|
|
19.02.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеної процедури відкритих торгів з особливостями було укладено договір на закупівлю бензину А-95 та дизельного палива. Відповідно до умов договору ціна за одиницю товару визначається за Специфікацією. Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до потреб та заявки покупця. Оплата товару здійснюється на підставі видаткової накладної протягом 60 робочих днів з дати її підписання сторонами. При перемовинах з постачальником домовились про зниження ціни товару на окрему партію, що буде відображено в первинних документах на відповідну партію товару. Про що було укладено додаткову угоду відповідно до підпункту 5 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. В такому випадку, зменшення ціни не вважатиметься зміною ціни на весь обсяг Товару. Діючою ціною за одиницю товару по договору, при цьому, залишається ціна, встановлена Договором, без врахування знижок на окремі партії Товару. У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни на товар на дану партію.
ЗАПИТАННЯ: Чи відповідає підпункту 5 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування зменшення ціни товару на окремі партії поставок без зміни ціни на всі інші партії? Державна казначейська служба України порадила звернутись за роз’ясненням до Міністерства економіки України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 82/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e432ed7-b273-4fbf-a1d7-17c80c58539b&lang=uk-UA
|
|
|
27.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підскажіть будь-ласка чи можливо при поданні запиту цінових пропозицій ,в проекті договору, вимагати від Постачальника надання банківської гарантії?
З досвіду відкритих торгів:при укладенні договору з Постачальником на велику суму коштів,надається зобов'язання у вигляді банківської гарантії,а чи можливий такий варіант при зцп?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 "Щодо застосування електронних каталогів", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F6459-06
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Згідно з положеннями пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей.
Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок), з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Відповідно до пункту 56 Порядку замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників. Виходячи з пункту 57 Порядку, запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту.
При цьому згідно з пунктом 2 Порядку постачальник - учасник, якого внесено до переліку кваліфікованих постачальників та який має право доступу до електронного каталогу відповідно до вимог, установлених цим Порядком, а переможець відбору - постачальник, пропозиція якого визначена економічно вигідною за результатами здійсненого замовником запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі.
Отже, договір укладений за результатами запиту пропозицій постачальників є договором про закупівлю, на який поширюються норми пункту 17 Особливостей.
При цьому частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України визначені види забезпечення виконання зобов'язання, до яких відносяться: неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток та право довірчої власності.
Згідно з частиною першою статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.
З огляду на викладене, замовник може при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов'язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії.
|
|
|
07.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи матиме своє регулятивне розповсюдження правова норма пункту 6 ст. 3 Закону України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» на договірні відносини між комунальними унітарними підприємствами, що функціонують в межах однієї територіальної громади, створені свого часу рішенням міськради, на базі відокремленої частини комунальної власності, власником яких є територіальна громада міста, у випадку укладання між ними Договору надання послуг? Чи будуть вони вважатися одне щодо одного афілійованими підприємcтвами?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
17.10.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
У зв’язку із виробничою необхідністю, у планах аграрного закладу освіти є придбати сільськогосподарської техніки, зокрема комбайну, що у подальшому дозволить скоротити витрати на оренду такої техніки та зменшить ризики невчасного збору урожаю.
Нова сільськогосподарська техніка досить дороговартісна, тому розглядається техніка, яка була у вжитку (б/у).
При цьому, власних коштів на сто процентну одноразову оплату у календарному році не передбачено. Відтак, розглядається участь у державній програмі з кредитування, де однією із сторін виступатиме Ощадбанк, який оплатить усю суму вартості товару, та стане застоводержателем до кінця виплати кредиту закладом освіти.
З огляду на це питання: чи придбання б/у сільськогосподарської техніки за кредитні кошти підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
Якщо так, то яку процедуру слід застосовувати з урахуванням Особливостей, затверджених постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178?
Які спеціальні нормативно-правові акти унормовують такі правовідносини.
Дякую! З повагою!
Мирного усім дня!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п'ятій статті 3 Закону. Так, відповідно до пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями. Отже, у разі якщо замовником передбачена безпосередньо закупівля послуг фінансових установ щодо надання кредитів, така закупівля здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом. В інших випадках у разі придбання іншого предмета закупівлі замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. Натомість придбання товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, здійснюється виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує відповідний відсоток на відповідний рік, встановлені у цьому підпункті. Також будь-які рішення щодо публічних закупівель, у тому числі щодо визначення способу закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Виходячи з пункту 10 Особливостей, замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Водночас зазначаємо, що питання стосовно придбання бувшого у використанні предмета закупівлі міститься в запиті № 1160/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=46c0507d-c82a-4419-8698-8c62a5519a1c&lang=uk-UA |
|
|
13.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно яких пунктів постанови 1275 від 11.11.2022(зі змінами) можна вносити зміни в істотні умови договору ( а саме закрити договір зменшивши загальну кількість і суму договору або продовжити термін поставки товару), якщо договір на закупівлю продуктів харчування був укладений до внесення останніх змін БЕЗ використання електронної системи закупівель.
Підпунктом 4 пункту 3 Особливостей ПКМУ №1275 визначено, що оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. ПИТАННЯ:
1) якими пунктами керуватись, якщо необхідно закрити договір при цьому зменшивши суму договору, відповідно і кількість на закупівлю продуктів харчування (далі-товар)?
2)якими пунктами кекуватись, щоб продовжити строк поставки товару (строк дії договору до 31.12.2023)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач!
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Слід зазначити, що до Постанови № 1275 вносились зміни, а саме зміни, що були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 р. № 465 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275” (далі – Постанова № 465) та останні зміни затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2022 р. № 736 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275”та визнано такими, що втратили чинність, деякі постанови Кабінету Міністрів України” (далі – Постанова № 736).
При цьому частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим до виконання. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
В свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з тим, відповідно до Рішення Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативноправовому акті.
Також відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови № 736 оборонні закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку та на умовах, що діяли до набрання чинності цією постановою.
З огляду на викладене, та на ті обставини, що постанови Постанови № 736 та № 465 не мали зворотної дії в часі, договори укладені до набрання ними чинності виконуються згідно умов на яких вони були укладені.
Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Особливостей редакції Постанови № 736, істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”.
Звертаємо увагу, що до набрання чинності Постанови № 736, порядок укладання та виконання державних договорів (контрактів) регулювався також положеннями постанови від 20 березня 2022 р. № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану”.
Отже, відповідаючи на підняте питання повідомляємо, що державним замовникам при внесенні змін до істотних умов договорів необхідно дотримуватися порядку вищезазначених постанов та законодавства в цілому та брати до уваги періоди в яких укладалися відповідні державні контракти (договори).
Принагідно зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер
|