|
|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи правомірним є відхилення пропозиції конкурсних торгів юридичної особи, якщо вона здійснює господарську діяльність згідно з незареєстрованими кодами КВЕД?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому кожна фізична/юридична особа має право звернення за роз’ясненням щодо положень тендерної документації, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Зокрема відповідно до пункту четвертого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо положень тендерної документації або прийнятих рішень, керуючись статтею 18 Закону.
|
|
|
19.10.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, звертаюся до вас у зв'язку з частими випадками дискредитації прав великої групи учасників закупівель в зв'язку з неоднозначністю тлумачення закону про державні закупівлі, а також з небажанням багатьох замовників враховувати права всіх учасників, які пропонують однаково якісний товар, послугу, роботу.
Опис ситуації.
Закон про державні закупівлі з Статтею 16, частина 2 вказує на наступне:
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних крітеріїв:
наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Виходячи з цього тексту вимоги пред'являються до учасників, якими є юридичні або фізичні особи, які подають заявку в тендер, в якому зазначено одне або більше з цих вимог.
Таким чином у разі, коли кваліфікації учасника досить то він бере участь, але є поширені ситуації, коли права наступних типів учасників обмежені:
-учасник став дистриб'ютором компанії, яка продає товари і надає послуги, але не займається продажами своїх товарів і послуг
-учасник може виконати 99% предмета закупівлі крім виконання ліцензованих видів робіт (будівництво, установка пожежної сигналізації, виконанні небезпечних видів робіт і т.п.), так як це не його основний вид діяльності, але раз на рік є тендери, в яких він є.
-учасник став представництвом великої компанії виробника товарів інтерес, до яких є в основному у державного замовника, але ще не зробив жодної продажі
-учасник, який бере участь в великій закупівлі, де потрібно комплексне виконання, але профіль закупівлі має кілька сфер.
Замовник, читаючи закон не розуміє чи може він висувати вимоги кваліфікаційних критеріїв тільки до учасника або якщо учасник через договір субпідряду, договоір ЦПХ, інші форми договорів залучає інші юридичні або фізичні особи, то чи можуть кваліфікації цих субпідрядників розцінюватися також як кваліфікації учасників. Колізія також виникає в тому, що некоректно буде з боку замовника вказувати додаткові вимоги до субпідрядників, так як ті компанії, які не мають субпідрядників можуть подумати, що замовник вимагає обов'язкової участі субпідрядників.
Тобто якщо компанія дуже велика за розмірами і кваліфікаціям, то для багатьох описаних вище випадків її права не порушуються, на відміну від тих, хто не має можливості або бажання утримувати штат співробітників на всі випадки кваліфікаційних вимог, та хоче в разі рідкісної необхідності залучати на субпідряд спеціалізовану юридичну або фізичну особу.
Матеріали з всеукраїнських видань, які після публікації кваліфікаційних критеріїв, надаються для вивчення замовникам не дають результату, так як видання не є відповідальними за роз'яснення в сфері державних закупівель.
Матеріали з видань додаю вкладенням.
Пропозиція.
Прошу дати роз'яснення з цієї ситуації в закупівлях (до порогових і понад порогових) товарів, послуг, робіт.
Публікація відповіді на офіційному сайті могла б виключити звинувачення в підробці документів, написаних МЕРТ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством.
При цьому, частиною третьою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Водночас звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону згідно з частиною першою статті 23 Закону.
Крім того, замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації (частина друга статті 23 Закону).
У свою чергу, статтею 18 Закону визначено порядок оскарження процедур закупівель.
При цьому у разі здійснення допорогових закупівель, застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
Додатково з питань оскарження та контролю у сфері закупівель пропонуємо ознайомитись із листом від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
30.11.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
просимо надати рекомендації щодо зміни ціни договору відповідно до зміни індексу споживчих цін за формулою:
ЦДн=Цра*(ПВвп*ІСЦпх+ПВве*Кзце+ПВів), де:
ЦДн - ціна договору нова,
Цра - ціна за результатами аукціону,
ПВвп - питома вага вартості продуктів,
ІСЦпх - індекс споживчих цін продуктів харчування,
ПВве - питома вага вартості електроенергії,
Кзце - коефіцієнт зміни ціни на електроенергію,
ПВів - питома вага інших витрат
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону, може здійснюватись у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни.
При цьому порядок зміни ціни відповідно до змін індексу споживчих цін визначається замовником у проекті договору про закупівлю, ураховуючи вимоги пункту 7 частини другої статті 22 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту статей 18 та 23 Закону, учасник процедури закупівлі, який вважає, що вимоги тендерної документації не відповідають вимогам законодавства або рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо процедури закупівлі суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або щодо внесення змін до неї, та/або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження (Антимонопольного комітету України) або до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України.
Разом з тим умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури (частина четверта статті 36 Закону).
|
|
|
14.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державним підприємством "УАТК" було проведено відкриті торги по закупівлі послуг з оцінки майна: UA-2016-06-22-000414-c - які не відбулися, так як заявився один учасник, та UA-2016-07-11-000765-b - в даній закупівлі виявлений не добросовісний постачальник, з яким готується розірвання договору (часткова відміна закупівлі по лотам) .
Питання: Чи може ДП «УАТК» провести іншу процедуру закупівлі, в тому числі переговорну, зі зміною ціни закупівлі, що не перевищує 200 000 грн. по кожному лоту окремо – як окрема закупівля, якщо предмет закупівлі проводився раніше як мультилотова закупівля на відкритихі торгах, що не відбулись чи відмінені частково.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Пунктом 28 частини першої статті 1 визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
При цьому замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій (абзац пятий частини першої статті 31 Закону).
Таким чином, пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено випадку застосування переговорної процедури у разі якщо торги відмінено частково (за лотом).
|
|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі - Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Виходячи із змісту даної норми, виходить, що задля отримання підстав для проведення переговорної процедури закупівлі замовник повинен:
1.Двічі відмінити тендер.
2.Обидва рази тендер повинен бути відмінений через відсутність достатньої кількості учасників.
Виключний перелік підстав для відміни торгів викладено в ч. 1 ст. 31 Закону:
Стаття 31. Відміна замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися
1. Замовник відміняє торги в разі:
відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;
неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;
порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом;
подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
Зміст вищевказаної статті не передбачає такої підстави для відміни торгів , як “відсутність достатньої кількості учасників”.
Прохання надати відповідь - яка з підстав для відміни замовником торгів, перелічених в ст. 31 Закону є тотожною поняттю - відсутність достатньої кількості учасників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
|