Добрий день. Скажіть будь ласка якщо в бюджетній установі є уповноважена особа з публічних закупівель. Чи може ця установа ще додатково укладати договор з юридичною фірмою на придбання консультацій з питань проведення закупівлі? Дякую

Доброго дня. Прошу надати роз’яснення. Установа здійснює закупівлю робіт з капітального ремонту вартістю 150 тис. грн. Процедура закупівлі не проводиться, а планується закупівля без використання електронної системи закупівель. Пунктом 11 Особливостей №1178 передбачено, що замовник оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Абзацом 2 п.38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” передбачено, що у разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 цього Закону, без використання електронної системи закупівель у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 цього Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями. Пунктом 10 ч.1 ст.10 Закону №922 передбачено оприлюднення договору про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення. В той же час, Законом №922 передбачено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Таким чином, по Закону №922 поняття «договір про закупівлю» не відноситься до закупівлі без використання електронної системи закупівель. Враховуючи зазначене, прошу надати роз’яснення чи є обов’язковість публікації договору про закупівлю та всіх додатків до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у разі придбання робіт з капітального ремонту вартістю 150 тис. грн по закупівлі без використання електронної системи закупівель? Дякую.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМЛЮФТ», код ЄДРПОУ 45050679 (надалі – Товариство) вже більше 7 років є офіційний постачальником імпортного обладнання, такого як: компресора (різних типів), насоси, повітряні фільтри, масло компресорне, запасні частини до компресорів, манометрів, повітрозабірних фільтрів та багато іншого. Деякі з цих товарів входять до переліку товарів, що закуповуються у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (надалі – Особливості), та наводяться в пп. 2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень». Товари здебільшого ввозяться в Україну з таких країн як Німеччина, Італія та Туреччина. Серед покупців даної продукції варто відзначити державні підприємства – Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Військові частини, Центр спеціального призначення Національної Гвардії України, Пожежно-рятувальні загони Головного управління ДСНС України, Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку», ПАТ «УКРНАФТА», та інші, а також підприємства інших форм власності. Наше Товариство, виконуючи вимоги чинного законодавства у сфері публічних закупівель, на більшість товарів ввезених в Україну здійснюють локалізацію, про що зазначає інформацію в переліку товарів, тобто що ці товари відповідають вимогам зазначеним в «Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів». Наразі, у відповідності до нормативних документів в питанні локалізації є вийнятки, до яких товарів локалізація не застосовується. Нажаль, не всі Замовники державних закупівель враховують передбачені законодавством винятки та продовжують вимагати від учасників на товари країнами походження яких є країни, з якими Україна уклала міжнародні угоди та / або країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізацію товару. Уважно ознайомившись з роз'ясненнями наданими Міністерством Економіки України № 3323-04/623/5-06 від 30.08.2022 та № 3323-04/50395-06 від 15.07.2024 щодо ступеню локалізації та міжнародних угод вбачається, що учасник який пропонує товар країною походження якого є країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» локалізація не застосовується, натомість учасник повинен надати саме сертифікат про походження товару. Звертаємося до Вас з проханням надати роз'яснення та підтвердити або спростувати чи мають право Замовники державних закупівель вимагати від учасника процедури закупівлі, який пропонує товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина підтвердження ступеню локалізації, оскільки більшість Замовників порушуючи вимоги законодавства прописують серед вимог тендерної документації підтвердження ступеню локалізації без зазначення винятків. І чи достатньо учаснику закупівлі на товари країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина надання сертифікату про походження товару. Та чи повинні до товарів країнами походження яких є Німеччина, Італія, Туреччина застосовуватись монетарні (вартісні) пороги. Ваші роз'яснення дуже допоможуть та будуть корисні в нашій подальшій господарській діяльності. Висловлюємо Вам свою повагу та сподіваємося на отримання обґрунтованої відповіді.

Тендерною документацією встановлені одиниці виміру виробу медичного призначення (матеріал для виготовлення зубних протезів) - паковання. Учасник подав пропозицію, яка відповідає технічним вимогам і формі випуску, але зазначив одиниці виміру "штука". В такому випадку слід надати вимогу про усунення невідповідностей, оскільки це не не приведе до зміни предмета закупівлі і кількості товарів чи відхилити пропозицію?

Добрий день. Чи правомірно орган Держказначейства відмовляє в реєстрації договору, усно аргументуючи це тим, що предмет договору, який однаковий з предметом закупівлі (річний план), в якому прописано назва послуги (назва предмету закупівлі) , із зазначенням коду та назви ДК - ще раз " код, назва та ДК" повинні прописуватись окремим пунктом договору? Наприклад : Предмет Договору (та річний план закупівлі) прописано так : п. 1 Виробник зобов'язується надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання код 65110000-7 Розподіл води за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника. А нижче прописувати ще: п.1.1. за ДК 021:2015 – 65110000-7 Розподіл води. Чи повинен предмет закупівлі бути однаковим з предметом договору?