СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛЯ Абзацом 2 пункту 4 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. Тобто, норма Закону вказує, що Замовник може вказати аналоги та/або еквіваленти, відповідно випливає, що може і не вказувати, тобто може зазначити одну торговельну марку товару, який бажає придбати. Довідково: дана норма тлумачиться Замовниками та Учасниками по-різному, так як Замовнику необхідно закупити товар торговельної марки, який перевірений та протестований в його експлуатації, а Учасник відповідно хоче продати товар, який є у його наявності або який він може поставити. Запитання: 1. Замовник може вказати одну торговельну марку товару, який необхідно придбати, і в разі подання пропозиції Учасника аналога та/або еквівалента Замовник має право відхилити таку пропозицію, так як Замовником не вказано, які аналоги/еквіваленти приймаються у пропозиціях? 2. Замовник може вказати торговельну марку товару та одну або більше аналогів та/або еквівалентів зазначеного товару, і якщо у разі пропозиції учасника марки, яка не зазначена Замовником в переліку, чи зобов'язаний Замовник таку пропозицію еквівалента розглядати? 3. Чи є зазначення Замовником однієї марки без зазначення інших аналогів та/або еквівалентів дискримінаційною вимогою у розумінні статті 5 Закону в разі проведення процедури спрощеної закупівлі відповідно до ст. 14 Закону?

Пункт 3 Особливостей передбачає, що положення пункту 6-1 розділу X Закону (щодо локалізації) не застосовуються замовниками у разі здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі (GPA) або з якою Україна уклала інші міжнародні договори, що містять положення про державні закупівлі. Водночас пункт 3 Порядку підтвердження ступеня локалізації (постанова КМУ № 861) вказує, що його дія не застосовується до закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді GPA та інших міжнародних договорах. Виникає ситуація, коли учасники торгів надають пояснення про незастосування вимог локалізації на підставі країни походження товару (країна-сторона GPA), проте вартість закупівлі є нижчою за диференційовані пороги, встановлені цією Угодою для конкретних категорій замовників (наприклад, 400 000 СПЗ для підприємств, що працюють у спеціальних сферах). У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи поширюється звільнення від вимог локалізації, передбачене п. 3 Особливостей, на закупівлі, вартість яких є нижчою за відповідні міжнародні вартісні межі (пороги) GPA, виключно на підставі походження товару з країни-учасниці GPA? 2. Чи вважається правомірним ненадання учасником технічних документів (зокрема сертифіката відповідності системи управління якістю ISO 9001), якщо замовник у тендерній документації передбачив можливість їх неподання у разі обґрунтування незастосування локалізації, але фактична сума закупівлі не досягає міжнародних порогів, визначених GPA для даного замовника? 3. Яка норма має пріоритет у частині визначення вартісних меж для звільнення від локалізації: загальні положення пункту 3 Порядку № 861 чи норми пункту 3 Особливостей № 1178, що уточнюють застосування Закону в період воєнного стану?

Відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію, якщо: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (для учасника – резидента). Згідно з пунктом 9 частини другої статті 9 зазначеного Закону, у Єдиному державному реєстрі повинна міститися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, зокрема: • прізвище, ім’я, по батькові; • дата народження; • країна громадянства; • серія та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство; • місце проживання; • реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); • характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Разом з тим, при перевірці інформації про учасника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (скріншот додається) встановлено, що у відкритій частині реєстру відображається лише частина зазначених відомостей, а саме: • прізвище, ім’я, по батькові; • громадянство; • місце проживання; • тип бенефіціарного володіння; • відсоток частки статутного капіталу або права голосу. При цьому у відкритій частині Єдиного державного реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника, а також інші дані, визначені пунктом 9 частини другої статті 9 Закону. Водночас частиною першою статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» передбачено, що відомості з Єдиного державного реєстру є відкритими та загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних. При цьому законодавством не встановлено, що дата народження кінцевого бенефіціарного власника належить до паспортних даних, які не підлягають відображенню у відкритій частині ЄДР. Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України №1178 не передбачено винятку, який дозволяє замовнику не перевіряти інформацію, передбачену пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо така інформація не відображається у відкритій частині Єдиного державного реєстру. Крім того, у Єдиному державному реєстрі замість інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, відображається інша інформація, а саме: • тип бенефіціарного володіння; • відсоток частки статутного капіталу або права голосу. У зв’язку з просимо роз’янень щодо належного виконання замовником вимог підпункту 9 пункту 47 Особливостей: 1. Чи може замовник вважати, що у Єдиному державному реєстрі наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, якщо у відкритій частині реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника? 2. Чи належить дата народження фізичної особи до паспортних даних, які відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» не підлягають відображенню у відкритій частині Єдиного державного реєстру? 3. Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей у випадку, коли частина інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, не відображається у відкритій частині ЄДР? 4. Чи може замовник вважати виконаною вимогу щодо наявності інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, якщо у Єдиному державному реєстрі відображено тип бенефіціарного володіння та відсоток частки статутного капіталу? 5. Яким чином замовник повинен здійснювати перевірку повноти інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо частина таких відомостей не відображається у відкритому доступі Єдиного державного реєстру?

Відповідно до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII(далі – Закон) АТ «Укрнафта» (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390) є замовником та здійснює закупівлю товарів, робіт та послуг відповідно до умов Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.202 зі змінами (далі – Особливості). Відповідно до вимог п.9, п.11, п.13 Особливостей звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) у визначеному цими пунктами обсязі. При цьому згідно з Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (№ 361-ІХ) визначення кінцевого бенефіціарного власника наведено у пункті 30 статті 1, зокрема, однією з ознак визначення кінцевого бенефіціарного власника є наступна ознака: «Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.» Враховуючи вищевикладене просимо надати роз’яснення щодо того, яку інформацію на виконання вимог п.9,11,13 Особливостей має розмістити в електронній системі закупівель замовник, якщо учасник проінформував його про відсутність кінцевого бенефіціарного власника та/або в разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі «інформація про кінцевого бенефіціарного власника» вказано «відомості відсутні»?

Просимо надати офіційне роз’яснення щодо застосування пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178, у частині визначення обсягу та способу підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників, яка підлягає перевірці та/або відображенню Замовником у звіті про договір. Розглядається така умовна структура власності. Учасник процедури закупівлі (переможець / контрагент за договором, укладеним без використання електронної системи закупівель) — юридична особа (далі — Учасник). Кінцевим бенефіціарним власником Учасника є фізична особа А. Засновником Учасника є юридична особа (далі — ЮО 1). Кінцевим бенефіціарним власником ЮО 1 є фізична особа Б. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи обмежується обсяг перевірки Замовником встановленням кінцевого бенефіціарного власника безпосередньо Учасника, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР)? Чи повинен Замовник додатково встановлювати та/або відображати у звіті про договір інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи-засновника Учасника (ЮО 1)? Чи покладає пункт 28 Особливостей № 1178 на Замовника обов’язок з’ясовувати, в яких інших юридичних особах фізична особа Б здійснює контроль як кінцевий бенефіціарний власник? Чи є достатнім способом підтвердження такої інформації використання відомостей з ЄДР, чи пункт 28 Особливостей передбачає обов’язок отримання додаткових документів від Учасника або здійснення самостійного поглибленого аналізу структури власності за межами даних ЄДР? Якщо в ЄДР відсутні відомості про кінцевого бенефіціарного власника ЮО 1, чи може така відсутність розцінюватися як невідповідність вимогам підпункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», та які дії повинен вчинити Замовник у такому випадку? Просимо також надати роз’яснення щодо тлумачення формулювання пункту 28 Особливостей № 1178: «…засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником», зокрема в частині визначення меж обов’язків Замовника щодо глибини перевірки структури власності. Просимо чітко визначити, чи передбачає зазначена норма обов’язок Замовника виходити за межі інформації, що міститься в ЄДР, та здійснювати додатковий аналіз корпоративних зв’язків фізичних осіб — кінцевих бенефіціарних власників.