Шановний користувачу! 
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі — Закон), який визначає загальні правові засади планування та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони. 
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону співвиконавці/субпідрядники - це суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів). 
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Закону виконавець державного контракту (договору) залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
При цьому, порядок залучення субпідрядників до виконання державного контракту (договору)  визначено статтею 33 Закону.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців, може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.
Таким чином, Законом визначено субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців/субпідрядників, що може застосовуватись тільки для закупівлі робіт та послуг, якщо державний замовник у тендерній документації визначив таку можливість.
Крім цього, частиною другою статті 2 Закону встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” у тендерній документації зазначаються такі відомості - вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Частиною сьомою статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” зазначено, що у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 19 Закону України “Про публічні закупівлі” у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. 
Таким чином, положеннями Закону та Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено можливість залучення субпідрядників/співвиконавців у випадках здійснення оборонних закупівель саме робіт або послуг, та залучення субпідрядників/співвиконавців у випадку закупівлі товарів не регламентовано.
Крім цього, відповідно до положень пункту 28 частини першої статті 1 Закону субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) для виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
Відповідно до абзацу першого та другого частини другої статті 33 Закону частка державного контракту (договору), яку переможець торгів має намір передати третім особам на умовах субпідряду, не може перевищувати 50 відсотків вартості основного державного контракту (договору).  У разі якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника, державний замовник має право вимагати від учасника визначення частки державного контракту (договору), яку він має намір передати третім особам на умовах субпідряду, пропозиції щодо кандидатур субпідрядників, а також предмета договорів субпідряду, для виконання яких вони пропонуються, та повідомлення його про будь-яку зміну кола субпідрядників протягом строку виконання державного контракту (договору).
Отже, субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів) та на етапі подання пропозиції/тендерної пропозиції заявляють про намір залучити субпідрядника/співвиконавця до виконання державного контракту (договору). 
Підсумовуючи інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють  норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер .

Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Згідно з частиною третьою статті 21 Закону, державний контракт (договір) укладається на період, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі такого контракту (договору).
Частиною четвертою статті 21 Закону передбачено можливість укладати державні контракти (договори) на строк, що перевищує один рік, а саме - не більш як на три бюджетні періоди на підставі обґрунтованих пропозицій виконавця щодо розроблення новітніх (складних) зразків озброєння та військової техніки, їх закупівлі з урахуванням виробничого циклу за рішенням державного замовника.
Таким чином, положення Закону встановлюють, що державний контракт (договір) укладається на період, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін та може укладатися на строк до трьох років для закупівлі складних зразків озброєння з урахуванням часу його виготовлення. При цьому термін дії такого контракту визначається тривалістю виконання всіх господарських зобов’язань між державним замовником та виконавцем.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Пунктом 6 Особливостей № 1275 встановлено, що з метою укладення довгострокових державних контрактів (договорів) до переліків та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, зазначених в абзаці третьому і четвертому пункту 6 Особливостей № 1275, з урахуванням орієнтовних граничних показників видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період можуть включатися прогнозні показники закупівель на наступні за плановим два бюджетних періоди.
Пунктом 8 Особливостей № 1275 зазначено, що істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”.
Відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275, державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Таким чином, державний замовник має виключне право самостійно визначати істотні умови договору, включаючи термін його дії, виходячи з нагальних потреб безпеки та оборони.
Крім того, пунктом 45 Особливостей № 1275 визначено, що укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до цих особливостей без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Відповідно до положень статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того, зміна істотних умов державного контракту (договору), зазначена пунктами 8, 9, 62 та 94 Особливостей № 1275 здійснюється у випадках визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178.
Натомість пункт 48 Особливостей № 1275 містить перелік підстав для змін істотних умов державного контракту (договору), при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”.
Таким чином, на підставі вищезазначеного, Закон та Особливості № 1275 не міститять норм щодо обмеження строку дії державного контракту (договору) виключно періодом дії правового режиму воєнного стану, оскільки такий строк визначається державним замовником самостійно, виходячи з обґрунтованої потреби та тривалості господарських зобов’язань сторін.
Водночас зміна істотних умов такого державного контракту (договору) після його укладення до виконання зобов’язань у повному обсязі допускається лише у випадках, передбачених вичерпним переліком підстав, визначених пунктом 19 Особливостей № 1178 та пунктом 48 Особливостей № 1275, при закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”.
Підсумовуючи, звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо оборонної закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери оборонних закупівель у конкретних випадках.
При цьому, зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно інформативний та рекомендаційний характер.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників" (Щодо оприлюднення інформації про кінцевих бенефіціарних власників в електронній системі закупівель), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059

Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. 
Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. 
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Пунктом 1 Особливостей № 1275 встановлено, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових  інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Крім того, пунктом 45 Особливостей № 1275 встановлено, що укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до цих особливостей без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
Абзацом другим пункту 45 Особливостей № 1275 зазначено, що при цьому в такій комерційній пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення вітчизняними або іноземними суб’єктами господарювання зазначаються такі дані щодо предмета закупівлі, зокрема, але не виключно:
повне найменування, код згідно з УКТЗЕД, номенклатурний номер НАТО (за наявності);
тактико-тактичні або інші характеристики (за наявності);
дані щодо технічного стану;
повне найменування виробника, країна походження та знаходження, логістичний маршрут постачання (за наявності);
умови постачання (строк, графік тощо);
загальна вартість (ціна) та умови оплати.
Абзац перший пункту 47 Особливостей № 1275 встановлює, що вітчизняний або іноземний суб’єкт господарювання несе відповідальність за формування комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення, повноту та достовірність зазначених даних, у тому числі в частині розрахунку вартості (ціни).
Згідно з абзацом другим пункту 47 Особливостей № 1275, державний замовник (його посадові (службові) особи) не має (не мають) права вимагати інші документи щодо визначення вартості (ціни), крім тих, що передбачені цими особливостями, і не несе відповідальності за формування комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення, повноту та достовірність зазначених у ній даних.
Слід зауважити, що відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови № 1275 на період дії правового режиму воєнного стану не застосовується положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 363 (далі - Постанова № 363).
Отже, при здійсненні оборонних закупівель відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 не застосовуються норми Постанови № 363 щодо договірної ціни за фактичними витратами виконавця та здійснення остаточних розрахунків за договірною ціною з можливістю перерозподілу фактичних витрат за статтями калькуляції в межах договірної ціни.
 Державний замовник має право вимагати виключно відомості, що входять до складу комерційної пропозиції вітчизняного або іноземного суб’єкту господарювання який, відповідно до положень пункту 47 Особливостей № 1275 несе відповідальність за формування комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення, повноту та достовірність зазначених даних, у тому числі в частині розрахунку вартості (ціни).
Підсумовуючи, інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
При цьому, звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.

Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником у сфері оборони від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Згідно з частиною третьою статті 21 Закону, державний контракт (договір) укладається на період, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі такого контракту (договору).
Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Абзацом десятим пункту 8 та абзацом другим пункту 9 Особливостей № 1275 встановлено, що істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого пункту 8 або абзацу першого пункту 9 Особливостей № 1275, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості № 1178), або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”.
Згідно з підпунктом шостим пункту 19 Особливостей № 1178 істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України  “Про публічні закупівлі”.
При цьому, відповідно до частини шостої статті 41 Закону  України  “Про публічні закупівлі” дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси - протягом трьох робочих днів з дня:
внесення змін до договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”. До такого повідомлення додаються зміни до договору про закупівлю (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, в разі зміни цін на них) у машинозчитувальному форматі (у разі внесення змін до договорів, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”);
складання договірної ціни, уточненої відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”. До такого повідомлення додається уточнена договірна ціна (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Отже, істотні умови державного контракту (договору) можуть бути змінені з підстав продовження його дії на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому державному контракті (договорі), що передбачено підпунктом восьмим пункту 19 Особливостей № 1178 у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”. При цьому, зміна істотних умов державного контракту (договору) вчиняється у такій самій формі, що й державний контракт (договір).
Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери оборонних закупівель у конкретних випадках.
При цьому, зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно інформативний та рекомендаційний характер.