|
|
05.11.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Мультилотова закупівля. По лоту 1 іде оскарження підстав відхилення тендерної пропозиції учасника. По лоту 2 підійшов крайній строк для укладення договору про закупівлю з учасником. Рішення АМКУ по лоту 1 не прийняте на крайню дату. Чи можна укласти договір про закупівлю по лоту 2, по якому немає оскарження закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 440/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b9fa0470-4094-4622-a8ab-2e5779b59696&lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
05.11.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”, послуги — це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, а також поточний ремонт із розробленням проєктної документації.
Таким чином, придбання товару у складі послуг за загальним правилом Закону не передбачено.
Водночас, згідно з пунктом 3 Особливостей здійснення публічних закупівель (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178),
у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених зазначеним пунктом.
Це створює суперечливу ситуацію, коли в окремих випадках набуття товару у власність у складі послуг допускається.У зв’язку з викладеним, просимо надати офіційне роз’яснення, чи може замовник застосовувати підпункт 5 пункту 19 Особливостей у разі коливання ціни товару на ринку, якщо виконання робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару (наприклад, обладнання, матеріалів, комплектуючих тощо), що входить до складу предмета закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
05.11.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підпунктом 2 пункту 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі зазначено, що істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Просимо розяснити, станом на 2021 рік збільшення до 10% мало розраховуватись від первісної ціни товару чи від кожної наступної?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
05.11.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть питання полягає у визначенні правового статусу банківських установ, що перебувають у державній власності, зокрема АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714), як можливих замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до частини першої статті 2 Закону, замовниками є, зокрема, юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, та за наявності певних ознак державної участі або контролю. Водночас для належного застосування зазначеної норми виникає необхідність з’ясування, чи може банківська установа, що перебуває у державній власності, вважатися такою, що забезпечує потреби держави не на комерційній основі.
Банківська діяльність, за своєю природою, здійснюється в умовах ринкової конкуренції: банки надають послуги на відкритому ринку, клієнти мають можливість обирати фінансові продукти серед різних учасників, а вартість послуг (тарифи, відсоткові ставки) формується під впливом попиту та пропозиції. Така діяльність є комерційною, спрямованою на отримання прибутку.
Згідно з положеннями Статуту АТ «Сенс Банк», товариство створене як юридична особа приватного права, що діє з метою отримання прибутку для власного розвитку та в інтересах акціонера. Банк є економічно самостійним, не виконує функцій, пов’язаних із реалізацією завдань чи функцій держави або територіальної громади, а держава не несе відповідальності за його зобов’язаннями. Мета діяльності банку не пов’язана з виконанням публічних функцій чи задоволенням суспільних потреб, визначених державою нормативно.
Таким чином, наявність державної частки у статутному капіталі банківської установи не є самостійною підставою для віднесення її до категорії замовників. Вирішальним критерієм є характер діяльності — комерційна чи некомерційна. Оскільки банківські установи функціонують у конкурентному середовищі та здійснюють господарську діяльність на комерційних засадах, відсутня ключова ознака, необхідна для віднесення їх до замовників у розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону.
У зв’язку з цим просимо надати узагальнену консультацію щодо:
Застосування пункту 3 частини першої статті 2 Закону до банківських установ, що перебувають у державній власності;
Підтвердження або спростування висновку, що АТ «Сенс Банк» здійснює діяльність на комерційній основі та не належить до замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
До даного звернення додаються Статут АТ «Сенс Банк» та розширений текст запиту у форматі Word.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. |
|
|
05.11.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Підкажіть, будь-ласка, відповідь на наступне питання. Організацією укладено договір на капітальний ремонт, термін дії договору до 31.12.2025. В процесі капітального ремонту, виникла необхідність додаткових робіт. Проведено корегування проектно-кошторисної документації із збільшенням суми. Підрядник не має змоги проводити подальші роботи. Роботи на суму коштів, яка передбачена договором, виконані та виплачені. Необхідно оголошувати тендер на закупівлю. Прошу повідомити:
- чи є необхідність укладення додаткової угоди про дострокове розірвання договору для оголошення тендеру?
- чи можливо оголосити тендер в листопаді 2025, якщо є діючий договір до 31.12.2025?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “ Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Отже, якщо договір про закупівлю було розірвано, та після розірвання договору про закупівлю у замовника є необхідніть здійснення придбання, то така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. |