Є тендерна угода на послугу з харчування, укладена від 01.01.2025 року. Згідно умовам договору і постанові КМУ №1145 від 04.10.2024 року, оплата обідів учнів 1-4 класів проводиться пропорційно: 70% субвенція, решта місцевий бюджет. З 01.11.2025 року заключена інша тендерна угода на харчування і надання послуг в ній починається відповідно з 01.11.2025 року. За жовтень видано обідів більше, ніж може покрити субвенція по першому договору. Чи можливо оплатити різницю за жовтень за рахунок другої угоди (виконавець один і той же, вартість обідів одна і та ж). Якщо можливо, то які документи потрібні (можливо звернення Виконавця про зарахування боргу з нашого боку в рахунок оплати другого договору, додаткова угода до обох договорів)? Такий варіант можливий чи ні? Наперед вдячна!

За рахунок коштів місцевого бюджету, виділених по КПКВ 0611221 «Співфінансування заходів, що реалізуються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти, забезпечення енергоефективності, безпеки та інклюзивності освітнього простору», буде за окремим договором закупатись обладнання. Питання, чи потрібно до такої закупівлі застосовувати вимоги правил Рамкової угоди МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ ЩОДО СПЕЦІАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСУВАННЯ СОЮЗУ ДЛЯ УКРАЇНИ ЗГІДНО З ІНСТРУМЕНТОМ UKRAINE FACILITY ? Чи можна закупати в цьому разі обладнання з походженням з неприйнятних країн?

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» (скорочена назва: ТОВ «РДС»), керуючись чинним законодавством України, зокрема Положенням про Міністерство економіки України, відповідно до якого Мінекономіки є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної економічної, цінової, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС, та оскільки Мінекономіки здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, як Уповноважений орган, звертається до Вас про наступне. Здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад керується Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні з 19.10.2022 та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 . За п. 291 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі. Пунктом 61 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, замовник здійснює закупівлю товарів виключно, якщо підтверджено ступінь локалізації виробництва. Підпунктом 2 п. 61 встановлено Перелік товарів, до яких застосовується ступінь локалізації. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 № 782 «Про затвердження додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо ступеня їх локалізації виробництва» розширено вищевказаний Перелік. Відповідно до Вашої відповіді на запит № 215/2024, опублікованої на офіційному веб-сайті: «У разі набуття права власності на декілька одиниць однакового товару з переліку пункту 61 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону в складі робіт або послуг, застосування ступеню локалізації здійснюється з урахуванням загальної вартості всіх одиниць такого товару у складі предмета закупівлі. Чи вірно ми розуміємо, що «однаковий товар» - це виключно абсолютно ідентичний товар, з однаковими фізичними/технічними характеристиками та властивостями і, в свою чергу, для підтвердження ступеня локалізації виробництва необхідно об’єднувати лише вартість саме таких декількох (усіх) однакових товарів у складі предмета закупівлі? А не товарів, що, наприклад, напочатку мають однакове суміжне зазначення найменування, але зовсім відрізняються за своїми параметрами (тобто, мають різні модифікації та моделі), наприклад, під час участі у закупівлі робіт, де нами в процесі виконання робіт на об’єкті замовника будуть використовуватись кабелі різного виду: одножильні або багатожильні, алюмінієві або мідні, гнучкі або броньовані, тощо? Оскільки кабелі відрізняються за своїми технічними характеристиками, хоч і входять до одного узагальненого переліку "кабелі", чи правильно ми розуміємо, що такі кабелі в жодному разі не є однаковими та в цьому випадку загальна вартість різних таких видів кабелю як неоднакових товарів не сумується для визначення ступеня локалізації? Завчасно дякуємо за розгляд цього звернення та надання відповіді для вірного розуміння та правильного правозастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації учасниками і замовниками під час здійснення публічних закупівель.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 551 від 08.04.2025 заклад професійно-технічної освіти (далі ЗПТО) відібрано для реалізації публічного інвестиційного проекту «Модернізація майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти, забезпечення ефективності, безпеки та інклюзивності освітнього простору» за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, передбаченої у 2025 році. Відповідно до змін які були внесені до Постанови 1178 від від 25 вересня 2025 року № 1254, виникли питання. 1. Скільки разів має бути оголошена закупівля, перш ніж буде можливо здійснити закупівлю без урахування прийнятності країн? 2. За допомогою яких документів Замовник може підтвердити, що здійснити закупівлю товару з прийнятної країни неможливо? (що вважатиметься документальним доказом, яка інформація має бути зазначена в документі, ким має бути виданий документ?) 3. Якщо оголошена повторна закупівля без урахування вимог прийнятних країн, які мінімальний пакет документів вимагати Замовнику? 4. У змінах до Постанови вказано, що "Постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю, під час подання документів для здійснення оплати за договором про закупівлю повинен подати замовнику: документ, який підтверджує країну походження кожного товару, кожного товару у складі закупівель послуг, кожного товару та/або матеріального ресурсу у складі закупівель послуг з поточного ремонту/ робіт, який постачатиметься за результатом такої оплати/поставлений (сертифікат про походження товару або засвідчену декларацію про походження товару, або декларацію про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару)" виходячи з вищевказаного чи може Замовник як документ, що підтверджує країну походження товару приймати від Постачальника декларацію про походження товару?.

Наприкінці 2024 року замовником було проведено відкриті торги на закупівлю робіт у рамках Ukraine Facility на суму 50 млн грн. Станом на сьогодні виникла необхідність виконання додаткових робіт за цим договором на орієнтовну суму 2 млн грн. Відповідно до п. 77 Особливостей, закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом, здійснюються замовниками з урахуванням положень цього розділу, незалежно від вартості таких закупівель. Крім того, згідно з п. 80 Особливостей: • закупівля робіт вартістю від 1,5 млн грн і більше здійснюється шляхом відкритих торгів у порядку, визначеному розділом «Порядок проведення відкритих торгів»; • закупівля робіт, вартість яких менша за 1,5 млн грн, може здійснюватися без використання ЕСЗ або в іншому порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням положень відповідного розділу. Виникає запитання: чи може замовник у такій ситуації застосувати підпункт 8 пункту 13 Особливостей як виняток — у разі, коли після укладення договору виникла потреба у додаткових роботах, пов’язаних з предметом основного договору, і їх технічно чи економічно неможливо виконати іншим виконавцем?