|
Шановний користувачу!
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Мінекономіки як Уповноважений орган з питань закупівель здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Щодо запитань 1-3 та 8 запиту, повідомляємо, що питання діяльності Державної аудиторської служби України (далі – Держаудитслужба) не відносяться до компетенції Мінекономіки.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
Враховуючи зазначене, щодо запитань 1-3 та 8 запиту Мінекономіки рекомендує звертатись до Державної аудиторської служби України.
Щодо запитання 4 запиту повідомляємо, що Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі - Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Частина друга статті 9 Закону передбачає, що основою для планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення є потреби, пріоритети сектору безпеки і оборони, обсяги фінансових ресурсів, необхідних для їх задоволення, передбачені стратегіями, іншими стратегічними документами та державними програмами у сферах національної безпеки і оборони, розвиток складових сектору безпеки і оборони, зокрема оснащення їх сучасним озброєнням і військовою технікою, створення необхідних запасів матеріально-технічних засобів та необхідних для цього потужностей оборонно-промислового комплексу, реалізація інших заходів з посилення обороноздатності держави.
Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону для планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та підготовки до проведення закупівель державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) можуть проводити маркетингові дослідження ринку товарів, робіт і послуг, попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати та отримувати від суб’єктів господарювання рекомендації та інформацію. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися державним замовником під час підготовки до проведення закупівлі.
При цьому, необхідно звернути увагу, що пункт 12 частини першої статті 7 Закону встановлює, що державний замовник здійснює планування оборонних закупівель, на підставі чого проводить ідентифікацію та аналіз ризиків щодо товарів, робіт і послуг оборонного призначення та учасників відбору, а також безпосередньо або через закупівельну організацію подає запити на здійснення державного гарантування якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення у визначеному ним порядку.
Варто також зазначити, що оборонні закупівлі здійснюються на основі принципів, передбачених статтею 3 Закону, зокрема, із забезпеченням ефективності використання коштів, результативності, запобігання корупції, зловживанням та дискримінації.
Отже, державний замовник при плануванні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та підготовки до проведення закупівель має проводити ідентифікацію та аналіз ризиків щодо товарів, робіт і послуг оборонного призначення., забезпечуючи дотримання принципів оборонних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 частини першої статті 4 Закону Кабінет Міністрів України визначає порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі.
Згідно з пунктами 8-11 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 “Питання оборонних закупівель” (далі – Постанова № 363) для планування та підготовки до проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення державні замовники можуть проводити маркетингові дослідження ринку таких товарів, робіт і послуг.
Маркетингові дослідження ринку товарів, робіт і послуг оборонного призначення державні замовники проводять з метою отримання та періодичного оновлення інформації про:
суб’єктів господарювання, що можуть залучатися до оборонних закупівель як виконавці державних контрактів (договорів);
номенклатуру товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що можуть виготовлятися, виконуватися і надаватися такими суб’єктами господарювання;
ціни на товари, роботи і послуги оборонного призначення.
Аналіз ринку товарів, робіт і послуг оборонного призначення державні замовники проводять шляхом аналітичного дослідження, проведення попередніх консультацій, зокрема надсилання запитів до суб’єктів господарювання щодо інформації про господарську діяльність, проведення переговорів та отримання рекомендацій.
Результати маркетингових досліджень можуть використовуватися державними замовниками під час підготовки та складання трирічного та річного планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, основних (орієнтовних) показників.
Крім цього, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) затверджено Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика), згідно пункту 1 якої зазначено, що Методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України “Про публічні закупівлі” (зі змінами) та має рекомендаційний характер.
При цьому, Методика містить розділ III, який передбачає Методи визначення очікуваної вартості предмета закупівлі замовником, серед яких, зокрема, розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін. У Методиці в частині застосування даного методу наводяться способи, що рекомендуються для отримання інформації про ціну товарів та послуг.
Водночас, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі замовник самостійно обирає метод визначення вартості предмета, який є достатнім для визначення об’єктивної вартості предмета закупівлі на ринку.
Варто зазначити, що Методика має рекомендаційний характер та може застосовуватись при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг. При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
Отже, нормативними документами у сфері оборонних закупівель не визначено конкретної кількості письмових запитів цінових пропозицій, які направляє державний замовник виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг під час аналізу ринку та маркетингових досліджень. Водночас, замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, враховуючи його специфіку та застосовує ті методи розрахунку очікуваної вартості, які допомагають визначити об’єктивну вартість предмета закупівлі на ринку.
Щодо запитання 5 запиту зазначаємо, що при проведенні оборонних закупівель відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості № 1178), державний замовник у тендерній документації зазначає один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням положень Особливостей № 1178 та інформації про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі” критеріями оцінки є:
1) ціна; або
2) вартість життєвого циклу; або
3) ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
В свою чергу для оборонних закупівель вимогами частини першої статті 17 Закону встановлено, що державний замовник обирає один або декілька серед таких критеріїв оцінки пропозицій учасників процедур закупівель серед яких ціна, ціна разом з іншими критеріями оцінки (питома вага ціни у складі критерію не може бути нижчою 60 відсотків) а саме умови оплати, строк виконання, рівень забезпечення життєвого циклу (гарантійне та сервісне обслуговування, утилізація тощо, локалізація виробництва (питома вага цього критерію не може бути нижчою 25 відсотків), вартість життєвого циклу.
Необхідно звернути увагу, що Законом та Законом України “Про публічні закупівлі” не визначено перелік документів на підставі яких державний замовник визначає інший критерій ніж ціна, тому такий перелік документів визначається державним замовником самостійно у кожному конкретному випадку, керуючись обставинами і умовами такої закупівлі та виходячи зі специфіки предмета закупівлі. Слід зазначити, що такі критерії мають обґрунтовано застосовуватись державними замовниками, тобто мати аргументовану потребу у їх встановленні та надавати об'єктивну додаткову перевагу під час здійснення оцінки пропозицій.
Щодо запитання 9 запиту повідомляємо, що відповідно до пункту 1 Особливостей № 1275 ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно з пунктом 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178;
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. При цьому порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Згідно з абзацом першим пункту 45 Особливостей № 1275 укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до Особливостей № 1275 без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
Отже, укладення державних контрактів (договорів) визначених пунктами 43-49 Особливостей № 1275 відбувається без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі” за порядком визначеним державним замовником, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про публічні закупівлі” та Особливостями № 1275 на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
При цьому в такій комерційній пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення вітчизняними або іноземними суб’єктами господарювання зазначаються такі дані щодо предмета закупівлі, зокрема, але не виключно:
повне найменування, код згідно з УКТЗЕД, номенклатурний номер НАТО (за наявності);
тактико-тактичні або інші характеристики (за наявності);
дані щодо технічного стану;
повне найменування виробника, країна походження та знаходження, логістичний маршрут постачання (за наявності);
умови постачання (строк, графік тощо);
загальна вартість (ціна) та умови оплати.
Враховуючи зазначене, Законом та Особливостями № 1275 не визначено який комплект документів необхідний для оформлення відносин з виготовлення унікальної продукції силами субпідрядника. Водночас, перелік документів, необхідний для укладення державного контракту (договору) визначається державним замовником з урахуванням вимог законодавства та специфіки предмету закупівлі, яким регулюються визначені ним правовідносини.
Щодо запитання 10 запиту, то у відповідь на питання щодо надання роз’яснення типових помилок у формуванні ціни оборонної продукції, які найчастіше допускають виробники, пропонуємо ознайомитись з роз’ясненнями для державних замовників у сфері оборони та служб державних замовників щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, розміщені на офіційному сайті Міністерства економіки України за посиланням https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboron
Щодо запитань 6 та 7 запиту, то враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери державних закупівель у конкретних випадках.
Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМЛЮФТ», код ЄДРПОУ 45050679 (надалі – Товариство) вже більше 7 років є офіційний постачальником імпортного обладнання, такого як: компресора (різних типів), насоси, повітряні фільтри, масло компресорне, запасні частини до компресорів, манометрів, повітрозабірних фільтрів та багато іншого. Деякі з цих товарів входять до переліку товарів, що закуповуються у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (надалі – Особливості), та наводяться в пп. 2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень».
Товари здебільшого ввозяться в Україну з таких країн як Німеччина, Італія та Туреччина. Серед покупців даної продукції варто відзначити державні підприємства – Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Військові частини, Центр спеціального призначення Національної Гвардії України, Пожежно-рятувальні загони Головного управління ДСНС України, Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку», ПАТ «УКРНАФТА», та інші, а також підприємства інших форм власності.
Наше Товариство, виконуючи вимоги чинного законодавства у сфері публічних закупівель, на більшість товарів ввезених в Україну здійснюють локалізацію, про що зазначає інформацію в переліку товарів, тобто що ці товари відповідають вимогам зазначеним в «Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів».
Наразі, у відповідності до нормативних документів в питанні локалізації є вийнятки, до яких товарів локалізація не застосовується. Нажаль, не всі Замовники державних закупівель враховують передбачені законодавством винятки та продовжують вимагати від учасників на товари країнами походження яких є країни, з якими Україна уклала міжнародні угоди та / або країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізацію товару.
Уважно ознайомившись з роз'ясненнями наданими Міністерством Економіки України № 3323-04/623/5-06 від 30.08.2022 та № 3323-04/50395-06 від 15.07.2024 щодо ступеню локалізації та міжнародних угод вбачається, що учасник який пропонує товар країною походження якого є країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізація не застосовується, натомість учасник повинен надати саме сертифікат про походження товару.
Звертаємося до Вас з проханням надати роз'яснення та підтвердити або спростувати чи мають право Замовники державних закупівель вимагати від учасника процедури закупівлі, який пропонує товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина підтвердження ступеню локалізації, оскільки більшість Замовників порушуючи вимоги законодавства прописують серед вимог тендерної документації підтвердження ступеню локалізації без зазначення винятків. І чи достатньо учаснику закупівлі на товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина надання сертифікату про походження товару. Та чи повинні до товарів країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина застосовуватись монетарні (вартісні) пороги.
Ваші роз'яснення дуже допоможуть та будуть корисні в нашій подальшій господарській діяльності.
Висловлюємо Вам свою повагу та сподіваємося на отримання обґрунтованої відповіді.
|