|
|
22.06.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В період прекваліфікації при розгляді пропозицій учасників, є випадки, коли учасники, на вимогу замовника надати проект договору, надають проект договору з визначеною ціною закупівлі та спеціфікацією з визначеною ціною закупівлі. Чи підлягають такі учасники закупівлі дискваліфікації?
В свою чергу, в тендерній документації є посилання на наступне "...розкриття тендерної пропозиції учасника в частині інформації про ціну на етапі «Прекваліфікація» є порушенням законодавства з питань публічних закупівель. Пропозиція учасника, в якій до проведення аукціону буде доступна до перегляду інформація стосовно ціни, буде відхилена як така, що не відповідає вимогам статті 27 Закону..."
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У разі, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму для товарів і послуг – 133 тисячі євро; для робіт – 5150 тисяч євро, здійснення розгляду тендерних пропозицій передує проведенню електронного аукціону.
У свою чергу, тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону.
Статтею 27 Закону встановлено, що розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій.
У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій зазначені у статті 30 Закону.
Разом з тим, виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особи оформлюються протоколом. При цьому відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
Додатково інформуємо, що відповідь на подібне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ca05941-4c7d-4a4f-ad29-dc82a1c81970&lang=uk-UA
|
|
|
21.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» просить надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
Програмою економічного і соціального розвитку м. Києва на 2017 рік передбачені асигнування на будівництво об’єктів житлово-комунального господарства, зокрема на:
- Реконструкцію Шліхтеровського каналізаційного колектора Д = 600 - 700 - 900 - 1250 - 1450 - 2450 мм.;
- Реконструкцію Каунаського каналізаційного колектора Д = 700 - 800 - 960 - 1040 мм.;
- Реконструкцію III черги Ново-Дарницького каналізаційного колектора Д = 2980 мм.;
- Будівництво каналізаційного колектора по бульвару Лесі Українки в Печерському районі м. Києва;
- Будівництво каналізації Д = 1200 мм, L = 1150 м на вул. Урлівській від вул. Здолбунівської до вул. А. Ахматової в м. Києві.
Проекти будівництва по цим об’єктам пройшли комплексну державну експертизу та були затверджені відповідними Розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією (копії позитивних експертних звітів та розпоряджень КМДА додаються).
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.09.2012 № 1591 замовником будівництва даних об’єктів виступало комунальне підприємство «Інженерний центр». За окремими об’єктами це комунальне підприємство мало договори генерального підряду, укладені за результатами проведених ним процедур закупівель, але роботи з будівництва цих об’єктів не розпочинались, хоча дозволи на виконання будівельних робіт або декларації про початок виконання будівельних робіт по деяким об’єктам були оформлені.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 13.02.2015 № 118 «Про передачу функцій замовника будівництва об’єктів від комунального підприємства «Інженерний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» комунальному підприємству «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» передано функції замовника будівництва ряду об’єктів комунального господарства міста Києва, в тому числі вищезазначених об’єктів.
Відповідно до роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.12.2013 № 7/15-19498, кошторисна документація, розроблена та затверджена у складі проекту у встановленому порядку, у зв’язку з введенням з 01.01.2014 національних стандартів з ціноутворення не перераховується і використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
Враховуючи вищевикладене та те, що попереднім замовником будівництва вищезазначених об’єктів були укладені договори генерального підряду, КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» просить надати роз’яснення з наступних питань.
Чи можна визначити очікувану вартість предмета закупівлі робіт на підставі вищезазначених проектів будівництва по цим об’єктам, у разі якщо вони пройшли комплексну державну експертизу та були затверджені відповідними Розпорядженнями?
Чи можливо замінити сторону в договорах, укладених за результатами торгів або КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» як новий замовник, має проводити процедури закупівлі будівельних робіт по вищезазначених об’єктах, за умови, що вартість цих робіт перевищує межі, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 25.11.2016№ 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону.
Щодо питання 2
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи з частини четвертої статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.
|
|
|
20.06.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
У штаті комунального підприємства працює 3 особи. Для купівлі трактора за бюджетні кошти(програма підтримки сільської ради) потрібно створити тендерний комітет. Закон вимагає 5 чоловік в тендерному комітеті. Чи може бути створений тендерний комітет з 3 працівників підприємства?
Уповноважена особа теж не може бути призначена, відсутня вища освіта та досвід роботи в торгах 2 роки( згідно Положення про уповноважену особу).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557, склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника.
До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Разом з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, який містить питання стосовно визначення Уповноваженої особи, створення окремого структурного підрозділу, права підпису договору про закупівлю уповноваженою особою та особливостей укладення трудових договорів.
|
|
|
19.06.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
КП "Чернігівське тролейбусне управління" ЧМР є підприємством, яке здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, а саме надає послуги пасажирських перевезень тролейбусами в м. Чернігові.
Щотижня у підприємства виникає необхідність в придбанні запасних частин для тролейбусів та витратних матеріалів (підшипники, фарба, дзеркала та ін.)для підтримання транспортних засобів в належному робочому стані. В річному плані передбачити необхідність в тих чи інших запчастинах та матеріалах не є можливим, оскільки не відомо коли та за яких обставин вони можуть знадобитись. Витрати на ті чи інші запчастини та матеріали також не можливо передбачити.
Питання.
Чи допускається укладання договорів про довгострокові поставки товарів поза річним планом закупівель?
Якщо так, чи необхідно оприлюднювати звіт про укладення таких договорів в системі електронних закупівель?
Чи необхідно оприлюднювати звіт про укладення довгострокових договорів, якщо вартість однієї поставки товару буде менше 50 000 грн.?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповіді на звернення містяться у запиті 5/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA
та в листах:
- від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
- від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
- від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
19.06.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
На сьогоднішній день при проведенні допорогових закупівель склалася ситуація, при якій Замовники в оголошеннях про проведення закупівель через систему електронних торгів пред'являють абсолютно необґрунтовані вимоги щодо документів, які необхідні для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам Замовника.
Деякі замовники вимагають від учасників надання копії паспорта, хоча паспорт не є до-кументом, необхідним для ведення підприємницької діяльності. Такими документами є свідоцтво про державну реєстрацію (або витяг з єдиного Державного реєстру юридич-них осіб та фізичних осіб – підприємців) та свідоцтво платника податків ( або витяг з ре-єстру платників ПДВ (якщо учасник є платником ПДВ) або платника єдиного податку (якщо учасник є платником єдиного податку).
Проте, все частіше трапляються випадки, коли відсутність вищезазначених копії призводить до необгрунтованої дискваліфікації учасника.
Прошу надати пояснення:
- має-ли право Замовник допорогових закупівель вимагати від учасника - ФОП обов'язково надавати копію паспорта для проведення подальшої кваліфікації ?
- Існує-ли перелік документів, які необхідно надавати учаснику для участі в допоргових закупівлях (в п.4 ст.16 ЗУ «Про публічні закупівлі» вказано: Документи, що не передба-чені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаю-ться під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).Відсутність документтів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.)
Крім того, вільний доступ в інтернеті до повного комплекту документів(паспорта, дові-дки про при своєння ІПН, тощо), необхідних для здійснення цивільно-правових, фінан-сових та інших операцій, може мати негативні наслідки для особи, яка розмістила їх там.
З повагою, Фізична Особа Підприємець Ях В.Б.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі.
Таким чином, оскільки сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону, норми Закону стосовно встановлення в тендерній документації вимог замовника щодо документів, які подаються учасниками у складі тендерної пропозиції, не поширюються на допорогові закупівлі.
Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог.
Водночас замовник має право вносити зміни в інформацію та документи щодо оголошеної закупівлі до початку прийому пропозицій (пункт 7.1 Порядку).
Варто також зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про захист персональних даних” суб'єкт персональних даних (фізична особа, персональні дані якої обробляються) має зокрема право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані.
Крім того, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|