Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня. Прошу надати роз’яснення. Установа здійснює закупівлю робіт з капітального ремонту вартістю 150 тис. грн. Процедура закупівлі не проводиться, а планується закупівля без використання електронної системи закупівель. Пунктом 11 Особливостей №1178 передбачено, що замовник оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Абзацом 2 п.38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” передбачено, що у разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 цього Закону, без використання електронної системи закупівель у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 цього Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями. Пунктом 10 ч.1 ст.10 Закону №922 передбачено оприлюднення договору про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення. В той же час, Законом №922 передбачено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, по Закону №922 поняття «договір про закупівлю» не відноситься до закупівлі без використання електронної системи закупівель. Враховуючи зазначене, прошу надати роз’яснення чи є обов’язковість публікації договору про закупівлю та всіх додатків до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у разі придбання робіт з капітального ремонту вартістю 150 тис. грн по закупівлі без використання електронної системи закупівель? Дякую.

Відповідь

30.04.2025

Запитання Тема: Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись

Розширений перегляд

728 / 798

Добрий день. Замовник відмінив процедуру відкритих торгів проведених у порядку, визначеному Особливостями, на підставі пп. 2 п. 50 Особливостей, а саме: неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень. Порушення полягає у наступному: «25.04.25р. о 16.03 потенційний учасник звернувся через електронну систему закупівель до замовника з проханням «продовжити терміни подачі пропозиції до 08 травня 2025 р. у зв'язку з неможливістю вчасного отримання результатів лабораторних досліджень від УкрНДІгазу філії АТ «Укргазвидобування», проте Замовник протягом трьох днів з дати звернення не надав роз’яснення в електронній системі закупівель. В результаті чого було допущено порушення, які неможливо усунути.» В протоколі Рішення Уповноваженої Особи щодо відміни процедури відкритих торгів зазначено: «Відповідно визначень "Статті 164-14. Порушення законодавства про закупівлі Розділу X ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про публічні закупівлі» : несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.» Питання полягає в наступному: чи дійсно прохання потенційного учасника продовжити термін подачі пропозиції на підставі того, що цей учасник не встигає отримати необхідний для участі у процедурі закупівлі документ вимагає надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації? Чи правомірно трактував замовник прохання учасника продовжити термін подачі пропозиції як звернення про надання роз’яснень щодо змісту тендерної документації?

Відповідь

16.04.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

711 / 902

Спрощена закупівля (UA-2025-04-01-004785-a), я переможець аукціона, наданий договір на поставку точно такого товару відхилений бо не той код. У мене питання, що не так в цій Державі? де подівся здоровий глузд? Ми постачальники продаємо КОДи чи товари? Цей самий товар на іншому тендері знов під іншим кодом. Можливо якось треба змінити пріоритети та визнавати у всіх видах закупівель аналогічність договору саме за товаром, а вже потім за кодом.

Відповідь

Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками у сфері оборони (далі – державні замовники) відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно із частиною третьою статті 13 Закону державні замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників закупівель.
Варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цією статтею.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Пунктом 8 Особливостей № 1275 встановлено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407);
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
При цьому, відповідно до абзацу одинадцятого пункту 8 Особливостей № 1275 під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, з урахуванням цих особливостей.
Зазначений порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Пункт 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини п’ятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Принагідно зазначаємо, що абзац перший частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає, що у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
Враховуючи вищезазначене, звертаємо увагу, що згідно з положеннями пункту 8 Особливостей № 1275 предмет закупівлі визначається державним замовником самостійно та відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. При цьому, державні замовники не повинні встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Державні замовники приймають рішення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг на власний розсуд із дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, принципів здійснення оборонних закупівель, визначених статтею 3 Закону.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Державна аудиторська служба України та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Водночас відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі”, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій державних замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері закупівель.

13.02.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

710 / 883

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМЛЮФТ», код ЄДРПОУ 45050679 (надалі – Товариство) вже більше 7 років є офіційний постачальником імпортного обладнання, такого як: компресора (різних типів), насоси, повітряні фільтри, масло компресорне, запасні частини до компресорів, манометрів, повітрозабірних фільтрів та багато іншого. Деякі з цих товарів входять до переліку товарів, що закуповуються у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (надалі – Особливості), та наводяться в пп. 2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень». Товари здебільшого ввозяться в Україну з таких країн як Німеччина, Італія та Туреччина. Серед покупців даної продукції варто відзначити державні підприємства – Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Військові частини, Центр спеціального призначення Національної Гвардії України, Пожежно-рятувальні загони Головного управління ДСНС України, Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку», ПАТ «УКРНАФТА», та інші, а також підприємства інших форм власності. Наше Товариство, виконуючи вимоги чинного законодавства у сфері публічних закупівель, на більшість товарів ввезених в Україну здійснюють локалізацію, про що зазначає інформацію в переліку товарів, тобто що ці товари відповідають вимогам зазначеним в «Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів». Наразі, у відповідності до нормативних документів в питанні локалізації є вийнятки, до яких товарів локалізація не застосовується. Нажаль, не всі Замовники державних закупівель враховують передбачені законодавством винятки та продовжують вимагати від учасників на товари країнами походження яких є країни, з якими Україна уклала міжнародні угоди та / або країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізацію товару. Уважно ознайомившись з роз'ясненнями наданими Міністерством Економіки України № 3323-04/623/5-06 від 30.08.2022 та № 3323-04/50395-06 від 15.07.2024 щодо ступеню локалізації та міжнародних угод вбачається, що учасник який пропонує товар країною походження якого є країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізація не застосовується, натомість учасник повинен надати саме сертифікат про походження товару. Звертаємося до Вас з проханням надати роз'яснення та підтвердити або спростувати чи мають право Замовники державних закупівель вимагати від учасника процедури закупівлі, який пропонує товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина підтвердження ступеню локалізації, оскільки більшість Замовників порушуючи вимоги законодавства прописують серед вимог тендерної документації підтвердження ступеню локалізації без зазначення винятків. І чи достатньо учаснику закупівлі на товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина надання сертифікату про походження товару. Та чи повинні до товарів країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина застосовуватись монетарні (вартісні) пороги. Ваші роз'яснення дуже допоможуть та будуть корисні в нашій подальшій господарській діяльності. Висловлюємо Вам свою повагу та сподіваємося на отримання обґрунтованої відповіді.

Відповідь

04.02.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

696 / 885

В якому випадку Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів).

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2