Консультації з питань публічних закупівель
Пошук консультацій та відповідей
Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Тема: Інше
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 № 808-I, у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору).
Згідно з абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель», прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори.
П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» на період дії правового режиму воєнного стану абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель» не застосовується.
Питання 1:
Чи застосовується на даний час до єдиного виконавця державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення (відмінних від безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин)), укладеного за неконкурентною процедурою, обмеження щодо рівня прибутку (граничного рівня прибутку) такого єдиного виконавця у складі ціни цих товарів (робіт, послуг), які саме та на підставі яких нормативних актів?
Питання 2:
В якому порядку та з урахуванням чого на даний час має визначатись / узгоджуватись договірна ціна державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення (відмінних від безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин)), укладеного за неконкурентною процедурою, з єдиним виконавцем і якими нормативними актами це регламентовано?
Питання 3:
Чи зобов’язані на даний час суб’єкти господарювання, які здійснюють придбання, виробництво, виконання та надання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в / для інших суб’єктів господарювання в межах цивільних (господарських) договорів між ними в ланцюжку постачання для їх подальшого використання в товарах, роботах і послугах оборонного призначення, дотримуватись будь-яких обмежень щодо рівня їх прибутку (граничного рівня прибутку) у складі ціни цих комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) товарів (робіт, послуг), яких саме та на підставі яких нормативних актів?
Тема: Інше
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМЛЮФТ», код ЄДРПОУ 45050679 (надалі – Товариство) вже більше 7 років є офіційний постачальником імпортного обладнання, такого як: компресора (різних типів), насоси, повітряні фільтри, масло компресорне, запасні частини до компресорів, манометрів, повітрозабірних фільтрів та багато іншого. Деякі з цих товарів входять до переліку товарів, що закуповуються у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (надалі – Особливості), та наводяться в пп. 2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень».
Товари здебільшого ввозяться в Україну з таких країн як Німеччина, Італія та Туреччина. Серед покупців даної продукції варто відзначити державні підприємства – Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Військові частини, Центр спеціального призначення Національної Гвардії України, Пожежно-рятувальні загони Головного управління ДСНС України, Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку», ПАТ «УКРНАФТА», та інші, а також підприємства інших форм власності.
Наше Товариство, виконуючи вимоги чинного законодавства у сфері публічних закупівель, на більшість товарів ввезених в Україну здійснюють локалізацію, про що зазначає інформацію в переліку товарів, тобто що ці товари відповідають вимогам зазначеним в «Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів».
Наразі, у відповідності до нормативних документів в питанні локалізації є вийнятки, до яких товарів локалізація не застосовується. Нажаль, не всі Замовники державних закупівель враховують передбачені законодавством винятки та продовжують вимагати від учасників на товари країнами походження яких є країни, з якими Україна уклала міжнародні угоди та / або країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізацію товару.
Уважно ознайомившись з роз'ясненнями наданими Міністерством Економіки України № 3323-04/623/5-06 від 30.08.2022 та № 3323-04/50395-06 від 15.07.2024 щодо ступеню локалізації та міжнародних угод вбачається, що учасник який пропонує товар країною походження якого є країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізація не застосовується, натомість учасник повинен надати саме сертифікат про походження товару.
Звертаємося до Вас з проханням надати роз'яснення та підтвердити або спростувати чи мають право Замовники державних закупівель вимагати від учасника процедури закупівлі, який пропонує товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина підтвердження ступеню локалізації, оскільки більшість Замовників порушуючи вимоги законодавства прописують серед вимог тендерної документації підтвердження ступеню локалізації без зазначення винятків. І чи достатньо учаснику закупівлі на товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина надання сертифікату про походження товару. Та чи повинні до товарів країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина застосовуватись монетарні (вартісні) пороги.
Ваші роз'яснення дуже допоможуть та будуть корисні в нашій подальшій господарській діяльності.
Висловлюємо Вам свою повагу та сподіваємося на отримання обґрунтованої відповіді.
Тема: Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Добрий день. Замовник відмінив процедуру відкритих торгів проведених у порядку, визначеному Особливостями, на підставі пп. 2 п. 50 Особливостей, а саме: неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень.
Порушення полягає у наступному:
«25.04.25р. о 16.03 потенційний учасник звернувся через електронну систему закупівель до замовника з проханням «продовжити терміни подачі пропозиції до 08 травня 2025 р. у зв'язку з неможливістю вчасного отримання результатів лабораторних досліджень від УкрНДІгазу філії АТ «Укргазвидобування», проте Замовник протягом трьох днів з дати звернення не надав роз’яснення в електронній системі закупівель. В результаті чого було допущено порушення, які неможливо усунути.»
В протоколі Рішення Уповноваженої Особи щодо відміни процедури відкритих торгів зазначено:
«Відповідно визначень "Статті 164-14. Порушення законодавства про закупівлі Розділу X ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про публічні закупівлі» : несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
Питання полягає в наступному: чи дійсно прохання потенційного учасника продовжити термін подачі пропозиції на підставі того, що цей учасник не встигає отримати необхідний для участі у процедурі закупівлі документ вимагає надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації? Чи правомірно трактував замовник прохання учасника продовжити термін подачі пропозиції як звернення про надання роз’яснень щодо змісту тендерної документації?
Тема: Відкриті торги
У рамках наданої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа»(бюджетна програма 2211850), були оголошені публічні закупівлі відкриті торги з урахуванням особливостей, та з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facilitу, ідентифікатори закупівель: UA-2025-04-01-000594-a (закупівля не відбулася), UA-2025-04-01-000893-a (відхилено учасника оскільки надав пропозицію товару з неприйнятних країн).
Ураховуючи відсутність тендерних пропозицій з товаром, де країною походженням є прийнятна країна, згідно ст.11 Регламенту щодо Ukraine Facilitу, прошу надати роз’яснення як використати надану нам субвенцію, дотримуючись вимог Рамкової угоди, а також чи можна вважати відсутність тендерних пропозицій як те, що застосування правил прийнятності зробило реалізацію проект неможливим або надміру складною.
Тема: Відкриті торги
Відповідно до частини першої статті 30 Закону "Про публічні закупівлі" електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з абзацом четвертим статті 30 Закону учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.
Поряд з цим, Закон не встановлює мінімальний та максимальний кроки пониження ціни.
Частиною 6 статті 30 Закону передбачено, що відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни або приведеної ціни під час електронного аукціону зазначаються у відсотках або грошових одиницях.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону "Про публічні закупівлі" в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів повинно бути зазначено розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях.
Так, замовником вказано, що розмір мінімального кроку пониження ціни складав 1 479,88 грн.
Водночас, під час третього раунду аукціону учасник зробив крок у 100 грн (що набагато менше встановленого замовником МІНІМАЛЬНОГО розміру кроку) і став переможцем аукціону, з яким укладено договір.
Питання полягає в наступному: яким чином особа може бути визнана переможцем аукціону, якщо нею не дотримано встановленого замовником розміру мінімального кроку? Прошу розʼяснити, чи тягне за собою вищеописане порушення розірвання договору, укладеного за результатом аукціону?
