Консультації з питань публічних закупівель
Короткий зміст електронного звернення:
Стосовно проблем, що виникають при здійсненні допорогових закупівель робіт та послуг.
Суть питання:
У відповідності з вимогами абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі – Закон) Замовник під час здійснення закупівлі робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому зазначеної частини, використовує електронну систему закупівель з метою відбору надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
При здійсненні зазначених закупівель Замовник керується вимогами «Порядку здійснення допорогових закупівель», затвердженого наказом Державного підприємства «ЗОВНІШТОРГВИДАВ УКРАЇНИ» №35 від 13.04.2016 (надалі – Порядок), пунктом 9.5 якого визначено, що Замовник зобов'язаний завершити закупівлю шляхом підписання договору або відміни закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій.
При цьому, слід зазначити, що згідно із пунктом 10 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», які затверджені постановою КМУ №668 від 01.08.2005р. та пункту 3 статті 181 Господарського кодексу України строк оформлення договору становить двадцять днів з моменту одержання проекту договору іншою стороною.
Разом з тим, згідно з пунктом 2 статті 32 Закону Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Таким чином, вимога Наказу щодо підписання договору протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій не відповідає вимогам законодавчих актів щодо строків укладення господарських договорів.
Із урахуванням того, що на момент збігання кінцевого строку подання пропозицій, переможця закупівлі ще не визначено і це не створює жодної правової підстави для початку процедури укладання договору, прошу надати роз’яснення на предмет наступного:
- чи є порушенням діючого законодавства України, укладання Замовником договору на закупівлю робіт (послуг), з порушенням строку, визначеного пунктом 9.5 Наказу.
- чи мають право контролюючі та правоохоронні органи України, у випадку укладання Замовником договору на закупівлю робіт (послуг), з порушенням строку, визначеного пунктом 9.5 Наказу, вважати порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідь
Стратегією реформування системи публічних закупівель (“дорожньою картою”) визначено, що Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади подавати кожного півріччя до 15 січня та 15 липня Міністерству економічного розвитку і торгівлі інформацію про хід виконання плану заходів для її узагальнення та подання Кабінетові Міністрів України до 30 січня та 30 липня.
Чи можна отримати ці звіти за 2016, 2017 і перше півріччя 2018 року?
Відповідь
Доброго дня!
Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації звертається з приводу наступного.
Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Так, пунктом 3 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
На практиці складується наступна ситуація: замовник наприкінці 2018 року оголосив відкриті торги на очікувану вартість. В кінці грудня визначає переможця, орієнтовний строк укладання договору 04.01.2019. Але у зв'язку з тим, що кошторис витрат станом на 04.01.2019 ще не буде затверджений, укладання такого договору на початку січня призведе до порушення бюджетного законодавства. Адже, відповідно до частини третьої статті 48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
При цьому, бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому
Беречи до уваги вищезазначене та те, що відповідна послуга (робота) повинна почати надаватися (виконуватися) з 01.01.2019 чи можливо замовникам використовувати норму пункут 3 статті 631 Цивільного кодесу України при укладанні на початку року договорів по результатам відкритих торгів за умови, що переможець торгів вже визначений?
Відповідь
Доброго дня. У нас склалася така ситуація: провели процедуру відкритих торів згідно з ідентифікатором UA-2018-02-19-002081 на майданчику закупки.пром.юа на закупівлю ПММ. В процесі виконання договору постачальник підвищив одного разу ціну, тоді знов і знов. Останнє підвищення ми відхилили і постачальник усно відмовився від постачання ПММ. Відтак виникло питання, що робити далі. Лист на розірвання договору ми надіслали, проте відповіді немає. ПММ необхідно й далі придбавати. Як чинити далі?? З ким укладати новий договір? Чи проводити процедуру відкритих торгів до закічення бюджетного року? Ми комунальне підприємство і відкриті торги проводимо у разі якщо сума договору більше 1млн.грн, а до закінчення року необхідність в оплаті ПММ менша 1млн.грн. (приблизно 600тис.грн)
Відповідь
03.10.2018
Запитання Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Доброго дня! Просимо надати роз'яснення чи можуть Замовники проводити ПОВТОРНУ перекваліфікацію (оцінку)тендерної пропозиції учасника, яка вже була відхилена замовником за першої кваліфікації, але таке відхилення було визнано АМКУ неправомірним та зобов'язано скасувати дане рішення. Натомість Замовник скасував рішення про відхилення і провів знову оцінку і видхилив пропозицію вже за інших підстав. Чи є дані дії замовника правомірними? чи можна двічі проводити оцінку ТП і відхиляти одну і ту ж пропозицію двічі за різними підставами???
Відповідь