Консультації з питань публічних закупівель
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про оборонні закупівлі», у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору).
Згідно з абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель», прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори.
П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою КМУ від 17 березня 2021 р. № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою КМУ від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”, не застосовуються; положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується.
Пунктами 43-49 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ № 1275 від 11.11.2022, закріплено порядок проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки.
1. Чи застосовується на даний час до виконавця державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”, обмеження щодо рівня прибутку (граничного рівня прибутку) такого виконавця у складі ціни цих товарів (робіт, послуг)? Якщо такі обмеження застосовуються, просимо повідомити які саме та на підставі яких нормативних актів?
2. В якому порядку та з урахуванням чого на даний час має визначатись / узгоджуватись договірна ціна державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”,з виконавцем і якими нормативними актами це регламентовано?
Відповідь
Доброго дня!
Просимо надати роз'яснення з наступного питання: 18.12.2025 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) - далі Установа, було оголошено процедуру відкритих торгів на закупівлю "Послуги з особистої охорони приміщень та будівель Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у Дніпропетровській області" на 2026 рік. 31 грудня 2025 року Установою було отримано Виписку з ЄДР про зміну назви Установи на Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, тому договір за результатом проведення процедури укладено між Учасником та Дніпровським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України та передано на реєстрацію в Державну казначейську службу України (далі – Казначейство). Проте Казначейство відмовляє у реєстрації такого договору. Виправити план та оголошення технічно неможливо. Просимо пояснити, чи може замовник змінити зазначене в предметі договору: «Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)» на «Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України» та надати до органу казначейства відповідний протокол та /або додаткову угоду на зміну назви предмету закупівлі? На дату оголошення процедури закупівлі, не було інформації про строки перейменування Установи.
Дякуємо.
Відповідь
Казначейство наполягає на тому, що так, як військова частина здійснює оборонні закупівлі згідно постанови КМУ № 1275 від 22.11.2022р., то і термін дії договорів має бути не до кінця бюджетного року (31.12.2026), а до кінця воєнного стану на момент укладання такого договору (тобто, в даний момент, до 03.02.2026). Якщо ж постачальник є виробником, і виробництво товару потребує більше часу, аніж 90 днів, то термін дії договору ми маємо продовжувати додатковими угодами.
Надайте, будь ласка, роз'яснення, яким має бути термін дії договору про закупівлю товару оборонного призначення - до кінця бюджетного року (31.12.2026) чи згідно постанови КМУ № 1275 від 22.11.2022, тобто на період дії правового режиму воєнного стану в момент укладання договору?
Відповідь
Прошу надати роз'яснення з приводу правильної процедури оприлюднення договору про надання послуг мобільного зв'язку (код 64210000-1 ДК 021:2015) в системі електронних закупівель Prozorro.
Згідно з положеннями Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.1998 № 1740, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які користуються послугами мобільного зв’язку та не надають електронних комунікаційних послуг є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та сплачують збір постачальнику електронних комунікаційних послуг одночасно з оплатою ними зазначених послуг. Об’єктом оподаткування є вартість будь-яких послуг мобільного зв’язку, сплачена кінцевими користувачами цих послуг постачальнику електронних комунікаційних послуг, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентну плату, плату за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, зазначених у рахунку на оплату послуг мобільного зв’язку. Відповідно до пункту 11 статті 4 Закону № 400/97ВР ставка збору для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону - 7,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 9 статті 2 цього Закону. Таким чином, загальна ціна договору про надання послуг мобільного зв’язку включає вартість послуг, а також збіру на пенсійне страхування 7,5% та ПДВ 20%. Разом з тим, система Prozorro дозволяє зазначити лише суму договору з ПДВ та без ПДВ, але не передбачає окремого зазначення іншх обов’язкових зборів.
З огляду на зазначене, прошу надати роз'яснення щодо наступних питань:
1. Як правильно вказати вартість послуг мобільного зв'язку в Prozorro, якщо ціна послуг включає як ПДВ, так і збір на пенсійне страхування (7,5%)?
2. Як правильно відобразити ці збори в звіті про такий договір, якщо вони є частиною загальної вартості послуг?
Відповідь
Постановою КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель» затверджено Порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі.
П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 30, ст. 1737), Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 33, ст. 1916), не застосовуються.
ПИТАННЯ:
1. Чи може державний замовник здійснювати перевірку фактичних витрат виконавця державного контракту (договору) у складі ціни товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки? Якщо так, просимо повідомити, якими нормативно-правовими актами передбачений порядок такої перевірки та які документи на підтвердження фактичних витрат виконавця державного контракту (договору) у складі ціни товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, має право вимагати державний замовник.
2. Чи зобов’язаний виконавець державного контракту (договору) з поставки товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин складати розрахунково-калькуляційні матеріали щодо формування ціни таких товарів (робіт, послуг) оборонного призначення та надавати їх на вимогу державного замовника з метою перевірки державним замовником фактичних витрат виконавця державного контракту (договору)?
Відповідь