|
|
05.06.2025
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Звертаюся за консультацією, чи можливо оскаржити наступну ситуацію:
Були відкриті торги з ообливостями, що не відбулися. ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ СКЛАД ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ» завантажив з документацією додатково нотаріально завірений переклад сертифікату якості на обладнання.
Через місяць на повторних торгах учасник ФОП Косенков завантажив цей переклад, взявши інформацію з нашої пропозиції з минулих торгів. Оригінал документу є в 1 екземплярі та знаходиться в нас.
Чи можемо ми подати скаргу на неправомірне використання документів та очікувати на позитивне рішення антимонопольного комітету?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
20.03.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю. Прошу надати консультацію щодо наступної ситуації.
Замовник – юридична особа публічного права (департамент місцевого органу виконавчої влади) проводить спрощену закупівлю згідно з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) № 169 від 28.02.2022 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" із змінами, внесеними постановами КМУ № 176 від 02.03.2022, № 195 від 04.03.2022, № 201 від 05.03.2022, № 290 від 16.03.2022, № 335 від 20.03.2022, № 437 від 12.04.2022, № 723 від 24.06.2022, № 777 від 07.07.2022, № 874 від 02.08.2022.
Засновник Учасника спрощеної закупівлі пов'язаний особистими відносинами з керівником місцевого органу виконавчої влади. Вказані відносини не є подружніми або родинними.
Один із працівників Замовника протягом певного періоду часу в минулому обіймав посаду в Учаснику, з якої був звільнений більше, ніж за рік до проведення закупівель.
За таких умов:
(1) Чи вважатимуться Замовник і Учасник та/або Учасник і керівник місцевого органу виконавчої влади, до якого входить Замовник, та/або Замовник і засновник Учасника та/або інші вищевказані особи пов'язаними у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"?
(2) Якщо так, чи підлягатиме застосуванню п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
02.06.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.10.2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022
№ 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
Відповідно до пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовником у тендерній документації встановлено кваліфікаційний критерій - наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю, а саме:
Учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції сканований оригінал/копія “Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)” або оригінал/копія “Фінансової звітності малого підприємства” або оригінал/копія “Фінансової звітності мікропідприємства” за 2024 рік, за формами, які передбачені для них чинним законодавством України з відміткою органу Державної податкової служби або електронною квитанцією про прийняття такого документу уповноваженим органом (для юридичних осіб). Фінансова спроможність визначається відповідно до поданого звіту за колонкою 2 000 (код рядка “Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)”, і має бути у розмірі не менше 100 % від очікуваної вартості предмету закупівлі.
Фізичні особи подають інші документи фінансової звітності, які передбачені для них чинним законодавством України з відміткою органу Державної податкової служби або електронною квитанцією про прийняття такого документу уповноваженим органом, а саме: податкова декларації платника єдиного податку за 2024 рік або податкова декларація платника єдиного податку 3 групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за 2024 рік (для фізичних осіб, які працюють за спрощеною системою оподаткування) або податкова декларація про майновий стан і доходи, одержані за 2024 рік (для фізичних осіб, які працюють за загальною системою оподаткування). Фінансова спроможність фізичної особи визначається як обсяг отриманого доходу за 2024 рік, і має бути у розмірі не менше 100 % від очікуваної вартості предмету закупівлі.
Учасником процедури закупівлі у складі пропозиції надано довідку про неможливість надання фінансової звітності за 2024 рік, у зв’язку з тим, що учасник (фізична особа – підприємець) зареєстрований у січні 2025 року. Слід зазначити, що Учасник не звертався до Замовника із вимогою щодо внесення змін до тендерної документації в частині надання фінансової звітності за 2024 рік, у зв’язку з неможливістю її подання. Фінансова спроможність — це кваліфікаційний критерій, за допомогою якого замовник може оцінити фінансовий стан компанії як учасника закупівлі.
Згідно ч. 11 ст. 26 Закону відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.
Документи, які вимагалися Замовником у тендерній документації щодо підтвердження фінансової спроможності, зокрема для фізичних осіб – підприємців, передбачені для них чинним закнодавством.
У зв’язку з цим, звертаємося до Міністерства економіки України з проханням надати роз’яснення з наступного питання: чи підлягає відхиленню тендерна пропозиція учасника як така, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації, через неможливість підтвердження фінансової спроможності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 19.03.2025 №3323-04/23763-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та у запиті № 568/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=23763https://me.gov.ua/InfoRez/Details/68a3d5d1-717a-4d2a-9a9e-6074d718a842?lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому-восьмому цього пункту. У тендерній документації зазначаються: один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. З огляду на викладене, зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством. Пунктом 44 Особливостей визначено перелік підстав, за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. При цьому відповідно до пункту 47 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. У разі коли учасник процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через чотири дні з дати надходження такого звернення через електронну систему закупівель, але до моменту оприлюднення договору про закупівлю в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону. Водночас будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі, у тому числі щодо наявності/відсутності підстав для відхилення у конкретному випадку приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. |
|
|
06.02.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з абз.5 п.3 ст. 29 ЗУ від 21.12.2017 № 2258 підприємство, що становить суспільний інтерес, здійснює відбір САД у порядку, визначеному ЗУ "Про публічні закупівлі". За проведеною процедурою UA-2024-12-27-011182-а один учасник - переможець. Водночас, п.4 цієї ж статті вимагає надання рекомендацій органу управління щодо призначення САД, які мають включати щонайменше дві пропозиції. Чи правий орган управління, що не погодив САД з причини надання лише однієї пропозиції? При цьому, підприємством дотримані вимоги ЗУ "Про публічні закупівлі" та п.36 Особливостей №1178.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запитах № 1150/2022 та № 70/2023, що знаходяться на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
27.06.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель.
На період дії воєнного стану замовники та учасники публічних закупівель керуються Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
Згідно з частиною 6 пункту 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування – пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
У нашій діяльності виникла наступна ситуація. З 1 січня 2025 року пільги з оподаткування, які застосовувалися до нашої організації, було скасовано, у зв’язку з чим договори про закупівлю укладалися з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ) за ставкою 20%. З 1 липня 2025 року пільги з оподаткування було відновлено, і ставка ПДВ знижена до 0%, що вимагає укладення додаткових угод до договорів для виключення ПДВ.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо наступних питань:
1. Чи допускається виключення ПДВ із договору про закупівлю без зміни загальної ціни договору, чи сторони зобов’язані зменшити ціну договору пропорційно до наданої пільги з оподаткування (зниження ставки ПДВ) відповідно до частини 6 пункту 19 Особливостей?
2. Якщо виключення ПДВ без зміни ціни договору є неможливим, чи допускає частина 6 пункту 19 Особливостей внесення змін до договору про закупівлю шляхом зменшення ціни договору пропорційно до наданої пільги з оподаткування?
3. Чи можуть контролюючі органи розцінити залишення ціни договору без змін після виключення ПДВ як порушення законодавства про публічні закупівлі?
4. Чи потрібно вносити зміни до всіх договорів, укладених із ПДВ, після відновлення пільги з оподаткування?
Просимо надати роз’яснення з вищезазначених питань у встановлені чинним законодавством України терміни на електронну адресу: [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 519/2023, 421/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|