|
|
14.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Нашому підприємству виділили кошти для придбання автомобіля «ФУРГОН МАЛОТОНАЖНИЙ» він входить в перелік визначений підпункт 2 пункту 6¹ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про публічні закупівлі», відповідно ми повинні ставити вимогу перед замовниками, що ступінь локалізації товару має бути не менше 15% і товар (автомобіль) повинен бути в переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації котрий оприлюднений на веб-порталі та офіційному вебсайті Мінекономіки. Але автомобіль котрий ми планували придбати за процедурою відкритих торгів з особливостями (так як і будь-який малотоннажний фургон) відсутній в перелік, відповідно торги не відбудуться.
Питання:
1. Чи зможемо ми придбати автомобіль по прямому договору згідно п.п. 6 п. 13 (неподання жодної тендерної пропозиції) Особливостей (Постанова 1178) і не вимагати при цьому у (вже) постачальника підтвердження ступеня локалізації автомобіля?
2. Чи можемо ми придбати б/у автомобіль «малотоннажний фургон» за процедурою відкриті торги з особливостями без вимоги підтвердження локалізації?
3. Чи можемо ми придбати б/у автомобіль у фізичної особи за процедурою відкриті торги з особливостями?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Шодо питання 1
Згідно з абзацом третім пункту 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 44 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений в тендерній документації. Отже, при укладенні договору про закупівлю відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, з урахуванням прийнятного відсотку перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений в тендерній документації. При цьому в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315зазначено, що вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом), становить або перевищує 200 тисяч гривень. Питання щодо застосування ступеня локалізації виробництва до предмета закупівлі бувшого у використанні розглянуто у запиті № 1160/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=46c0507d-c82a-4419-8698-8c62a5519a1c&lang=uk-UA
Щодо питання 3
Згідно з пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону.
|
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 20 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у редакції, яка діяла до 19.04.2020 публічна закупівля (далі-закупівля) це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. З огляду на четвертий абзац ст.2 Закону у редакції, яка діяла до 19.04.2020 " Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору."
Відповідно до Закону договір про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, в т.ч. за результатами проведення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону (пункт 13 розділу ІІ Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"» затвердженою наказом ДП «Прозорро» № 10 від 19.03.2019).
Частиною 5 Розділу X «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону визначено що процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до набрання чинності змін до Закону, використовуючи електронну систему закупівель, розпочало процедури допорогових закупівель (вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону), які не закінчені на даний час.
Просимо надати роз’яснення, чи не буде вважатися порушенням чинного законодавства закінчення процедур закупівель шляхом укладання договору з переможцем закупівлі з огляду на те, що Замовником вже розпочата процедура допорогової закупівлі у порядку, встановленому Уповноваженим органом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
27.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Двічі не відбулися відкриті торги (закупівля бензину), було оголошено переговорну процедуру, яка була відмінена, у зв'язку з тим, що учасник у двадцяти денний термін не підписав договір, а з прийняттям нової Постанови, можливості зміни учасника вже не було. Чи можемо ми заключити прямий договір, відповідно до нової Постанови. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може застосовуватись ч.3 ст.631 ЦКУ при заключенні договорів по процедурі допорогових закупівель (звіт про договір про закупівлю)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 41 Закону забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
Водночас оскільки договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону, вимоги статті 41 Закону на нього не розповсюджуються.
Разом з тим договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
|
08.12.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наразі, публічні закупівлі регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон)з урахуванням Особливостей, які затверджені, Постановою Уряду № 1178 від 12.10.2022 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”( далі - Особливості).
Підпунктом 6 пункту 13 Особливостей передбачено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару зокрема у разі, коли відмінено відкриті торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі).
У замовників публічних закупівель виникають питання, щодо підтвердження відсутності підстав, визначених статтею 17 Закону, при укладенні договору про закупівлю згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей.
1. Чи замовник не повинен вимагати жодних документів, визначених статтею 17 Закону, , виходячи з скажімо з таких міркувань: Закупівля без використання електронної системи закупівель не є процедурою закупівлі. У статті 17 Закону наведений перелік підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі. Крім того, відповідно до пункту 44 Особливостей замовник вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу четвертого пункту 44. Абзац 3 пункту 44 Особливостей визначає, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону.
Враховуючи, що при укладанні договору про закупівлю згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей з постачальником, він не є учасником процедури закупівлі, не подає тендерну пропозицію в електронній системі закупівель, не є переможцем процедури закупівель, підстав вимагати будь-які документи по статті 17 у замовника немає.
2. Чи можна якщо документи постачальника / виконавця / підрядника на підтвердження відповідності вимогам, що передбачені статтями 16, 17 Закону, вже публікувались в електронній системі закупівель наприклад, в іншій процедурі закупівлі вважати їх такими, що є в публічному доступі та чи може замовник використовувати такі документи на підставі частини 5 статті 17 Закону та пункту 44 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1223/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2b2de654-89d2-44a8-993b-4a37e152beec&lang=uk-UAОкремо зазначаємо, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону та пункту 28 Особливостей, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону). Тендерна документація не повинна містити вимог, зокрема щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. У свою чергу, оскільки згідно з Законом України “Про доступ до публічної інформації” та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”, створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється Державним агентством з питань електронного урядування (далі – Агенство), яке є його держателем та при цьому відповідно до Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 492, Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, стосовно віднесення інформації до публічної інформації, що оприлюднюється у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" слід звертатися до відповідного органу виконавчої влади, до сфери відповідальності якого належить функціонування Єдиного державного веб-порталу відкритих даних. |