісту статей 9 та 15 Закону про НБУ, затвердження кошторису адміністративних витрат НБУ на наступний рік (щорічно до 15 листопада поточного року), проект якого подає Правління Національного банку України (далі – Правління), належить до повноважень Ради Національного банку України (далі – РНБУ). Правління несе колегіальну відповідальність за діяльність НБУ в межах компетенції членів Правління.
Отже, щодо питань визначення та обґрунтування конкретних потреб замовника у закупівлі товарів, робіт або послуг, пропонуємо звертатись безпосередньо до замовника, у тому числі, користуючись правами, передбаченими Законом України "Про доступ до публічної інформації" та Законом України "Про звернення громадян".
|
|
|
22.10.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як вбачається з листа Мінекономрозвитку України від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим та третім частини першої статті 2 Закону, якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах 2 та 3 ч.1 ст. 2 Закону, замовник визначає відповідальних осіб за проведення допорогових закупівель, а також за оприлюднення звітів про укладені договори, про що видається відповідний розпорядчий документ.
З огляду на вищевикладене, прошу роз"яснити питання - ким здійснюється планування та складання річного плану закупівель, а також яким чином такий план має бути затверджений (це має бути розпорядчий документ замовника чи достатньо на самому плані грифу "ЗАТВЕРДЖЕНО")?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) зокрема, планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. При цьому протокол складається у довільній формі.
|
|
|
11.09.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Для оголошення «європейських» відкритих торгів застосовується процедура «Відкриті торги з публікацією на англійській мові» на електронному майданчику, яку процедуру вказувати в Річному плані в паперовому форматі та чи коректне обирання процедури «Відкриті торги з публікацією на англійській мові» на майданчику, оскільки в ЗУ «Про публічні закупівлі» не визначено такої процедури, що тягне за собою розбіжність між паперовим та оприлюдненим річним планом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F24704-06, розміщено лист від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”, який містить алгоритм здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій,у разі здійснення закупівлі очікувана вартість якої перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт.
Разом з тим, при заповненні полів форми річного плану закупівель в електронній системі замовник заповнює відповідне поле “Процедура закупівлі” шляхом вибору зі списку, який пропонує система. Так, вид закупівлі “Відкриті торги з публікацією на англійській мові” у зазначеному полі обирається замовником у разі здійснення закупівель очікувана вартість яких перевищує суму, еквівалентну для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро.
Отже, при заповненні поля “Процедура закупівлі” форми річного плану закупівель замовник обирає в системі відповідний вид закупівлі в залежності від очікуваної вартості закупівлі. У свою чергу, в полі “Примітки” замовник може вказати іншу інформацію, яку вважає необхідною.
Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) зокрема, планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. При цьому протокол складається у довільній формі.
При цьому стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
|
|
|
10.09.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно припису ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель. Замовник, відповідно до РПЗ, оголосив закупівлю ТМЦ на суму 4 млн. грн. за процедурою відкритих торгів з публікацією англійською мовою. На стадії обговорення і подачі пропозицій у Замовника виникла потреба зменшити суму даної закупівлі до 200 тис. грн., у зв’язку зі зменшенням фінансування.
Чи буде правомірно в діях Замовника внести зміни в річний план закупівель, зменшивши суму даної закупівлі до 200 тис. грн., і після цього внести зміни в тендерну документацію, зменшивши обсяг та суму закупівлі, з метою подальшого продовження даної закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню.
Отже, орієнтовний початок проведення процедури закупівлі, очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі.
Водночас замовнику слід ураховувати, що Закон містить різні строки, алгоритми розгляду і оцінки тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації в залежності від очікуваної вартості закупівлі, а також різну їх технічну реалізацію.
При цьому замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі, зокрема скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг згідно частини другої статті 31 Закону.
|
|
|
25.07.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення щодо ситуації при плануванні та проведенні закупівлі, яка виникає іноді в Замовників через непередбачувані обставини. Замовником наприкінці червня внесено зміни в річний план закупівель, відповідно до яких планувалось закупити роботи з відповідним орієнтовним початком проведення процедури закупівлі в червні. Система дозволяє вказувати лише місяць орієнтовного початку процедури. При безпосередньому плануванні замовник мав намір розпочати процедуру закупівлі наприкінці червня, разом з тим, через відсутність кворуму початок процедури було відкладено і фактично процедуру розпочато в перших числах липня.
З цього приводу виникає питання щодо того в яких межах вживається поняття "Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі" та чи допускає воно розбіжність в початку закупівлі в рамках декількох днів (3-7 днів), коли планування було наприкінці попереднього місяця і орієнтовним початком було зазначено поточний місяць, при цьому безпосередньо розпочата процедура була в наступному місяці.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання розміщена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу в запиті № 76/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6c6ed2cc-eb6f-4ae8-84f3-a1328808d354&lang=uk-UA
Поряд з цим питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
|