|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.
Разом з тим пункти 1-7 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають випадків збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі та включення до договору про закупівлю додаткових видів робіт, які не були передбачені тендерною документацією та відповідно тендерною пропозицією.
Крім того, у разі необхідності здійснення додаткової закупівлі робіт, замовник здійснює таку закупівлю у спосіб та з дотриманням вартісних меж, що визначені в Законі.
При цьому аналогічна відповідь щодо меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Поряд з цим, в запитах 29/2020, 1308/2020, 738/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=084f7c86-7c51-4c66-9632-c03ea3d70a0e&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA міститься інформація щодо здійснення переговорної процедури закупівлі та закупівлі додаткових робіт.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
При цьому відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Водночас відповідно до частини першої статті 14 Закону спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Разом з тим частиною шостою статті 33 Закону встановлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.
Крім того, статтею 32 Закону передбачені підстави для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся.
Ураховуючи, що рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим.
Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках.
|
|
КНП « Ніжинський міський пологовий будинок» 04 березня 2020 року оголосив відкриті торги UA-2020-03-04-001445-b щодо предмету- постачання електричної енергії. 20 березня 2020 року Відповідно за результатами відкритих торгів та цінових критеріїв переможцем торгів було оголошено Постачальника, який запропонував щонайменшу ціну, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенерготехресурс» ( далі- ТзОВ «ЛЕТР»). 31.03.2020 року між КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» та Постачальником ТзОВ «ЛЕТР» було укладено Договір на постачання електричної енергії споживачу №109 від 31 березня 2020 рокуТакож згідно до п.6.1.8. ПРРЕ Постачальник протягом трьох робочих днів з моменту укладання Договору повинен надіслати запит на зміну електропостачальника до адміністратора комерційного обліку, а саме АТ «Чернігівобеленерго» ( запит додається), де Постачальник ТзОВ «ЛЕТР» повідомляв, що 01 квітня 2020 року запланована дата початку постачання електричної енергії споживачу КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» новим електропостачальником.
АТ «Чернігівобеленерго» надава лист-відповідь №22\1790\01-15 від 08 квітня 2020 року, яким було відхилено забезпечення зміни електропостачальника для споживача «Ніжинський міський пологовий будинок» у зв’язку з наявністю звернення чинного електропостачальника ТОВ «ЕнераЧернігів», щодо припинення електроспоживання об’єктів данного споживача.
Саме ці обставини не дають змоги ТзОВ «ЛЕТР» виконуватиу мови Договору №109 від 31.03.2020 року.
Проте термін дії Договору з Постачальником ТОВ «ЕнераЧернігв» закінчився 31.03.2020 року, та повного виконання з збільшенням на 20% тендерного Договору 115-ТП/19 від 07 лютого 2019 року.
В КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» на даний час є наявний борг,який ми визнаємо у розмірі 30738,06 за спожиту електроенергію за квітень 2020 року перед Постачальником ТОВ «ЕнераЧернігів», плата якого може буде здійснена лише за наявності юридичних підтверджень на яких підставах Постачальник ТОВ «ЕнераЧергінів» здійснює постачання електричної енергії Споживачу або у судовому порядку.
ТзОВ «Львівенерготехресурс» у разі зміни електропостачальника готовий взяти на себе борг та сплатити наявну заборгованість за КНП «Ніжинський міський пологовий будинок», але ТОВ «Енера Чернігв» не йде на компроміс та відмовляється від передачі.
Ми плануємо розірвати Договір з ТзОВ «ЛЕТР» та оголосити нові відкриті торги, а наявний борг сплатити у судовому порядку. ТОВ «ЕнераЧернігів» пропонує провести переговорну процедуру мотивуючи тим, що вони є постачальниками універсальних послуг, але КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» не являється бюджетною установою відповідно до Бюджетного Кодексу України де дається визначення, що Бюджетна установа —установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими. КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» після підписання Договору з Національною службою здоров’я не утримується за рахунок державного бюджету, а саме тому втратився статус бюджетної установи. Згідно всьому вище викладеному КНП «Ніжинський міський пологовий будинок»не має підстав укладати переговорну процедуру так як не є споживачем універсальних послуг.
Просимо надати роз’яснення щодо подальших дій КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» по забезпеченню електроенергією.
|