Консультації з питань публічних закупівель
Добрий день.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2025 р. № 782 затверджено додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва. В цьому переліку є позиція «Рукавички (крім тактичних)», яка є дуже узагальненою.
Відповідно до додатку 1 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості) є позиція «Рукавички медичні», яка, по-факту, і є продукцією переробної промисловості, а отже з цього виходить, що на неї поширюється вимога і щодо локалізації, і щодо обов’язкової закупівлі через каталог (якщо більше 50 тис грн за кодом). Рукавички це своєрідний витратний матеріал, який використовується дуже швидко і в великих обсягах, оскільки є рукавички і хірургічні, і оглядові, і ортопедичні і т.п., і обсяг закупівель за рік в багатьох лікарнях буде більше 200 тис.
Питання: яким чином здійснити закупівлю рукавичок не порушуючи законодавство щодо локалізації і купуючи через каталог, адже не всі авторизовані майданчики на даний момент добавили можливість застосування локалізації (наприклад на майданчику E-tender)? Де прописати вимогу щодо локалізації і яку зазначати підставу для відхилення учасника, якщо не буде підтвердження локалізації, адже при закупівлях через електронний каталог не передбачено відхилення учасника через недотримання відсотку локалізації?
Відповідь
Сільська рада провела закупівлі з кап. ремонту харчоблоку (себвенція) UA-2025-08-14-007439-a. Подався 1 учасник. Подав всі документи та сертифікати відповідно до ТД + договірна ціна, ЛК , ЗКР, поясн. записку, тощо, але, згідно ТД (дод 1 п 2,8) вимагали подати підписане технічне завдання (дод 4 до ТД) яке він не подав. В свою чергу учасником подана кошторисна документація, яка чітко відповідає переліку робіт та матеріалів з технічного завдання. Чи можна дати час на виправлення (довантаження), або просто визнати переможцем, так як кошторис чітко відповідає технічному завданню? Дякую
Відповідь
АТ «Укрнафта» висловлює свою повагу та просить надати роз’яснення щодо наступного.
Відповідно до п.20 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі»:
«Пов’язана особа – особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій з таких ознак:
- юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі;
- фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі;
- службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи;
- фізичні особи – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.».
Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: …тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 Закону: «Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: … наявні підстави, зазначені у ст.17 і ч.15 ст.29 цього Закону».
Як слідує із зазначених вище норм, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника за наявності таких умов: учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами) замовника та/або з керівником замовника.
При цьому, як підстава для відхилення пропозиції учасника Законом не визначена пов’язаність останнього із замовником (як юридичною особою), за умови відсутності факту пов’язаності учасника з уповноваженою особою (особами) замовника та/або з керівником замовника.
Як слідує із зазначеного вище, пов’язаність встановлюється на підставі прямих та опосередкованих відносин контролю з можливістю здійснення вирішального впливу, родинних зв’язків, наявності повноважень здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин та збереження статусу уповноваженої особи замовника.
АТ «Укрнафта» є одноосібним Учасником ТОВ «Укрнафта-Постач».
Водночас, відповідно до Статуту АТ «Укрнафта» вищим його органом є Загальні збори, а управління його поточною діяльністю одноосібно здійснює колегіальний виконавчий орган АТ «Укрнафта» – Правління. Разом з тим, Наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав всіх акціонерів АТ «Укрнафта» і в межах компетенції, визначеної Статутом, здійснює управління АТ «Укрнафта», а також контролює та регулює діяльність Правління.
Управління ТОВ «Укрнафта-Постач» здійснюють його органи управління, серед яких: загальні збори учасників ТОВ «Укрнафта-Постач» та Генеральний директор, який обирається (призначається), контролюється, відкликається (звільняється) Загальними зборами учасників ТОВ «Укрнафта-Постач».
З урахуванням вищенаведеного, просимо надати роз’яснення, чи вважається ТОВ «Укрнафта-Постач» пов’язаною особою в розумінні Закону з керівником АТ «Укрнафта», яке є його учасником; чи може ТОВ «Укрнафта-Постач» на загальних умовах з іншими суб’єктами господарювання брати участь у конкурентних закупівлях АТ «Укрнафта», як учасник, який за умови визначення його переможцем процедури закупівлі, буде постачати товари/надавати послуги/виконувати роботи.
Відповідь
Добрий день! Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положено до Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб", а саме змісту статті 9-6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Частина перша статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" містить три пункти, кожен з яких встановлює різні межі (пороги) закупівель. Питання:
1) яким саме пунктом необхідно користуватися згідно вказаних норм та які конкретно межі для проведення закупівель використовувати підприємству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі?
2) Звіти про укладені договори публікувати лише ті, що перевищують встановлені межі?
3) Предмет закупівлі визначати згідно Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708?
Дякую!
Відповідь
Підпунктом 4 пункту 19 Особливостей №1178 передбачено імперативну норму, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору про закупівлю та / або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Водночас термін виконання робіт (строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта)) є однією з істотних умов договорів підряду відповідно до Пункту 5 Постанови 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».
При цьому, дуже поширеними є випадки, коли замовники оголошують закупівлі з граничним терміном будівництва, що виходить за календарний рік, учасник подає пропозицію та підписує договір, розраховуючи, що на роботи є достатньо часу, замовник же після підписання договору ставить підрядника перед фактом, що йому додали кошти на фінансування об’єкту і підрядник змушений підписати додаткову угоду, погоджуючись скоротити строки виконання робіт і буквально за місяць-два виконати те, що розраховував будувати 10-12 місяців (мовляв, в кінці бюджетного року невикористані кошти повернуться в Казну і замовник не несе відповідальності за фінансування об’єкту будівництва).
Просимо надати роз’ясненням:
Чи є скорочення терміну виконання робіт зміною істотної умови договору? Чи суперечить внесення такої зміни чинному законодавству? Чи достатнім обґрунтуванням для такої зміни є факт виділення додаткових коштів замовнику? Чи зобов’язаний підрядник погоджуватись на скорочення термінів виконання робіт виключно тому, що замовник отримав більше фінансування після підписання договору про закупівлю?
Відповідь