Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИМОСТОБУД» активно приймає участь у піблічних закупівлях та виконує роботи з будівництва/капітального ремонту/реконструкції об'єктів різного рівня складності та класу наслідків. У період воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення під час здійснення закупівель ми керуємося Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зі змінами відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)» 19.09.2024 № 3988-IX, з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. Відповідно до п. 1 Статті 41 Закону: "Невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. У документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов’язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції.» На етапі подачі тендерної пропозиції та підписання договору Підряднику необхідно здійснити моніторинг ринку та визначити матеріали, які зобов’язується використовувати та поставити на об’єкт для виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної документації. Визначені матеріали погоджуються з замовником та оформлюєтся додаток до договору, що має містити інформацію про ціни на матеріальні ресурси, а саме: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. У зв’язку з сьогоднішньою ситуацією в країні та на ринку, в процесі виконання робіт можуть виникнути ситуації, коли постачальник не може поставити матеріали визначеної країни походження в додатку, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. В результаті Підрядник буде вимушений закупити аналогічний товар іншої країни походження. Дана зміна не призведе до зміни назви матеріалу, його кількості та ціни, тобто керуючись п.7 ст. 41 Закону не є істотною умовою договору та причиною внесення змін до договору про закупівлю, про ціни на матеріальні ресурси та коригування проектно-кошторисної документації. Тому, звертаємось до вас з проханням надати роз’яснення та механізм дій підрядника в наступних питаннях: 1. Чи зобов’язаний підрядник купувати матеріали саме тієї країни походження, яка визначена в додатку до договору, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси? 2. Чи потрібно вносити зміни до договору та додатку до договору, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у випадку зміни країни походження товару, без зміни назви, кількості та ціни на нього? 3. Чи повинен підрядник надавати підтвердження країни походження матеріалів та обладнання при здачі актів виконаних робіт Замовнику та в якому вигляді?

Добрий день! Прошу надати роз’яснення: юридична особа (комунальне підприємство) є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Водночас підприємство має намір брати участь у відкритих торгах як учасник в іншого замовника. Також підприємство у разі визнання переможцем торгів буде залучати субпідрядну організацію. Якщо замовник в розумінні Закону виступає учасником та залучає субпідрядника: чи потрібно оголошувати «власний» тендер на послуги субпідряду (щодо залучення субпідрядника для виконання тендерного договору з іншим замовником)? Якщо підприємство не зобов’язане оголошувати «власний» тендер на послуги субпідряду, то чи потрібно підприємству, яке саме по суті є замовником, відображати договір субпідряду в системі Прозорро у своєму кабінеті замовника як власні закупівлі?

Добрий день! Враховуючи абз. 15 та останній абзац п. 47 Особливостей чи правомірно встановлення вимоги надання довідки про судимість (на підтвердження відсутності підстав по пп. 6, 12 п. 47 Особливостей) переможцем на фізичну особу/керівника залученого субпідрядника/співвиконавця? Відповідно до останнього абзацу п. 47 Особливостей замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання щодо відсутності підстав, визначених цим пунктом, проте по пп. 6, 12 перевірити таку інформацію не є можливим саме для фізичної особи/керівника залученого переможцем процедури закупівлі субпідрядника/співвиконавця? Дякую

Згідно з витягу з Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів сформованого станом на 04.12.2024 року, в реєстрі міститься інформація щодо вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, що є підставою відмов замовників процедур закупівель у відкритих торгах які проводяться через електронну систему закупівель. Питання: Чи може наша компанія, Товариство з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ», бути учасником неконкурентних процедур та переможцем процедур, в яких Замовник проводить запит цін, без використання електронної системи закупівель – допорогові закупівлі? Та в подальшому укладати договори підряду?

Департамент є замовником будівельно-монтажних робіт на об’єктах, які споруджуються із залученням бюджетних коштів та, відповідно, при роботі з кошторисною документацією на всіх етапах будівництва керується Настановою з визначення вартості будівництва (далі – Настанова), затвердженою Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 року. Відповідно до п. 5.31 Настанови у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі виключно за твердої договірної ціни можуть враховуватися кошти на покриття ризиків, пов'язаних з виконанням робіт, що пропонуються. Згідно п. 4.40 Настанови кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва призначені на відшкодування: 1) Збільшення об’ємів робіт спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проектування та уточнюються в процесі будівництва та виникнення додаткових витрат; 2) Збільшення вартості об’єкта будівництва, спричиненого зміною будівельних норм та нормативних документів. Тобто, за твердої договірної ціни у замовника є можливість компенсувати витрати підрядника на додаткові будівельно-монтажні роботи за рахунок коштів на покриття ризиків у разі їх включення до ціни пропозиції учасника. За динамічної договірної ціни відповідно до умов Настанови підрядник може включити до ціни своєї пропозиції тільки кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, які призначені для відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією. Питання постає в тому, за рахунок яких коштів за динамічної договірної ціни компенсувати підряднику витрати на додаткові роботи, враховуючи що під час капітального ремонту та реконструкції будівель в ході виконання робіт виникають роботи, які важко було передбачити на етапі проектування, наприклад роботи, які стали зрозумілими після проведення демонтажних робіт? Водночас, варто зазначити, що проведення коригування проектно-кошторисної документації після виявлення не значних за обсягом та складністю додаткових робіт не є доцільним, враховуючи витрати часу, фінансових та інших ресурсів.