Доброго дня. Просимо надати роз’яснення з наступного питання. На початку року було укладено договір на виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт об’єкту на суму 100 000грн. , внесено дані до додатку до річного плану , в системі Прозорро розміщено сканкопію договору та Звіт про укладений договір. В договорі прописано , що сума договору може змінюватись за результатами проходження експертизи. На даний час за результатами проходження експертизи сума договору збільшується на 25000 грн. і буде становити 125000 грн. у зв’язку з чим укладено додаткову угоду до основного договору на збільшення суми . Чи потрібно вносити зміни в додаток до річного плану розміщувати сканкопію додаткової угоди ті вносити зміни у Звіт про укладений договір . в системі Прозорро.

Доброго дня. При плануванні обрання поцедури закупівлі Замовником у разі виділення додаткових коштів, чи потрібно враховувати здійснені закупівелі за тим же предметом у поточному році? Як приклад : по ДК 021:2015: 30230000-0 Комп’ютерне обладнання проведено закупівлю через процедуру "Відкриті торги" на суму 250 000,00 грн. у жовтні місяці 2018 року, у листопаді 2018 року додатково виділені кошти на суму 45 000.00 грн. Чи є 45 000,00 грн. новим предметом закупівлі (договору) згідно ДК 021:2015: 30230000-0 Комп’ютерне обладнання, при обранні закупівлі якого ми не враховуємо здійснені закупівелі за тим же предметом у поточному році, та можемо обрати процедуру закупівлі "Без використання електронної системи".Дякую.

У зв’язку із вступом в дію 11.12.2018 року перехідних положень ЗУ «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017 року та згідно вимог «Правил роздрібного ринку електричної енергії» Замовникам, які проводять закупівлю товарів, робіт та послуг згідно вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» необхідно здійснити окремо закупівлю електричної енергії (товару) та окремо закупівлю послуги з її розподілу. Закупівля послуги з розподілу електричної енергії реалізується шляхом укладання договору з оператором системи розподілу, яким на відповідній закріпленій території являються обленерго. Таким чином, ДП «НЕК «Укренерго», як суб’єкт господарювання, який провадить свою діяльність в окремих сферах господарювання, повинен укласти договір на розподіл електричної енергії з відповідним обленерго шляхом проведення переговорної процедури закупівлі (у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищуватиме межі, встановлені ч.1 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі») чи можливим є укладання договору без застосування ЗУ «Про публічні закупівлі» (на підставі пп.5 ч.4 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі»), так як тариф на розподіл електричної енергії обленерго встановлюватиметься національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (постанова НКРЕКП від 05.10.2018 №1175)?

Доброго Дня! В мене таке запитання по поводу планування закупівлі продуктів харчування. В закладах освіти є категорія дітей які харчуються за рахунок коштів місцевого бюджету, та є категорія яка харчується за плату. Отже категорію яка харчується з місцевого бюджету ми можемо орієнтовно порахувати кількість продуктів та вартість харчування на 2019 рік, а от ситуація з харчуванням за плату відрізняється бо в першому півріччі в нас харчувалось 120 дітей в місяць а в другому стало харчуватись 543 дитини відповідно сума на харчування збільшилась в декілька разів, також за деяких дітей які проживають на іншій території компенсують сільські ради за харчування. Питання: Як правильно порахувати вартість на рік? Чи це є додатковими коштами? І як бути при укладенні договору якщо якась із сільських рад або якісь батьки відмовляться компенсовувати кошти як нам виконувати зобов’язання за договором перед виконавцем?

Департамент у відповідності до визначення, наведеного у пп. 9 п. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", є замовником. Департамент спеціалізується переважно на закупівлях робот та супутніх послуг до них. В процесі здійснення закупівель авторського та технічного нагляду під час будівництва об'єктів архітектури департамент зіткнувся з тим фактом, що за даними з офіційного порталу оприлюднення інформації про публічні закупівлі України prozorro.gov.ua різні замовники щодо закупівель авторського та технічного нагляду визначають різні коди за державним класифікатором ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», тобто відсутня стала практика застосування кодів за цим предметом закупівлі. Відповідно до п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903 авторський нагляд передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту та відповідно до п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903 технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта. Наразі ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (Надалі – ЄЗС) містить наступні, близькі за назвою до предмету закупівлі визначення кодів закупівель авторського та технічного нагляду під час будівництва об'єктів архітектури, які використовують замовники: a)71247000-1 Нагляд за будівельними роботами; b)71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт. Відповідно до сфери застосування ЄЗС він призначений замовникам державних закупівель для описування в повідомленнях про запрошення до участі в торгах (тендерах) предмета державних закупівель, а також вітчизняним товаровиробникам і надавачам послуг для пошуку тендерних пропозицій як у межах, так і поза межами України. Також, згідно з національним вступом ЄЗС призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб’єктів господарювання у торгах за межами України. Департамент уважно вивчив надані МЕРТУ консультаційні відповіді з питання застосування кодів за ДК щодо закупівель авторського та технічного нагляду, проте, не знайшов обґрунтованої відповіді який за ДК відповідає предмету цих закупівель. Враховуючи, що до предмету закупівлі як авторського, так й технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури замовниками застосовуються різні коди за ЄЗС, що може призвести до звуження кола учасників, а відтак й до зменшення конкуренції та, як наслідок, зниження ефективності використання бюджетних коштів, департамент просить надати роз'яснення щодо того, які з наведених кодів відповідають за суттю авторському та технічному нагляду.