Ідентифікація автозапчастини для здійснення її закупівлі визначається за конкретним каталожним номером виробника (артикулом), який разом з найменуванням товару зазначається в специфікації додатку до договору. Існують випадки, що в процесі виконання договору про закупівлю, без заміни товару, який є предметом закупівлі, цей номер змінюється, зокрема виробником. Окрім того, по відношенню до одного номеру товару, який прописаний в каталозі підбору, виробником можуть вказуватися альтернативні номери, без зміни якості та конструкції автозапчастини, в залежності від заводу-виробника та інших чинників. Питання: Чи вважається зміна каталожного номеру товару (автозапчастини), який є предметом закупівлі та визначений в специфікації додатку до договору, без фактичної заміни такого товару, зміною істотних умов договору про закупівлю та в разі укладення цього договору відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та пункту, затверджених постановою КМУ від 19.10.2022 № 1178, такий договір, у даному випадку, не підлягає зміні?

Благодійний фонд планує профінансувати за власний рахунок виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів комунальної власності шляхом відбору виконавця (підрядника) та оплати його робіт безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів комунальному підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та комунальним підприємством (отримувачем послуг). Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі. Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт. Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06). З цього слідує, що вибір підрядника та оплата його роботи відносно об’єкту комунальної власності, які здійснюються коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) не вважається публічною закупівлею в розумінні Закону. У зв'язку з цим виникають такі питання: 1) Чи вважається вибір підрядника та оплата його робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно обʼєктів комунальної власності, які здійснюються третьою особою (благодійною організацією, донором) безпосередньо на рахунок підрядника, публічною закупівлею в розумінні Закону? 2) Чи покладено Законом обов'язок на юридичну особу публічного права, яка отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), дотримуватись процедур Закону, у разі, якщо вибір підрядника та оплату його робіт здійснює третя особа (благодійний фонд), при цьому оплата здійснюється безпосередньо на рахунок підрядника? 3) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору виконавців у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів комунальної власності?

За результатами закупівлі між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» і замовником тендеру (покупцем) укладено Договір на поставку спеціалізованих автомобілів на шасі європейського виробника (Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5). В тексті Додатку до Договору сталася помилка (описка в цифрі) у технічному параметрі товару «Номінальна потужність двигуна, не менше», а саме: було внесено значення «не менше, кВт - 250» замість «не менше, кВт – 185», що було автоматично перенесено з описки у тендерній пропозиції (значення потужності помилково зазначено у цифрах кінських сил). На підтвердження технічних параметрів двигуна від виробника імпортного шасі надано лист, згідно якого шасі моделі Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5 має такі технічні параметри двигуна від виробника: ML110E25WS-E5 EURO5 – двигун 5880 см3, 160 кВт, 217 к.с.; 185 кВт, 252 к.с.; 205 кВт, 279 к.с. В сертифікаті відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного КТЗ від вітчизняного виробника зазначено (п.27): «Максимальна потужність або максимальна потужність електродвигуна – нетто 185 кВт». Отже, наявна інформація щодо технічних параметрів двигуна від виробника імпортного шасі та технічна документація українського виробника завершеного КТЗ свідчить, що коректним показником максимальної потужності двигуна базового шасі Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5 є 185 кВт. Однак Покупець відмовляється укласти угоду щодо внесення змін/коригувань до Договору, посилаючись на відсутність в діючому законодавстві про публічні закупівлі чіткого врегулювання процедури внесення змін до укладених договорів з подібних підстав. Просимо надати роз’яснення щодо наявності підстав та процедури для внесення змін (через укладання додаткової угоди) до Договору з метою виправлення технічної помилки (описки) шляхом уточнення технічних вимог та якісних характеристик предмета закупівлі, а саме: приведення показника «номінальна потужність двигуна» шасі у відповідність до технічної документації виробників (шасі та завершеного КТЗ).

Закупівля телекомунікаційних послуг за п.п.5 п. 13 (відсутність конкуренції з технічних причин)! Постачальник послуг наполягає при оприлюдненні договору та всіх його додатків, два пунки щодо місця надання послуг ( у договорі) та місце розташування телекомунікаційного обладнання (у додатку до договору) не оприлюднювати, оскільки це несе загрозу постачальнику, який надає послуги, які забезпечують інформаційну безпеку країни! Буде це порушення, якщо уповноважена особа при оприлюдненні договору зазначені два пункти не оприлюднить!? який алгоритм дій у цьому випадку уповноваженої особи?

За умови гостроі соціальноі потреби в 2019р. , без планових призначень та за відсутності коштів на виконання послуг, було прийнято рішення депутатами та посадовими особами сільради про заключення прямих договорів з умовою , що виділення коштів буде здійснено після виконання послуг. та за наявності коштів які надійдуть до ради пізніше після виконання послуг Договірні зобовязання виконавцем були виконані за рахунок виконавця в повному обсязі та складені акти виконаних робіт. На прикінці 2019р. на бюджетній сесії були виділені кошти на проплату виконаних послуг. Вся договірна документація була передана головному бухгалтеру для подальших дій щодо оформлення та подальшої проплати. Маючи змогу та час до завершення 2019р. головний бухгалтер ради незробила нічого ,щодо подальшої реестрації бюджетних зобовязань та взяття на облік договірних зобовязень в органах держказначейства. На початку наступного 2020р. 10.01.2020р. була реестрація бюджетних , планових зобовязань, затверджений та помісячно розподілений кошторис , прийняті паспорти бюджетних програм з урахуванням виконаного,в держказначействі але договори за 2019р які були непроплочені так і були не зареестровані вчасто та взяті казначейством на облік . Аж 15.03.2020р. була проплочена частина договорів, потим 15.04.2020р. потім 15.05.2020р. 07. 06. 20р. итд...тобто виконані договора в 2019р. небули зареестровані в один періуд , а рееструвались щомісячно перед кожною проплатою. Прохання допомогти розібратись в даній ситуації в відповідності до чинного законодавства, та вказати алгоритм як потрібно було вчинити головному бугалтеру ради, вказа ти на можливі помилки чи порушення або їх відсутність. Буду вдячна за допомогу.