Консультації з питань публічних закупівель
Будь ласка, допоможіть розібратися.Як бюджетній установі провести процедуру відкритих торгів на закупівлю природного газу на перший квартал 2017 року, якщо тимчасовий кошторис буде затверджено в кінці січня 2017 року.Дякую.
Відповідь
Згідно зі статтею 17 Закону, переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
Тендерною документацією Замовником (ДП МА «Бориспіль») встановлена вимога щодо надання (окрім інших) наступних документів для іноземних Учасників:
1.Довідка відповідного органу з інформацією про не притягнення службової (посадової) особи переможця, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення;
2.Довідка (документ) відповідного органу про те, що службову (посадову) особу переможця, яка підписала тендерну пропозицію не було засуджено.
Під час проведення торгів, в яких переможцем визначено іноземного Учасника, з‘ясувалося наступне: згідно з установчим документом Учасника (Нотаріальним Актом), службова (посадова) особа переможця (іноземного учасника) є громадянином України.
Звертаємось з проханням про наступну консультацію:
Уповноваженим органом якої країни повинні бути видані довідки, зазначені у вищезазначеній таблиці (в країні реєстрації Учасника чи в країні, громадянином якої є службова (посадова) особа Учасника)?
Відповідь
Відповідно до положень нормативно-правових актів, якими керуються Державні казначейські служби при реєстрації договорів, виконання капітально-відновлювальних ремонтів тролейбусів повинні бути здійснені з міського бюджету за статтями, передбаченими на капітальні видатки.
Замовник планує визначити предмет закупівлі на виконання капітально-відновлювальних ремонтів тролейбусів як послуга за кодом, наприклад, 50110000-9 (ДК 021-2015) “Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання”. Тому, з урахуванням наявного цільового фінансування по статтям, передбачених на капітальні видатки, зареєструвати договір в органах державної казначейської служби та здійснити оплату за рахунок передбаченого цільового фінансування не є можливим.
Відповідно до вимог “Порядку визначення предмету закупівлі” виконання капітально-відновлювальних ремонтів тролейбусів, замовник, керуючись положеннями “Порядку визначення предмету закупівлі” та згідно національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” , не може визначити роботою виконання капітально-відновлювальних ремонтів тролейбусів, оскільки предметом закупівлі робіт може бути визнаний ремонт об'єктів архітектури, інфраструктури, але не транспортний засіб, який не підпадає під вимоги чинних ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 і галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011.
Просимо Вас надати роз'яснення з наступних питань:
- капітально-відновлювальний ремонт тролейбусів, який планується виконувати силами підрядних організацій, це роботи чи послуги?
- у випадку проведення тендерної процедури по предмету закупівлі на виконання капітально-відновлювального ремонту тролейбусів, як послуги, чи може бути зареєстрований в органах державної казначейської служби договір, який передбачає оплату зі статей витрат, віднесених до капітальних видатків?
Відповідь
Було проведено відкриті торги і укладено з переможцем договір про закупівлю товару на суму 300 000 грн. У зв'язку зі складною економічною ситуацією, постачальник відмовився здійснювати поставки, договір було розірвано. Але існує нагальна потреба у закупівлі цих товарів на період проведення відкритих торгів на цей же товар. З урахуванням ч.7.ст.3. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із: розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. В той самий час ст.40 Закону містить таке: 2. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: 3) якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера. Згідно до вимог закону, 20% від суми розірваного договору - це 60 000 грн. В даному випадку, чим ми маємо керуватися при виборі процедури закупівлі? Договір на 60 .000 грн має бути укладеним шляхом проведення переговорної процедури згідно до ст.40, чи без застосування порядку проведення спрощених закупівель, згідно до ч.7 ст.3. ?
Відповідь
У відповіді 1374/2020 Вами зазначається, що «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках».
У інших випадках застосування ч 3 ст 631 не є можливим, оскільки договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону) та рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим.
Просимо надати роз’яснення з посилання на відповідні нормативні-правові акти: чи може (або чому не може) замовник застосувати у переговорній процедурі закупівлі ч. 3 ст 631 ЦКУ з укладанням договору 14.01.2022 та строком дії (постачанням товару/надання послуг) з 01.01.2022, якщо двоє торгів не відбулись у зв’язку з подання менш ніж 2 пропозицій (1 торги не відбулись 01.12.2021, 2 торги не відбулись 17.01.2021). Отже, акцептуємо, замовник проводить відкриті торги, які не відбулись 01.12.2021 (жодного учасника), одразу замовник оголосив повторні відкриті торги, які теж не відбулись 17.01.2021 (жодного учасника). На початку 2022 року замовник оголосив переговорну процедура та уклав договір 14.01.2022, чому замовник не має право застосовувати ч. 3 статті 631 ЦКУ з строком постачання товару/надання послуг з 01.01.2022?.
Звертаю увагу, що період постачання товару/надання послуг не входить у строк проведення відкритих торгів, а тому не порушуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та вимоги Цивільного кодексу України. У свою чергу, переговорна процедура застосована у відповідності до вимог закону як вийняток, а саме наявності умови якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Також звертаю Вашу увагу, що не зважаючи на спосіб проведення переговорної процедури рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України по будь-яким пунктам частини другої статті 40 Закону.
Відповідь