|
|
09.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення з питання, що виникло. Оголошено процедуру відкритих торгів на подовження терміну вже існуючої ліцензії антивірусного програмного забезпечення (один виробник). В тендерній документації відповідно до Закону зазначено "або еквівалент". Дану послугу з подовження може надати, як найменше 100 офіційний дистриб'юторів. Питання, чи правомірно визначений тип процедури закупівлі, а саме Відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею. Відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Разом з тим, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Міністерства як Уповноваженого органу у сфері закупівель не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
17.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. У разі здійснення закупівлі товарів, послуг, робіт, вартість яких є меншою за встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" пороги, без застосування електронної системи, з метою укладання прямого договору та забезпечення дотримання принципу добросовісної конкуренції, то вкажіть, будь ласка, яка мінімальна кількість цінових пропозицій учасників необхідна для здійснення їх моніторингу для визначення замовником переможця у такій закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Разом з тим відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
Статтею 3 Закону встановлені принципи здійснення закупівель. Так закупівлі здійснюються за такими принципами, як: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність;відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Водночас замовники для дотримання принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 Закону, можуть попередньо здійснювати маркетингові дослідження, вивчення ситуації на ринку, моніторинг комерційних пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт як з відкритих джерел, так і безпосередньо консультуючись з ними, досліджувати інформацію щодо цінового діапазону із застосуванням аналітичного модуля bi.prozorro.org
Крім того, інформуємо, що питання дотримання принципів закупівель також розглянуто в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 "Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06
Таким чином, у разі закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартісні межі, визначені частиною першою статті 2 Закону без використання електронної системи закупівель, замовник самостійно визначає кількість цінових пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт для їх моніторингу, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
|
|
|
26.06.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
В ході проведення моніторингу мою увагу привернула діяльність у Львівському регіоні так званих юридичних консультантів у закупівлях, що проводять медзамовники міста Львова та Львівської області.
Так, більшістю замовників Львівського регіону включається до тендерної документації вимога про оплату учасниками процедур закупівель даних замовників (переможцями) юридично-консультаційних послуг, що надаються замовникам.
Крім того, мною встановлено, що в системі публічних закупівель відсутня інформація про проведені процедури торгів на закупівлю згаданими замовниками юридично-консультаційних послуг, оплатити які мають учасники (переможці).
Тобто, в даному випадку маємо уникнення замовниками проведення процедур закупівель.
Надайте будь ласка відповідь, чи можуть замовники при купівлі одного предемету закупівлі (фармацевтична продукція) включати до умов документації інший предмет закупівлі (юридично-консультаційні послуги).
Надайте будь ласка відповідь, якщо в замовника існує потреба в закупівлі юридично-консультаційних послуг, чи повинен він проводити закупівлю таких послуг у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 571/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2badb65-f166-480f-ab33-2d6594b07329&lang=uk-UA
Разом з тим, відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Так, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для товарів і послуг окремо.
Поряд з цим згідно статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини третьої статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (стаття 22 Закону).
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання консультаційних послуг, така закупівля має здійснюватись відповідно до річного плану (додатку до нього) відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
|
12.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
16.05.2019 р. Замовник (комунальне підприємство) оголошує процедури закупівлі відкриті торги на закупку будівництва (Інші завершальні будівельні роботи, код CPV за ДК 021:2015 — 45450000-6). Очікувана вартість - 86 305 981,20 грн. Кінцевий термін подання пропозицій до 03.06.2019 р. Аукціон призначено на 04.06.2019 р.
Тендерні пропозиції подало три учасника. Аукціон відбувся без пониження вартості пропозицій. Система визначила найбільш економічно вигідну пропозицію. Учасник очікує рішення. Але Замовник 07.06.2019 р. скасовує торги. Причина скасування: Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі.
11.06.2019 р. той же самий Замовник оголошує знову ту ж саму закупівлю, на той же самий предмет закупки. Тендерна документація, її зміст, умови, додатки, зміст додатків не змінюються і залишаються таким ж самим як у закупівлі, яка скасована. Змінено тільки очікувану вартість закупівлі. Вона складає 86 009 771,00 грн. Її було зменшено на 296 210,20 грн.
Але ж станом на 07.06.2019 р. Замовник визнає відсутність подальшої потреби у даній закупівлі, а 11.06.2019 р. знову її оголошує.
Чи є такі дії Замовника порушенням чинного законодавства України?
Чи є у такого Замовника зловживання під час здійснення державних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади
При цьому повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті 187/2018 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e896f60f-d3a8-4bc3-a2f5-f1ed862f1adb&lang=uk-UA
Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
21.05.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Згідно п. 10) ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" однією з підстав відхилення тендерної пропозиції учасника є відсутність у юридичної особи, яка є учасником, антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20
мільйонів гривень.
Рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції "Про затвердження Типової антикорупційної програми юридичної особи" була затверджена типова форма антикорупційної програми юридичної особи та в частині другій цього рішення було зазначено, що юридичні особи, визначені у частині другій статті 62 Закону України "Про запобігання корупції", затверджують свої антикорупційні програми на основі Типової антикорупційної програми, затвердженої пунктом 1 цього рішення. Відповідно до пункту 2 статті 62 України "Про запобігання корупції", в обов'язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.
Умовами тендерної документації передбачено надання учаниками закупівлі копію антикорупційної програми та копію наказу про призначення уповноваженого з реалізації антикорупційної програми.
Учасником Процедури закупівлі на виконання вимог тендерної документації надається копія антикорупційної програми від 28.04.2016 № 109, яка не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції.
Питання:
1) чи можна вважати що у учасника закупівлі не має антикорупційної програми, наявність якої є обов’язковою умовою для участі у закупівлі вартість якої дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень, якщо наявна антикорупційна програма не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції?
2) чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію учасника на підставі п. 10) ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо наявна у учасника антикорупційна програма не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Так, тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.
Водночас згідно з пунктами 3 і 4 частини першої статті 30 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо: наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
При цьому рішення приймаються замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
Одночасно зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери у конкретних випадках.
|