|
|
29.11.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерний комітет Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» звертається до Вас з питанням : чи дійсно при повторному проведенні переговорної процедури закупівлі послуг з розподілу природного газу відповідно до Кодексу газорозподільних систем неможливо укласти договір, як того потребує Закон України «Про публічні закупівлі»?
Це питання з’явилось тому, що на початку 2016 р. Державним закладом «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» було проведено переговорну процедуру закупівлі послуг з розподілу природного газу, але обсягів, зазначених в договорі ( в заяві- приєднанні) не вистачає на весь рік. Тобто необхідно проводити нову процедуру закупівлі. Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» результатом процедури є укладання договору. Учасник переговорної процедури, Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз», відмовляється укладати новий договір,а пропонує підписати додаткову угоду до договору, укладеного на початку року, посилаючись на особливості укладання договорів у сфері розподілу природного газу відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, що суперечить Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel.
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Інформація щодо питання застосування переговорної процедури міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
При цьому за результатами проведення процедури закупівлі між замовником і учасником укладається саме договір про закупівлю, який передбачає, зокрема надання послуг або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону). Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
|
|
|
26.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.
Як правильно розуміти замовнику і учаснику слово «надати», яким чином необхідно «надати», які дії замовника у разі ненадання та які наслідки ненадання.
Чи правильно буде в тендерній документації зазначити, що ненадання учасником-переможцем під час укладення договору дозволу або ліцензії, якщо отримання такого дозволу або ліцензії передбачено законодавством, прирівнюється до відмови учасника-переможця від підписання договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством (частина друга статті 36 Закону).
Таким чином, оскільки Законом встановлено імперативну норму, яка зобов”язує переможця надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством, у разі ненадання указаних документів у сторін будуть відсутні правові підстави для укладення договору про закупівлю відповідно до вимог Закону.
При цьому відповідно до частини третьої статті 32 Закону зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
|
|
|
21.03.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо збільшення вартості проектних
робіт за Договором про закупівлі
16.10.2-18р. набрала чинності Зміна №3 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», якою збільшені усереднені відсоткові показники вартості проектних робіт (ПР), усереднені показники кошторисної вартості ПР в розрахунку на 1 людино-день та індекси визначення кошторисної вартості, які враховують рівень середньомісячної заробітної плати (ЗП) 7800 грн. для розряду складності робіт у будівництві 3,8. Усереднений показник кошторисної вартості ПР в розрахунку на 1 люд.-дн. для ПР збільшено з 513 грн. до 1350 грн.
Рішенням Київської міської ради від 20.12.2018 року №485/6536 для комунальних підприємств, установ, організацій у разі фінансування об’єктів будівництва із залученням коштів місцевого бюджету, розмір кошторисної ЗП, що враховується при визначенні вартості будівництва, встановлено у розмірі 11000,00грн., що відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві 3,8 при виконанні робіт у звичайних умовах.
ТОВ «ПК Проектний комплекс» виконує ПР за договорами, які фінансуються, в тому числі і за бюджетні кошти.
Один з договорів, ціна якого, на нашу думку, підлягає уточненню у зв’язку із набранням чинності Зміною №3, має наступні умови укладення та виконання:
-Замовник згідно з абз.3 ч.1 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» відноситься до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання;
-вартість предмета закупівлі не перевищує 5 мільйонів гривень;
-договір про закупівлю укладено з урахуванням вимог ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» без використання електронної системи закупівель;
-Замовник оприлюднив звіт про укладені договори в системі електронних закупівель PROZORRO відповідно до ст.10 Закону;
-ціна укладеного Договору становить 4977652,98 з ПДВ=20%;
-строк виконання робіт встановлено 31.10.2019р.;
-станом на дату даного Листа Виконавцем не порушені строки виконання робіт за Договором;
-Договором передбачене уточнення договірної ціни у випадку зміни відповідних показників або індексів визначення кошторисної вартості ПР, передбачених
ДСТУ Б Д.1.1-7:2013.
-за попереднім розрахунком, у разі застосування Зміни №3 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 для уточнення вартості залишку проектних робіт за Договором, ціна Договору перевищить 5 мільонів гривень;
Вид договірної ціни та порядок її зміни викладений в Договорі у наступній редакції:
- Договірна ціна згідно з Протоколом погодження, визначається динамічною ціною та становить 4977652,98 грн., в т.ч.: проектна документація (ПД) - 4148044,15 грн., ПДВ - 829608,83 грн.
- Зміна вартості ПР за Договором може здійснюватися лише за згодою Сторін після попереднього письмового звернення Виконавця (з наданням всіх необхідних розрахунків та інших обгрунтувальних матеріалів) до Замовника та у разі необхідності отримання погодження на таку зміну вартості Головного розпорядника бюджетних коштів у таких випадках:
- встановлення нового коефіцієнту індексації вартості ПР до Збірників цін на проектно-кошторисні (вишукувальних) роботи та зміни системи ЗП, що затверджуються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та іншими уповноваженими державними органами;
- в інших випадках та з урахуванням чинного законодавства України.
У такому разі, вартість ПР за Договором підлягає уточненню з урахуванням невиконаного обсягу робіт на момент прийняття нового коефіцієнту по ПР та видачі доповнення до завдання на проектування, про що викладається додаткова угода.
У зв’язку із державним регулюванням нормативів, цін і тарифів, які застосовуються в договорі про закупівлю, просимо надати роз’яснення щодо правомочності на підставі Зміни №3 до ДСТУ Б Д1.1-7:2013 та згідно з вимогами ЗУ «Про публічні закупівлі», іншого чинного законодавства України здійснити збільшення вартості залишків проектних робіт за Договором про закупівлю з вищевикладеними умовами.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповнвоаженого органу за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f4a32a0e-5cb5-4ec0-9b8b-5b96e1adbbb5&lang=uk-UA у запиті № 183/2019.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт".
|
|
|
29.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У абзаці 15 Частини 3 Статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" говориться про те що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: товари, роботи і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, установленими відповідними спеціалізованими організаціями.
Чи означає це, що підприємства, які відповідно до угод, укладених з Міністерством оборони України, на розроблення, виготовлення, реалізацію, ремонт, модернізацію та утилізацію озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організацію, координацію, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення, звільняються від обов’язкового проведення процедури публічних закупівель (тендерів) на авторизованих електронних майданчиках?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону.
Частиною сьомою статті 2 Закону передбачено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Водночас, виходячи зі змісту частини другої статті 2 Закону виключно цим Законом можуть установлюватися або змінюватися умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг, крім випадків, передбачених цим Законом.
При цьому відповідно до абзацу сімнадцятого частини третьої статті 2 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, установленими відповідними спеціалізованими організаціями.
Разом з тим спеціалізовані організації, що здійснюють закупівлі, - спеціалізовані фонди, організації та механізми Організації Об'єднаних Націй, Міжнародна асоціація забезпечення медикаментами (International Dispensary Association), Королівська Агенція Великобританії (Crown Agents), Глобальний механізм із забезпечення лікарськими засобами (Global Drug Facility), Партнерство у сфері постачання та управління поставками (Partnership for Supply Chain Management), Агенція НАТО з підтримки та постачання (NATO Support and Procurement Agency), які надають урядам держав та/або центральним органам державної влади послуги з організації та проведення процедур закупівель лікарських засобів, медичних виробів та пов'язаних з цим послуг, а також товарів, робіт та послуг для забезпечення обороноздатності держави на підставі відповідних угод та відповідно до внутрішніх правил і процедур таких організацій (пункт 24 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, ураховуючи вимоги абзацу сімнадцятого частини третьої статті 2 Закону виключно центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва може укладати угоди щодо надання послуг з організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення обороноздатності держави із спеціалізованими організаціями.
В іншому випадку, у разі якщо замовнику у розумінні Закону необхідно здійснити придбання товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені в частині першій статті 2 Закону, таку закупівлю замовник здійснює відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
|
|
|
09.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учсник - ТОВ «КОМЕНЕРГОСЕРВІС», КОД ЄДРПОУ 34298194
Замовник - ККП "Маріупольтепломережа",
Номер закупівлі UA-2016-11-18-000972-c
Питання: Чи правомірно Замовник відхилив тендерну пропозицію, посилаючись на те, що після аукціону Учасник повторно загрузив на веб-сайт змінену цінову пропозицію у відповідності до результатів аукціону?
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 9.1 Порядку замовник розглядає учасника, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. При цьому пунктом 9.2 Порядку визначено виключні підстави дискваліфікації, а саме: пропозиція учасника, який запропонував найменшу ціну, не відповідає умовам закупівлі; учасник, який запропонував найменшу ціну, відмовився від підписання договору.
У свою чергу повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” за посиланням (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
|