Консультації з питань публічних закупівель
Добрий день! У зв`язку з необхідністю правильного тлумачення законодавства, що регулює порядок здійснення публічних закупівель, виникла необхідність у зверненні з цим запитом із наступними питаннями:
Згідно з положеннями Закону України пункту 18 ч. 2 ст. 22 «Про публічні закупівлі», ст. 33 Закону України «Про оборонні закупівлі», а також абз. 3 підпункту 4 пункту 60 Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 і абз. 19 пункту 47 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178, можливість залучення субпідрядників/співвиконавців чітко передбачена саме для виконання робіт чи надання послуг. При цьому вищенаведені норми не містять чіткого дозволу на залучення субпідрядників при здійсненні публічних закупівель товарів (наприклад залучення безпосередніх виробників товару).
У зв`язку з вищенаведеним виникає питання:
1. Чи допускається залучення Постачальником субпідрядника при здійсненні закупівель саме товару (зокрема виробника такого товару)? 1.1. А також у такому випадку, чи допускається при здійсненні закупівель товару залучення Постачальником субпідрядника-нерезидента (зокрема, виробника товару оборонного призначення, а саме одягу для військових)?
2. Замовник до проєкту договору включив наступне положення: «До комплекту супровідних документів включаються договір субпідряду між ПОСТАЧАЛЬНИКОМ та виробником (оригінал або завірена копія) (крім товару іноземного виробництва) (у разі укладення)».
Чи свідчить така умова про допустимість залучення виробника продукції оборонного призначення як субпідрядника? У такому разі чи може субпідрядником виступати юридична особа-нерезидент?
3. У разі, якщо необхідність залучення субпідрядника (виробника військового одягу) виникла після укладення договору, а саме на етапі його виконання, але не була передбачена в тендерній пропозиції — чи можливо його законно залучити на цьому етапі? Якщо так, то в якому порядку? Чи буде така зміна вважатися істотною зміною договору?
Відповідь
Альтернативна енергетика, незважаючи на воєнний стан в Україні, стрімко розвивається. Заклади соціальної, медичної, освітньої сфери оптимізують витрати на енергоресурси за рахунок встановлення, в тому числі, сонячних електростанцій. Це дозволяє значно економити на оплаті за електричну енергію і направити заощаджені фінансові ресурси на інші потреби.
До прикладу, бюджетна установа встановлює сонячну електростанцію, яка генерує/виробляє електричну енергію. Ця вироблена електрична енергія використовується бюджетною установою на власні потреби. Проте, трапляються випадки, коли згенерована електрична енергія не споживається бюджетною установою в повному обсязі. Влітку більшість навчальних закладів не працюють, а найактивніший період генерації електричної енергії відбувається саме у літній період. У такому випадку згенерована електрична енергія має викуповуватися постачальником або іншим учасником ринку електричної енергії.
Договірні взаємовідносини між постачальниками електричної енергії та споживачами (активними споживачами) електричної енергії регулюється Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі за текстом - ПРРЕЕ), Постановою НКРЕКП від 29.12.2023 №2651 «Про затвердження Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї» (зі змінами та доповненнями) (далі за текстом – Порядок) та іншими нормативно-правовими актами у сфері енергетики.
Згідно розділу 11.5. ПРРЕЕ, одним із визначених способів оформлення договірних відносин між продавцем/активним споживачем (бюджетною установою) та електропостачальником щодо реалізації згенерованої електричної енергії є договір про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва. Особливістю оформлення таких договірних відносин є те, що вищезгаданий договір є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до ПРРЕЕ укласти окремо договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва (з метою продажу надлишків згенерованої електричної енергії) неможливо без одночасного укладення договору про постачання електричної енергії споживачу.
Акцентуємо увагу, що Замовники для укладення договору про постачання електричної енергії споживачу на суму понад 100 000 грн. керуються Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі за текстом – Особливості). Обидва згадані нормативно-правові акти регулюють виключно сферу здійснення закупівель товарів/робіт/послуг бюджетними установами. У Законі та Особливостях не йдеться про право/можливість бюджетними установами також здійснювати одночасно закупівлю та продаж товарів/робіт/послуг.
Оформлення договірних відносин зі споживачами, які підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» має відбуватись виключно у встановленому державою правовому полі. Тому, керуючись підпунктом 93) пункту 4 Положення, звертаємось із проханням надати правове роз’яснення у вищезазначеному контексті, а саме:
- кореляції законодавства у сфері публічних закупівель із енергетичним законодавством, яке регулює договірні відносини між електропостачальниками (учасниками процедури закупівлі) та активними споживачами (замовниками процедури закупівлі);
- щодо правомірності оголошення публічних конкурентних процедур закупівель водночас із умовою продажу надлишково згенерованої електричної енергії електропостачальнику, зокрема за механізмом самовиробництва.
- щодо поетапного механізму та особливостей процедури оголошення та проведення публічних закупівель Замовниками, що встановили альтернативні джерела енергії (сонячні електростанції).
Наперед вдячні за розуміння та надану відповідь!
Більш розгорнутий текст звернення у вкладенні.
Відповідь
Замовником, по результатах проведених в поточному році торгів, з переможцем укладено договір на виконання капітального ремонту адміністративної будівлі. В ході виконання робіт (склад яких передбачає в тому числі ремонт системи опалення) встановлено, що ремонт системи опалення у декількох приміщеннях будівлі не був врахований проєктно-кошторисною документацією. Відповідно, такі обсяги не увійшли до договірної ціни, як складової договору будівельного підряду. Підрядна організація виконала умови договору в повному обсязі. Разом із тим, виконала й ремонт неохопленої проєктом частини системи опалення та звернулась до замовника з питанням щодо компенсації понесених затрат. Вартість виконаних додаткових робіт не перевищує 10 % договірної ціни. Питання - Чи може замовник сплатити підряднику за виконаний додатковий обсяг робіт, якщо така оплата призведе до збільшення договірної ціни?
Дякую!
Відповідь
Законом України «Про публічні закупівлі» передбачено збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» передбачено зміну ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Допоможіть розібратися в даній ситуації. Договір укладений згідно Запиту (ціни) пропозицій на продукти харчування в січні 2025 року. Як діяти замовнику у випадку, коли постачальник звернувся з листом про підняття ціни товару на 15% згідно підпункту 2 пункту 19 Особливостей? В квітні 2025 року ціна по дані позиції уже була піднята на 9%. Чи має право замовник погоджуватись на такі умови? Підтвердженням коливання ціни товару на ринку є довідка Торгово-промислової палати України.
Відповідь
Щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» до договору підряду на будівництво об'єкта міжнародної технічної допомоги
ДЕРЖАВНЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛУЦЬКТЕПЛО» (далі – Підприємство), будучи суб'єктом, визначеним пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), звертається до Вас за роз'ясненням щодо застосування норм зазначеного Закону у нижченаведеній ситуації.
Підприємство є балансоутримувачем нерухомого майна, на території якого планується нове будівництво сонячної електростанції (надалі – Об’єкт) в рамках проекту міжнародної технічної допомоги, що реалізується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні.
Відповідно до умов проекту, ПРООН залучає третю сторону – підрядника (Сторона-2 у проекті договору), який на підставі договору, укладеного безпосередньо з ПРООН, виконує комплекс будівельно-монтажних робіт з будівництва Об’єкта. Оплата за виконані підрядником роботи здійснюється ПРООН на умовах їхнього окремого договору. Результат виконаних робіт (збудований Об’єкт) буде переданий ПРООН на користь Підприємства в якості пожертви (безоплатно).
Для забезпечення належного врегулювання відносин Сторін відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (де Підприємство виступає замовником будівництва як власник/користувач земельної ділянки) та з метою узаконення будівництва Об’єкту, між Підприємством (Сторона-1) та підрядником, залученим ПРООН (Сторона-2), укладається окремий договір (проєкт договору додається / ключові положення викладені нижче).
Проєкт договору між Підприємством та підрядником:
1. Визначає права та обов’язки Підприємства як замовника будівництва та підрядника як генерального підрядника будівництва Об’єкта.
2. Прямо передбачає (п. 1.3. проєкту договору), що даний договір не передбачає обов’язку Підприємства здійснювати будь-які оплати підряднику за виконання робіт.
3. Вказує, що залучення підрядника для виконання робіт та оплата за виконані роботи здійснюються ПРООН на умовах окремого договору між ПРООН та підрядником.
4. Обґрунтовує (п. 1.4. проєкту договору), що з огляду на відсутність витрат Підприємства на фінансування робіт, дія Закону України «Про публічні закупівлі» на правовідносини за цим договором не поширюється.
5. Зазначає (п. 1.5. проєкту договору), що договір укладається на виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і не має на меті настання будь-яких фінансових наслідків для Підприємства.
Враховуючи викладене, а саме той факт, що Підприємство, будучи замовником будівництва згідно містобудівного законодавства та майбутнім отримувачем Об’єкта в якості гуманітарної/технічної допомоги, не здійснює за цим договором жодних фінансових витрат на придбання робіт, оскільки роботи фінансуються та оплачуються безпосередньо донором (ПРООН) виконавцю робіт за окремим договором:
Просимо надати роз'яснення, чи підпадають правовідносини, що виникають між ДКП «ЛУЦЬКТЕПЛО» та підрядником, залученим ПРООН, в рамках договору, який не передбачає жодних фінансових розрахунків між ними (зокрема, оплати робіт з боку Підприємства), а лише регулює взаємовідносини сторін в процесі будівництва Об’єкта, що фінансується донором та безоплатно передається Підприємству, під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь просимо надати якнайшвидше.
Додаток: Проєкт договору
Відповідь