|
06.03.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Учаснику надано запит на виправлення невідповідностей, а саме надання інформації про залучену техніку. У відповідь учасник надав підтвердження залученої техніки, але при цьому підвантажив нову договірну ціну з розрахунками, без зміни обсягів та переліку робіт, при цьому договірна ціна (вартість робіт) залишилась без змін. Чи маємо ми право визнати даного учасника переможцем торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
|
|
21.02.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
У закупвлі Комплектна трансформаторна підстанція КТП 400/10/0.4 кВ ідентифікатор закупівлі: UA-2025-02-19-011518-a замовникому Додаток у3Технічні_вимоги зазначена вимога у пункті
7 Акт відвідування об’єкту 31100, м. Старокостянтинів, Хмельницька обл., вул. Захисників України, 47.
У данній закупівле не перебачені роботи з встановлення обладння.
Замовник може не допустити небажаного учасника до огляду і не підписати акт, що в подальшому може стати причиною відхилення такої тендерної пропозиції.
Навіть, якщо замовник всіх учасників чемно допустить до огляду і підпише акти – у нього ще до кінцевого строку подання пропозицій уже буде інформація про склад учасників.
✅️Якщо, припустимо, замовник налаштований віддати замовлення конкретному учаснику і за актом огляду ніхто крім нього не звернеться – то замовник може сміливо телефонувати своєму фавориту і рекомендувати пропонувати максимально високу ціну, адже, вже зрозуміло, що конкурентів на тендері не буде.
✅️ Якщо ж все ж учасники звертаються до замовника щодо огляду об’єкта - то замовник може знайти цих учасників в системі, проаналізувати їх останні закупівлі, знайти слабкі місця і внести зміни до тендерної документації, які б стали для них перепоною в участі.
Чи можна вважати такувимогу дискримінаційною?
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6c0bcaae-8546-43ae-b263-fe197d3bb25a?lang=uk-UAПринагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником, зокрема щодо рганізації відвідування об’єктів будівництва (стор.7-8). Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q
|
|
07.04.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Наша установа здійснила закупівлю м’яса (Філе куряче, охолоджене, ДСТУ 3143, Лопатка свинна без кістки, охолоджена, ДСТУ 4590) за процедурою закупівлі «запит ціни пропозицій», ідентифікатор закупівлі UA-2025-01-21-004767-a, за результатами якої укладено договір № 23 від 27.01.2025 з постачальником ФОП Ремішевським Олександром Олеговичем.
Укладеним договором передбачено, що умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання Договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків визначених ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та умовами даного Договору, зокрема:
…2) Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред’явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, територіальних підрозділів Головного управління статистики або іншого органу, який має на це повноваження. Документ, що надається Постачальником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.
На сьогодні постачальник звернувся з пропозицією підвищити ціну за одиницю товару раніше, ніж через 90 днів після підписання договору. При укладенні договору ми вважали що врахування положень Особливостей не виключить дію положення закону щодо зміни ціни не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору, тому й зазначили першочергово посилання на Закон України «Про публічні закупівлі» але з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Окрім того, вимога про дотримання 90-денного терміну прямо не скасована Особливостями.
Тому виникає необхідність звернутись до відповідного органу за роз’ясненнями чи можна вважати, що у нашому випадку залишається чинним обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару не частіше ніж раз на 90 днів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № № 249/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
17.02.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! У замовника виникла ситуація: на початку січня 2025 року замовником укладено договори за результатами процедури запиту ціни. В лютому учасник (переможець процедури з яким укладено договори) надає довідки з ТПП з інформацією про подорожчання товару на понад 10% (28,80% - по одному договору і 31,33% та 32.04% відповідно по двох інших) за період січень – лютий 2025 року та просить підняти ціну за одиницю товару з урахуванням вказаного коливання цін. Слід зауважити, що ціну на момент укладення договорів (початок січня 2025 року) запропоновано було ним нижче від фактичної на ринку на 13% по одному договору та 15,5% та 33,7% по двох інших, що підтверджується наданою ним же довідкою ТПП. Яким чином діяти замовнику, чи є законні підстави для коригування цін за одиницю товарів з урахуванням коливання цін (відповідно до довідки ТПП), тобто більше ніж на 10% та у строки менші ніж 90 днів? Дякуємо за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 249/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
18.02.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, необхідна порада ,
Замовником оголошено відкриті торги на придбання товару. На торги зайшов один учасник, при перевірці виявлено факт того що учасник перебуває в стані банкрутства(санація). Як діяти УО відхилити відповідно того що підпадає під підстави п. 47 Особливостей? але учасник перебуває в стані банкрутства але ще не розпочата процедура ліквідації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 31/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4f4cc910-d2ad-41b7-864c-7c97aba81630?lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з підпункту 8 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура. Своєю чергою, Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Відповідно до частини першої статті 1 Кодексу банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки". Санація - система заходів, передбачених цим Кодексом, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою відновлення платоспроможності боржника, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута. При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами), Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, з порушеного у запиті питання слід звертатися до Мін’юсту.
|